Безпрецедентна атака Ірану на Ізраїль може мати серйозні наслідки, зокрема й для України
У ніч на 14 квітня Іран здійснив масований комбінований удар по Ізраїлю. Під час нього було використано близько 400 засобів ураження – як дронів-камікадзе, так і ракет різної номенклатури. Ця безпрецедентна атака в сучасній історії може мати серйозні наслідки, зокрема й для України.
Про це пише військово-політичний оглядач Олександр Коваленко для спільного проєкту OBOZ.UA та групи «Інформаційний спротив».
АТАКА НА ІЗРАЇЛЬ
За різними даними, Іран застосував у ніч на 14 квітня понад 170 дронів-камікадзе, а також понад 150 ракет різного типу та функціоналу. Цей удар став відповіддю Тегерана на ліквідацію 1 квітня 2024 року в будівлі іранського консульства в Дамаску бригадного генерала Мохаммада Рези Захеді, старшого командувача сил «Кудс» Корпусу вартових ісламської революції та сімох інших офіцерів КВІР.
Іран майже два тижні готував цей удар, застосувавши під час нього добре знайому українцям тактику, аналогічну російським ракетним обстрілам, коли використовується комбінована номенклатура засобів ураження, а також кілька хвиль ударів, покликаних розрядити системи ППО супротивника та підвищити ефективність ударів.
А втім, довготривала підготовка, яка навіть перетворилася на привід для глузування з Ірану та масового характеру використаних засобів, не мала якогось надмірно високого результату… І, м’яко кажучи, навіть посереднього. Але цей удар не залишиться без відповіді з боку Ізраїлю.
І тут виникає дуже складна репутаційна дилема. Коли в Дамаску було ліквідовано Мохаммада Резу Захеді та його наближених, Іран просто не міг не відповісти на цей удар, до того ж анімаційні погрози Тегерана помститися за що-небудь стали перетворюватися на меми як «останнє китайське попередження».
Тим часом у Тегерані чудово розуміли, що на його удар-помсту буде відповідь, на яку… він повинен буде відповісти, і на це теж має бути відповідь. Іншими словами – замкнене коло.
У жовтні 2023 року, після різанини в Південному Ізраїлі та введення ізраїльських військ у Сектор Гази, мене неодноразово запитували – чи розпочнеться вторгнення Ірану в Ізраїль? На це я відповідав однозначно – ні. Іран не ризикуватиме своїм нинішнім становищем заради своїх проксі, які для нього не більш ніж м’ясо на забій. На нижчому ступені – ХАМАС, трохи вище – «Хезболла», але загалом війна проти Ізраїлю – це занадто високий ризик. Куди простіше і справді монтувати мультики про ядерний удар по Єрусалиму і щодня говорити про невідворотну помсту, ніж мститися.
Але обставини склалися так, що удару було завдано. Що ж далі?
ДИСТАНЦІЙНА ВІЙНА
Протистояння Ірану та Ізраїлю унікальне тим, що ці країни не мають спільного кордону, їх поділяють між собою Ірак та Йорданія. Тобто організувати сухопутну операцію неможливо. З іншого боку, залишатися одній зі сторін «ні до чого» – просто неможливо. І в хід ідуть дистанційні засоби ураження – дрони-камікадзе та ракети.
Іран зробив перший крок до конфронтації такого типу, водночас витримавши майже двотижневу паузу, – готуючись до удару, який мав дуже посередній ефект. Незважаючи на те, що Іран застосував майже ідентичну російській тактику ударів по Ізраїлю, але набагато потужнішу за кількістю засобів ураження, ККД був мінімальний.
І хоча командувач КВІР генерал Хосейн Саламі сказав, що операція пройшла успішно, але його заяви слід сприймати так, як і чергове зведення від «балакучої голови» МО РФ Конашенкова. Результат для Ірану плачевний – майже всі ракети були збиті, і лише одиниці із сотень засобів ураження досягли сумнівних цілей.
Відповідь Ізраїлю буде. І буде набагато результативнішою, ніж удар Ірану. Цю відповідь побачать у вигляді стовпів вогню та систематичної детонації. І не бути його просто не може, адже якщо Ізраїль не відповість – це буде черговим фатальним рішенням у низці аналогічних і дуже схожих в історії країни за останні 30 років, які в результаті призвели не тільки до різанини 7 жовтня 2023 року, але і до ракетного терору 14 квітня 2024 року.
