Європарламент пропонує ухвалювати рішення ЄС не консенсусом, а «кваліфікованою більшістю»
Згадана резолюція ґрунтується на доповіді групи членів Комітету ЄП із конституційних справ, до якої увійшли депутати Гельмут Шольц, Гі Верхофстадт, Габріеле Бішофф, Даніель Фройнд та Свен Сімон.
Резолюція була ухвалена за незначної більшості голосів: «за» проголосував 291 депутат, «проти» – 274, утрималися – 44 європейські політики, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Європарламент… підкреслює важливість реформування процесу ухвалення рішень в Європейському Союзі для більш коректного відображення двопалатної системи шляхом посилення повноважень Європейського парламенту, а також через зміни у механізмі голосування в Раді ЄС… вимагає посилення здатності ЄС до дій шляхом суттєвого збільшення кількості сфер, в яких рішення будуть прийматися голосуванням кваліфікованої більшості та шляхом звичайної законодавчої процедури», – йдеться у резолюції ЄП.
У тексті ухваленого документа наголошується, що поточна версія угод ЄС набула чинності 1 грудня 2009 року, відтоді ЄС постав перед безпрецедентними викликами та кризами, такими, зокрема, як російська загарбницька війна проти України. Виходячи з цього, підкреслили депутати, внесення змін до базових угод ЄС є необхідним для збереження дієздатності Європейського Союзу. Це слугуватиме інтересам всіх громадян, а також допоможе ЄС ефективно відповідати на геополітичні виклики та на завдання, що пов’язані із процесами розширення Євросоюзу.
Депутати закликали Раду ЄС «негайно та без роздумів» представити висновки цієї доповіді на розгляд глав держав та урядів країн-членів, а саму Європейську Раду – розробити конвенцію, відповідно до процедури перегляду базових положень чинної Угоди ЄС, що передбачена статтею 48 цього документа.
При цьому депутати у резолюції зафіксували, що кілька країн регіону Західних Балкан вже перебувають на різних стадіях процесу входження до ЄС. Вони також привітали надання статусу країн-кандидатів для України й Молдови, що відбулося 23 червня 2022 року.
Суть запропонованих уточнень до угод ЄС полягає у запровадженні нового механізму ухвалення рішень, зокрема зміни правила консенсусу під час голосування країн-членів на принцип кваліфікованої більшості. Пропонується заснувати також механізм європейського референдуму у тому, що стосується найбільш важливих дій Європейського Союзу або його політики – це, за задумом, має слугувати ширшому залученню громадян ЄС до прийняття рішень, виходячи з принципів представницької демократії.
За пропозицією, що виноситься на розгляд лідерів країн ЄС, ухвалення рішення шляхом кваліфікованої більшості мають поширюватися на питання спільної зовнішньої, безпекової та оборонної політики ЄС, включаючи рішення щодо застосування санкцій, внутрішніх процедур у процесі розширення ЄС, спільного менеджменту кордонів та інших питань зовнішньої політики. Винятки, за задумом, мають робитися під час розгляду рішень щодо започаткування військових місій або операцій з виконавчим мандатом: у такому випадку буде необхідним, як і раніше, дотримуватися принципу консенсусу або «посиленої» кваліфікованої більшості.
При цьому, як ідеться у резолюції, створення оборонних інструментів та співробітництво ЄС з безпековими організаціями, наприклад з НАТО, не має впливати на політику країн, які дотримуються нейтрального статусу.
Доповідь рекомендує також посилити практику застосування голосування кваліфікованою більшістю у вирішенні бюджетних питань, зокрема рішень щодо змін в системі оподаткування або в процесі опрацювання багаторічного бюджету ЄС на п’ятирічний період.
Це ж має стосуватися рішень на рівні ЄС щодо соціальної сфери, торгівлі та інвестицій, освіти, захисту меншин та уникнення дискримінації, вирішення завдань з охорони довкілля та інших.
Під час парламентських слухань на етапі обговорення цього документа один з його авторів, член політичної групи «Оновлення Європи» депутат Гі Верхофстадт пояснив, що мається на увазі під поняттям «кваліфікованої більшості»: вона передбачає голоси двох третин від загальної кількості країн-членів, які представляють не менше 50 відсотків населення Євросоюзу, за умови надання спеціальних повноважень для невеликих країн ЄС з невеликою кількістю населення.
Як повідомлялося, правило консенсусу під час ухвалення рішень в рамках ЄС часто призводило до нездатності країн ЄС приймати спільні рішення або до несвоєчасності таких рішень. Це, зокрема, відбулося в ході розгляду рішення щодо початку переговорів ЄС про членство з Албанією та Північною Македонією. Нещодавні приклади стосуються важкої процедури ухвалення 12-го пакету санкцій ЄС проти Росії або рішення про виплату 8-го траншу оборонної допомоги для України в обсязі 500 млн євро з міждержавного Європейського фонду миру, яке послідовно блокує Угорщина.
