Інавгурація диктатора напередодні кремлівських оглядин?

Дивний захід - блискавична таємна інавгурація, проведена Олександром Лукашенком у середу, - викликала в Білорусі нову хвилю гніву. Відповідні дії силовиків були жорсткими, іноді настільки, що згадувалися сумнозвісні дні і ночі 9-11 серпня. Побиття безліччю силовиків однієї людини, закривавлені люди, поранені, що втратили свідомість, удари кийками по склу автомашин, полювання за водіями, виволакування їх на асфальт. Усе це так само викликає ще більше обурення і готовність до відповідних дій.

Але цей жорстокий фарс викликав також безліч запитань - чому саме зараз, у чому логіка режиму при здійсненні подібних актів, чого чекати далі? Пробуємо відповісти на них шляхом співвідношення події з іншими календарними подіями цих і найближчих днів.

ПАРАЛЕЛЬНО - НУ ЧЬО ТАМ У МОСКВИ?

Коли Лукашенко оголосить і коли проведе свою "інавгурацію" - до вчорашнього дня це було дуже цікаве теоретичне запитання, що мало вихід на практику. Припущення були найрізноманітнішими. Але останнім часом починало переважати припущення, що це відбудеться наступного понеділка-вівторка, 28-29 вересня, коли у Мінську та Мінській області має пройти VII Форум регіонів Білорусі та Росії. Російську делегацію на ньому має очолювати Валентина Матвієнко, голова Ради Федерації Федеральних Зборів РФ (для вагомості спеціально надаю її повне титулування). Якби цей захід поєднали з "інавгурацією", то присутність на ньому однієї з перших осіб РФ мала б надати певної солідності.

Але у підсумку, замість цього інавгурація пройшла потайки, по-партизанськи. Чому? Можливо, це було технічне побажання російської сторони. Можливо, сам Лукашенко захотів приїхати на Форум вже у статусі президента в новій каденції. Але тепер у нього лише чотири дні на зачистку, щоб показати гостям, що у нього "всё под контролем".

І ось який цікавий збіг. Саме 23 вересня, коли пройшла раптова інавгурація Лукашенка, в Росії відбувся перший великий захід "вживую" Владіміра Путіна, який сміливо вийшов з коронавірусного "бункера". У Великому Кремлівському палаці він зустрівся з членами Ради Федерації на чолі якраз з тією самою Валентиною Матвієнко. Друга велика путінська подія того ж дня також мала певне відношення до Білорусі. Там само, у Кремлі, Путін зустрівся з представниками атомної галузі, як "мирного атома", так і немирного. Про Білоруську АЕС, дату запуску якої нещодавно знову перенесли, там не говорили, зосередившись на більш духопідйомних питаннях. Але все ж тінь цієї АЕС там теж витала.

Ще один збіг і теж з російським акцентом. За день до "інавгурації" стартував другий етап білорусько-російських навчань "Славянское братство-2020", які триватимуть до 25 вересня. У розпал спільних навчань - хороша страховка для заходу, який ризикує вийти з-під контролю.

РЕКЛАМНИЙ ТУР МАКЕЯ НА ГЕНАСАМБЛЕЇ ООН

Ще одне - "датське" міркування. З цього понеділка, і знову ж до наступного вівторка, проходить Ювілейна 75-а сесія Генеральної Асамблеї ООН. І там планується досить велика програма у глави білоруського МЗС Володимира Макея. Гарний приклад - зокрема, спільно з керівником Контртерористичного управління ООН Володимиром Воронковим (РФ) він проведе брифінг за підсумками Міжнародної контртерористичної конференції, яка відбулася у Мінську більше року тому. Забавно, на минулорічній 74-й Генасамблеї про неї чомусь не поговорили, а ось зараз – саме час, ага. (Зворушлива попутна деталь - Контртерористичне управління ООН було створено у 2017 році, і його відразу ж очолив представник країни, яка підтримує та організовує терористів на окупованій частині України. Але, може, так і треба? Як кажуть у бойовиках, "щоб перемогти злочинність – треба бути злочинцем").

Подібні зустрічі, ділові контакти, спілкування – зручний привід для промацування ставлення до сумнівної "інавгурації", а також для популяризації її серед тих, хто сумнівається. Не кажучи вже про те, що недемократичних країн на Землі, а значить і в ООН, більше, і для них, для правлячих у них режимів, нинішні неправові дії Лукашенка – не більше, ніж милі пустощі.