У відповідь на цей удар Іран також через два тижні або через місяць, але повинен буде відповісти. І так ми станемо з вами свідками початку дистанційної війни.
Ніхто не висаджуватиме в Ірані десант і не розпочинатиме наземну операцію. Обмін взаємними ударами може стати основним інструментом впливу двох країн одна на одну, залежно від наявності відповідних інструментаріїв.
ВПЛИВ НА УКРАЇНУ
Вплив на міжнародний порядок денний події, безумовно, матимуть. На жаль, насамперед негативні для України, що дуже важливо для Росії, а саме – увага буде приділятися деякий час саме цьому конфлікту.
Украй насторожують наміри конгресу, що виникли, для обговорення допомоги Ізраїлю. Насторожують тим, що допомога Ізраїлю, яка йде єдиним пакетом з Україною та Тайванем, може бути запропонована окремо.
Республіканці з минулого року перебувають під серйозним тиском ізраїльського лобі, але не відмовляються від своїх позицій, начебто із лише політичних міркувань. Водночас, якщо переглянути зв’язки багатьох нинішніх конгресменів і конгресвуменок, дивно спливає якийсь російський слід.
А після ударів Ірану по Ізраїлю республіканці не лише спробують проштовхнути окремий проєкт на підтримку Ізраїлю, а й якщо демократи опиратимуться, знову почнуть їхню позицію використовувати проти них. Якщо ж цей проєкт допомоги буде затверджено, то Україна й Тайвань опиняться поза увагою – до виборів та інавгурації.
Або республіканці будуть згодні повністю пропустити пакет, але з умовою надання Україні допомоги у кредит, що також нам невигідно і вкрай обтяжливо.
Імовірність того, що допомога пройде в повному обсязі для Ізраїлю, України й Тайваню без жодних правок та додаткових умов, – украй мала. Але якщо так станеться, це буде тотальне фіаско Росії, яке спровокували дії її партнера, – Ірану.
Також до впливу на Україну можна віднести військово-технічне співробітництво Ірану та Росії, яке у разі затяжної дистанційної війни значною мірою знизиться. Ірану потрібен буде постійний ресурс для терору Ізраїлю, і найходовішим і найдешевшим засобом з усіх є дрони-камікадзе.
Як показали наліт «шахедів» і ракетний удар у ніч на 14 квітня, використана кількість засобів була недостатньою для прориву ППО Ізраїлю. Отже, потенціал удару, не кажучи вже про тактику, мають бути іншими. Іран просто не зможе не відповідати на удари Ізраїлю, а Ізраїль – на іранські, і Ісламська Республіка зосередить свій ВПК саме на цих потребах.
Зрозуміло, це скоротить або зовсім мінімізує постачання дронів-камікадзе Росії, що також зменшить інтенсивність і масовість нальотів на Україну.
ВИСНОВКИ
Комбінований удар по Ізраїлю в ніч на 14 квітня може розпочати еру дистанційної війни між двома країнами. Все залежить тільки від того, чи відповість на цей удар Ізраїль, і чи піде на дії у відповідь по колу Іран.
Але навіть на нинішньому етапі протистояння події на Близькому Сході мають вплив на Україну. Зокрема, вони ситуативно, але відволікають увагу від вторгнення Росії в Україну, прискорюють процеси розгляду проєкту фінансової допомоги Ізраїлю, Україні й Тайваню, але поки що у невизначеній формі й навряд чи з перспективою вигідного для нас підсумкового рішення.
З корисного для України в цьому протистоянні можна назвати, у разі його затяжного характеру, зниження постачань до Росії певної номенклатури озброєнь з Ірану, наприклад, дронів-камікадзе «Shahed-136».
Інформаційно важливим є те, що Іран, показавши своє агресивне нутро, спонукав до обговорення теми союзників країн-ізгоїв і навіть проблематики формування осі зла. Про Росію дедалі частіше говорять як про основного спонсора Ірану, КНДР, Сирії та інших деспотичних та терористичних режимів або як про архітектора тієї самої осі зла. І для нас це важливо, оскільки розуміння реальної ролі Росії у становленні Ірану та КНДР у багатьох у світі просто не було.
Автори:
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
реклама