Повернення культурних цінностей із РФ залежить, коли і на яких умовах Україна переможе - МКІП

Про це заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва сказала на круглому столі в Укрінформі на тему «Вкрадена Росією спадщина: знайти і повернути».

Вона зауважила, що питання повернення культурних цінностей в Україну “не нове, в тому числі для державних органів”. За її словами, міністерство багато років збирає цю інформацію, яку в різні способи подають відповідні експерти.

“Були спроби організувати різні, в тому числі й міжнародні, комісії, які стосувалися реституційних питань. Тому що насправді, якщо говорити про те, де знаходиться культурна спадщина України, то в нас є якась частина країн, де це матеріали діаспори, і якусь частину з них представники діаспори теж хотіли б повернути сюди. Є такі випадки передачі. Є предмети, право України на які потрібно щонайменше доводити, тому що це були, наприклад, продажі часів радянської влади, реквізиції українських музеїв, продані за кордон предмети, музейні предмети високої цінності, високої художньої якості, історичного значення тощо. І є, безумовно те, що осіло в Росії, і той масив предметів, який там є, ми насправді навіть достеменно не знаємо”, - сказала Чуєва.

Водночас, за її словами, Україні відомо про археологічні колекцій, які реквізовувалися в часи Російської імперії, забиралися з розкопок на території України. Також забиралися на виставки з українських музеїв і не поверталися.

“А також є окрема група музейних предметів, мова в першу чергу про живопис і про деякі інші речі, щодо яких в цілому взагалі не зовсім зрозумілий механізм, як вони свого часу опинилися в Росії. Тому що це факти, які потребують додаткового розслідування, перевірок. За інформацією музейних працівників, у фондах Ермітажу знаходяться твори, які втратила Україна під час Другої світової війни. І повернулися вони не в Україну. Вся ця інформація значною мірою не є публічна. Відповідно, працювати з нею дуже складно, тому що для цього треба мати безпосередній доступ до всіх цих об’єктів, до інституцій, де вони, імовірно, зберігаються”, - пояснила заступниця міністра.

У контексті юридичних перспектив повернення українських цінностей Чуєва відзначила кейс “скіфського золота”.

“З точки зору юридичної практики, я думаю, що багато країн спостерігали предметно і аналізували рішення нідерландських судів різних рівнів. І те, що ми зараз маємо рішення Верховного суду на користь України, воно має під собою дуже глибокий аналіз українського і міжнародного законодавства. Роль національного законодавства, на яке можуть спиратися закордонні судові або міжнародні інстанції в ухваленні таких рішень, теж надзвичайно важлива”, - підкреслила Чуєва.

Вона наголосила на важливості синхронізації українського законодавства з практиками країн ЄС, імплементації міжнародних конвенцій в законодавство України, наявності механізму реалізації захисту національної спадщини. За її словами, все це має значення в процесі повернення культурних цінностей в Україну.

“Що буде стосуватися повернення з Росії і навіть моментів виявлення цих предметів, я думаю, що це буде набагато складніше, ніж нам би хотілося. І все залежить від того, коли і на яких умовах Україна переможе...І те, в якому стані буде сама Росія на момент перемоги України, я думаю, багато що визначатиме в подальших процесах”, - сказала Чуєва.

У свою чергу заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак висловив думку, що Розв’язана війна Росії проти України націлена передусім проти української ідентичності і має на меті знищити її через привласнення української спадщини.

Він наголосив, що, “говорячи про ті злочини, які чиняться сьогодні на українській землі, не можемо і не маємо права забувати і про злочини проти культурної спадщини в усіх її вимірах”.

За його словами, ідеться не лише про руйнування музеїв , культурних установ, але “і відвертне мародерство, відвертий грабунок, який здійснюють окупанти не лише впродовж останнього року-двох, але фактично з 2014 року, з початком російсько-української війни, з окупацією Криму”.

“Фактично, цей грабунок культурної спадщини є цілеспрямованою діяльністю окупантів, є системною складовою їхньої окупаційної політики. І не просто грабунок, але передусім привласнення. І оце привласнення спадщини є насправді однією із цілей війни, тому що все ж таки війна , яка розв’язана Росією проти України, вона розв’язана в першу чергу проти української ідентичності і має на меті знищити цю ідентичність. І в тому числі й через привласнення її спадщини”, - вважає Тиліщак.

Як повідомлялося, 9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів повністю задовольнив позовні вимоги держави Україна, зобов’язавши музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі».