Головними сферами для захисту від дезінформації є вибори й безпека - віцепрезидентка Єврокомісії

Головними сферами для захисту від дезінформації є вибори й безпека - віцепрезидентка Єврокомісії

Укрінформ
Європейські демократії піддаються постійним атакам та інформаційним маніпуляціям збоку тоталітарних режимів, тож головне занепокоєння зараз у захисті суспільства від зовнішньої дезінформації пов’язане з питаннями безпеки та майбутніх виборів в Європі.

Про це у п'ятницю під час дискусії в межах Мюнхенської безпекової конференції заявила віцепрезидентка Європейської комісії з цінностей та прозорості Віра Йоурова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Щодо дезінформації - це цікаве питання. Ми маємо, перш за все, захистити свободу слова, свободу висловлювань. Тому ми маємо дотримуватися чіткого визначення, що таке дезінформація. Ми визначаємо це як частину інформації, що була вироблена скоординованим шляхом з доведеним наміром завдати шкоди суспільству. Це визначення міститься в Акті з цифрових послуг ЄС. Моє головне занепокоєння зараз, - це безпекові загрози та захист електорального процесу, щоб вибори були не маніпуляцією, але натомість - маніфестом демократії», - зауважила Йоурова.

Вона зауважила, що ЄС погодив Акт із цифрових послуг (Digital Services Act - DSA). Цей документ, який набуває чинності вже 17 лютого, визначає чітку відповідальність великих онлайн платформ та пошукових служб, а також всіх учасників ринку цифрової інформації, за захист споживачів та за дотримання доброякісного контенту, за упередження зовнішніх інформаційних маніпуляцій, спрямованих проти демократичного устрою та проти європейського суспільства. Але при цьому, за її словами, дуже важливим є враховувати особливості країн й регіонів, де поширюються такі цифрові послуги.

Читайте також: Рамкові умови для переговорів з Україною про членство в ЄС представлять за кілька тижнів

«Добра новина, що ми маємо дані та працюємо від держави до держави. Ми маємо в ЄС 24 робочі мови, і заохочуємо платформи працевлаштовувати людей, які знають ці мови, які знають, наприклад, історію цих регіонів, та можуть розуміти їх незагоєні рани. Ми хочемо, щоб платформи чітко розуміли чинні правила у країнах членах. Як, наприклад, Верховний суд країни визначає, що таке «мова ненависті». Це все має бути зроблено у кожній окремій країні. Ми можемо багато зробити на європейському рівні, але є багато рече мають робитися на національному рівні», - підкреслила Віра Йоурова.

Як вже повідомлялося, 16 лютого у Мюнхені розпочалася триденна безпекова конференція, де провідні урядовці й політики світу, представники міжнародних організацій, разом із представниками громадськості та наукової спільноти, обговорюють найгостріші глобальні проблеми сьогодення.

Фото: Радіо Свобода

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-