Ішингер закликав посилити допомогу Україні

Ішингер закликав посилити допомогу Україні

Укрінформ
Європа та США мають посилити підтримку України та надати їй надійні гарантії безпеки з перспективою членства в НАТО.

Свої 3 висновки та 5 пропозицій в авторській статті для видання Handelsblatt напередодні 60-ї Мюнхенській безпекової конференції виклав її колишній голова Вольфганг Ішингер, передає Укрінформ.

Перший висновок дипломата: Путін не зміг досягти своєї первісної воєнної мети. Натомість він домігся протилежного цілям Росії – традиційно нейтральні європейські держави – Швеція та Фінляндія, приєдналися до НАТО, та всі західні країни збільшили свої оборонні бюджети.

Другий: український контрнаступ у 2023 році згас, війна перейшла в стадію окопної, а санкційна політика Заходу не послабила російську промисловість та економічну потужність настільки, як дехто передбачав. Погіршує ситуацію невизначеність, викликана президентськими виборами в США.

Ішингер називає найгіршим варіантом у таких умовах початок Україною переговорів про припинення вогню чи навіть про мир, якби до цього дійшло.

«І, звісно, ​​будь-які майбутні переговори такого роду не можуть просто спиратися на невдалий мінський процес: Україні потрібні надійні гарантії в майбутньому, в ідеалі через членство в НАТО», - підкреслює німецький дипломат.

За його словами, справжньої готовності Москви до переговорів можна очікувати лише коли в Кремлі зрозуміють, що подальше використання російських військових засобів більше не принесе жодних помітних переваг.

Читайте також: Голова Мюнхенської конференції: Путін може напасти на НАТО, якщо не програє в Україні

На жаль, наразі Кремль більш далекий від цього розуміння, ніж будь-коли за останні 24 місяці, робить третій висновок Ішингер.

Також дипломат висунув 5 пропозицій.

У 2024 році Захід має надати Україні ще більш інтенсивну військову підтримку, ніж раніше.

Заходу варто перейти від пасивно-реактивного до проактивного підходу та намалювати свої червоні лінії: ще один обстріл цивільних об’єктів в Україні і ЗСУ отримають більш потужні системи, такі як Taurus.

Євросоюз має остаточно попрощатися з політикою озброєння малих держав та зайнятися спільною обороною, адже на карту поставлено дуже багато. «Мова йде не про розхвалене бачення армії ЄС, а про практичні питання», - наголосив Ішингер.

Він нагадав, що економічна потужність Заходу перевищує російську більш ніж у 20 разів. Але Росія давно перейшла на військову економіку, однак на Заході багато хто не розуміє масштабів проблеми і хоче продовжувати справи як завжди.

«Існування всієї Європи під загрозою, аж ніяк не тільки України, і це може бути на десятиліття. Лише нещодавно Путін знову чітко поставив під приціл країни Балтії. Він повинен розуміти, що ми можемо і заб’ємо його до смерті, якщо це буде необхідно, і що він не виграє цю війну», - застеріг Ішингер.

Читайте також: Глава МЗС Франції - про ідею Каллас: Уважно розглядаємо усі пропозиції щодо допомоги Україні

Дипломат вважає вчасною конфіденційну європейську дискусію з Парижем, можливо, також з Лондоном про те, як можна посилити ядерне стримування на Європейському континенті в тісній координації зі США. Разом з тим Ішингер заперечив потребу ядерного озброєння Німеччини. Але спонукав Берлін «знову взяти ініціативу» та «дати поштовх Європі».

Він с подівається, що на Мюнхенській конференції буде «чудова нагода продемонструвати європейську та трансатлантичну рішучість: Україна не повинна і не програє, а радше продовжить успішно стверджувати себе: вона належить до Європи і їй потрібно дозволити бути вільною країною. Європа має продемонструвати свою волю до самоствердження, незалежно від того, прийде до влади Дональд Трамп, чи ні».

Як відомо, Мюнхенська безпекова конференція проходитиме 16-18 лютого.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-