А в суботу, 26 вересня, на сесії Генасамблеї ООН наприкінці робочого дня (за нью-йоркським часом, у Києві буде вже ранній ранок) очікується виступ представника Білорусі, мабуть, того ж Макея. Він, звичайно, теж буде присвячений поясненню офіційної позиції лукашенківського режиму та повзучої легітимації "инаугурированного президента".

ГЕНСЕК "СОЮЗНОЇ ДЕРЖАВИ" – ШПИГУН З 32-РІЧНИМ СТАЖЕМ

Ну і начорно розібравшись з тим, чому могла бути обрана саме така дата злодійської "крысиной инаугурации", як її вже прозвали в народі, знову повернемося до VII Форуму регіонів Білорусі та Росії. Так виходить, що, залишаючись трохи в тіні, він насправді зараз є однією з найважливіших подій найближчих днів.

У державній "Российской газете" давно вже виходить щотижневий додаток про життя віртуальної Союзної держави – "Союз Беларусь-Россия". Паперовий варіант - у четвер, в Інтернеті все починають викладати ще у середу. У сформованих обставинах - вельми важливе і інформативне читання.

Перша новина, зрозуміло - "Лукашенко вступил в должность президента Беларуси". Встигли! Другий за важливістю матеріал першої полоси більш довгий: "Организаторам, участникам и гостям VII Форума регионов Беларуси и России", у ньому, до речі, дали назву Форуму регіонів: "Историческое наследие Великой Победы как основа развития социально-экономических и духовных связей народов Беларуси и России". Чудова назва, що звучить, скоріше, як докторська дисертація - з акцентом на побєдобєсіє, щоб не було складнощів при захисті.

У тексті - звичайне чиновницьке бла-бла-бла. Але важливо, ким підписано "государственным секретарем Союзного государства Григорием Рапотой". 76-річний чиновник, який займає цю посаду з кінця 2011 року, вартий того, щоб знати подробиці його біографії. Перше і головне - 32 роки, з 1966 по 1998-й, він працював у першому Головному управлінні КДБ (зовнішня розвідка), після розвалу перетвореного на Служби зовнішньої розвідки РФ. Причому з 1994 по 1998 рік був заступником директора СЗР.

При пізньому Єльцині Рапота встиг побути заступником секретаря Радбезу РФ, гендиректором "Росвооружения". При ранньому Путіні колишній сезеерівець був першим заступником мінторгівлі, що спеціалізувався на військово-технічному співробітництві; першим заступником міністра науки, промисловості і технологій. При Путіні, який набрав силу (перші два президентські терміни), – генсеком Євразійського економічного співтовариства. Що важливо, у 2007-2011 роках Рапота попрацював повпредом президента РФ спочатку у Південному федеральному окрузі (трохи більше ніж пів року), потім – у Приволзькому. А з 2011-го – повпредом білоруського Федерального округу... Ой, вибачте, обмовився – генсеком Союзної держави Білорусі та Росії. Вражаюча, символічна біографія, просто багатопрофільний салон Spy-послуг. Важливо знати, хто очолює засадний полк глибинної російсько-білоруської інтеграції.

І після цього дуже корисно пробігтися по заходах білорусько-російського форуму. І спробувати уявити, як це буде поєднуватися з Білоруссю, охопленою протестами.

ЗАЧИСТКА МІНСЬКА ДО ДЕСАНТУ РОСІЙСЬКИХ ФУНКЦІОНЕРІВ

Отже, вже завтра, у п'ятницю, в рамках VII Форуму регіонів Білорусі та Росії пройде "первый этап" білорусько-російського молодіжного форуму. Але це фікція, обкладинка - гучна назва. В реальності лише відбудуться переговори функціонерів двох сторін в онлайн-форматі. А ось "второй этап" Молодіжного форуму планується "в конце текущего года в Минске и Пинске". Тобто, сторони очікують, що на той час Білорусь загалом та її молодь зокрема будуть приборкані. Ну-ну…

Далі доволі кумедне формулювання. "Из-за пандемии коронавируса формат мероприятия поменялся: заседания секций в первый день пройдут в видеоформате. А 29-го в белорусскую столицу прибудет российская делегация". Гм-м, дивно ... 28-го вересня пандемія є страшною і секції пройдуть у відеоформаті, а наступного дня – вже не страшною і російська делегація у складі 250 осіб все ж прилетить для участі наживо. Насправді ж так робиться тому, що зачистити Мінськ і область на один день вдвічі легше, ніж на два.

Багато інформації для роздумів дає локалізація заходів. Доповіді секції про "противодействие героизации нацизма на международных площадках" будуть заслухані не де-небудь, а в "Музее истории Великой Отечественной войны". Це місце - одне з найважливіших у нинішній протестній Білорусі, відоме під назвою – Стела "Минск – город-герой". Саме там починалися перші сутички і затримання після виборів 9 серпня. І там само після інавгурації 23 вересня усе повторилося знову – на новому витку протистояння.

Інша військова секція, про "подвиг советского народа в ВОВ" за участю ветеранів і кадетів військових училищ, пройде у Національній академії наук Білорусі. Це також популярний маршрут протестів - на проспекті Незалежності, в кілометрі від станції метро Площа Якуба Коласа, однієї з тих шести, які влада закриває під час недільних маршів.

Експертна сесія, присвячена освіті, пройде, правда, у форматі відеоконференції в залі Білоруського держуніверситету інформатики та радіоелектроніки, розташованого поруч з НАН (простіше "держать периметр"). Студенти БДУІР беруть активну участь у протестах, тож і з ними треба буде додатково попрацювати. Ще важливішим буде досягти цього у Національній бібліотеці Білорусі (розташована теж на проспекті Незалежності, але вже на околиці міста). Серед її працівників теж достатньо не цілком лояльних до режиму. А між тим, тут будуть доповіді про парламентську співпрацю, мабуть, за участю світлоносної (за відсутності ВВП) Валентини Матвієнко та її білоруської колеги Наталії Кочанової.

"ЯБАТЬКИ" - ПОЛІТИЧНІ ТУРИСТИ З "ЛДНР" І РОСІЇ

Ще цікавіше - з виїздами в область. Це, знаєте, такий собі контрастний душ…

Відвідування учасниками Форуму агрокомбінату з таким найменуванням, як "Дзержинский" - як приємна, тепла водичка. Там мир та спокій - перевірено. 21 серпня Лукашенко їздив туди. Хвалив працівників, які не думають про страйки і саме там робив програмні контрреволюційні заяви типу "Решим проблему в ближайшие дни".

Зовсім інша річ - плановане відвідування такого центру протесту, як Жодіно, в якому знаходиться завод БелАЗ. Ось тут, щоб не було накладок, усе треба буде зачистити до блиску. А без накладок буде важко. По-перше, робітники БелАЗу налаштовані досить по-бойовому. По-друге, у Жодіно знаходиться в'язниця та слідчий ізолятор, до яких звозять затриманих у Мінську. І по-третє, з Жодіно - один із загиблих протестувальників - футбольний фанат Нікіта Кривцов (був знайдений повішеним у лісопосадці).

Тож роботи у лукашенківських силовиків на 29 вересня очікується багато. Адже анонсований Форум регіонів Білорусі та Росії – це по суті кремлівські оглядини "инаугурированного президента" Лукашенка, наскільки він дійсно контролює ситуацію. Тому "батька" буде дуже старатися. Оскільки скорочення програми Форуму чи переведення її всієї в онлайн-формат стане чутливою його поразкою, і подальшою дискредитацією перед Путіним ("пора менять").

І тут, до речі, цікаву річ розповіла головна редакторка сайту Хартія' 97 Наталія Радіна. У Мінську віднедавна ходять сформовані за російською порадою колони під червоно-зеленими прапорами на підтримку Лукашенка. У народі цих людей прозвали "ябатьки". За словами Радіної, це проплачені люди, які ходять під охороною ОМОНу. Однак тих, хто погоджується ходити в "ябатьках" - все менше. І от далі пряма мова Радіної телеканалу "Настоящее время": "Я не верю, что это вообще белорусы. Потому что я общаюсь с огромным количеством людей, и после 9 августа – это свидетельства очень многих – в Беларусь были завезены люди с Донбасса, с тех самых «Луганской» и «Донецкой республик» непризнанных. А также часть людей приехала из России".

Що ж, політичний туризм - упізнавана і добре відома в Україні метода. Тому, можливо, до 29 вересня таких "туристов" з РФ і ЛДНР стане ще більше. А може, вони там і на довше затримаються. Які проблеми - в такій Союзній державі з таким генсеком?..

Олег Кудрін, Рига

Карикатури Сергія Йолкіна