Історія мучеництва Ульмів повинна бути відома в усьому світі

Як поляки, ми пишаємося тим, що 10 вересня 2023 р. родина Ульмів, наших земляків, зарахована до блаженних католицької Церкви. Значення цієї події виходить за рамки релігійного виміру. Це також буде данина пам’яті героям, які втілюють собою найвищі ідеали людства.

Пожовкла, сильно потерта Біблія, розгорнута на притчі про доброго самарянина, з назвою уривка, підкресленого червоною лінією та рукописним дописом: ТАК! – саме цей експонат я згадую щоразу, коли повертаюся думками до Музею Поляків, що Рятували Євреїв у Другій світовій війні ім. Родини Ульмів в селі Маркова на півдні Польщі.

Згаданий примірник Священного Писання належав подружжю Юзефа та Вікторії Ульмам. Це були польські фермери, які прихистили у своєму домі вісьмох співгромадян єврейського походження: Саула Ґолдмана з чотирма синами, Ґолду Грюнфельд і Лею Діднер із маленькою донькою. Перед світанком 24 березня 1944 року до оселі у Марковій увірвалися німецькі жандарми. Євреїв, які переховувалися, та їхніх опікунів вони розстріляли на місці. Загинули не лише Юзеф Ульма та його вагітна дружина Вікторія, а й шестеро їхніх кількарічних дітей.

Німецько-нацистська окупація, Голокост і масові злочини проти поляків є надзвичайно важливою і досі болючою ниткою в історії моєї Батьківщини. Багато моїх земляків розділили долю родини Ульмів. Щороку 24 березня ми відзначаємо державне свято – Національний День Пам’яті Поляків, які рятували євреїв під німецькою окупацією.

Перед початком Другої світової війни в Польщі існувала дуже велика єврейська громада, одна з найбільших в історії цієї нації. Століттями євреї охоче селилися в нашій країні, яку вони самі називали словом Полін, яке все говорило само: в перекладі це означає «тут ти відпочинеш». Вони насолоджувалися миром і можливостями розвитку в Польщі, а наша столиця, Варшава, наприкінці 1930-х була другою за величиною концентрацією єврейського населення у світі після Нью-Йорка.

Німецький план повного знищення євреїв, який вражав своїм нелюдським, механічним, майже індустріальним характером, мав враховувати ці факти. Тому в окупованій Польщі німецькі нацисти створювали фабрики смерті: табори знищення, куди також звозили євреїв з інших країн, підкорених Третім Рейхом. Крім того, Польща протягом століть славилася як толерантна країна, держава, де культура та соціальні відносини формувалися на основі християнських цінностей. Отже, німецька окупаційна влада розраховувала на опір їхній злочинній діяльності. Тому вони погрожували смертю кожному, хто хоча б спробує допомогти єврею, який переховувався. Однак, попри таку сувору санкцію, тисячі польських євреїв отримали підтримку, яка дозволила врятувати життя. Їм допомагали у втечі з гетто, надавали приховані місця проживання, доставляли їжу, гроші та фальшиві документи.

Історики досі відновлюють перебіг драматичних подій тих років. Наразі більше ніж сім тисяч поляків, у тому числі Вікторія та Юзеф Ульми, були ушановані званням Праведника народів світу, яке надає Інститут Яд Вашем в Єрусалимі. Серед гідної поваги групи праведників поляки є найбільшою національною групою. Крім того, польська влада та державні інституції не припиняють своїх зусиль, щоб гідно вшанувати тих мовчазних, часто анонімних героїв – особливо тих, які заплатили за свою жертовність і мужність життям.

Як поляки, ми пишаємося тим, що 10 вересня 2023 р. родина Ульмів, наших земляків, зарахована до блаженних католицької Церкви. Значення цієї події виходить за рамки релігійного виміру. Це також буде данина пам’яті героям, які втілюють собою найвищі ідеали людства. Історія їхньої мученицької смерті – шокуюча і водночас піднесена як надзвичайне свідчення любові до ближнього – повинна бути відома в усьому світі. Нехай вона змінює серця людей, нехай буде зразком відкритості та солідарності щодо іншої людини.

Andrzej Duda

Текст опубліковано спільно з польським місячником «Wszystko co Najważniejsze» (Все що найважливіше) в історичному проєкті з Інститутом Національної Пам’яті та Польським національним фондом.

На фото: Andrzej DUDA, Президент Республіки Польща (фото ІНП)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства