«Зелені» Німеччини. Стрибок вище голови?

«Зелені» Німеччини. Стрибок вище голови?

Укрінформ
Лідерка екологічної політсили Анналена Бербок свого часу професійно займалася стрибками на батуті

Можна довіряти або не довіряти соціологічним опитуванням, але все свідчить про те, що німецьке суспільство обирає «зелене» майбутнє.

У перший травневий тиждень відбулося кілька подій, які були важливими з точки зору екологічної політики. Зокрема, конституційний суд своїм рішенням змусив уряд ФРН переглянути екологічні цілі та зобов’язатися досягти «екологічної нейтральності» до 2045 року – на 5 років раніше, аніж передбачалося. Відбувся Петерсберзький кліматичний діалог, на якому канцлер ФРН Ангела Меркель поновила обіцянки ФРН робити все заради захисту клімату та збільшення частки відновлювальної енергетики. Німецький союз охорони природи та біорізноманіття (NABU) подав новий позов проти проєкту газопроводу «Північний потік-2», щоб знову якщо не зупинити, то принаймні загальмувати його добудову…

Ангела Меркель / Фото: dpa
Ангела Меркель / Фото: dpa

Все це свідчить про те, що «зелене» майбутнє все більше приваблює німецьке суспільство. Чи зможе партія «Зелених» втілити мрії німців у життя? Час покаже. Але вже чимало громадян ФРН готові проголосувати за партію, яка уособлює екологічний курс розвитку країни.

Згідно з останніми опитуваннями щодо політичних уподобань, які проводять телеканали RTL і ntv, партія «Зелених» є абсолютним лідером передвиборчих перегонів, її наразі підтримують 28% респондентів. Екологічна партія залишає позаду нинішніх членів правлячої коаліції – консерваторів (23% підтримки) і соціал-демократів (14%). Для порівняння: на виборах 2017 року консерватори (блок ХДС/ХСС) отримали 32,9% голосів виборців, есдеки – 20,5%. Тоді як «Союз 90/Зелені» отримав лише 8,9% – найменше з усіх 6 партій, які представлені в Бундестазі. 

БУНДЕСТАГ-2021 

Уже відомо, що в новому складі Бундестагу, який обиратимуть 26 вересня, буде 701 депутат (нинішній склад є за чисельністю найбільшим в історії ФРН – 709 народних обранців).

Якщо б вибори відбулися зараз, «Зелені» стали б найбільшою фракцією – 210 місць. Консерватори отримали б 176 крісел, есдеки – 105, вільні демократи – 90, ліві – 45, «Альтернатива для Німеччини» – 75.

А якщо б німці мали право обирати канцлера/ку напряму, то станом на сьогодні лідерка «Зелених» Анналена Бербок перемогла б у 15-ти з 16-ти федеральних земель. Бербок отримала б 31% підтримки, лідер блоку ХДС/ХСС Армін Лашет – лише 17%, а канцлер-кандидат від соціал-демократів Олаф Шольц – лише 12%. Слід зауважити, що 40% респондентів заявили, що не віддали б свої голоси за жодного із трьох кандидатів.

Ці цифри є дуже промовистими. Але, по-перше, за час, що лишився до виборів, може багато чого статися. По-друге, найцікавіше почнеться саме після виборів, коли політсили візьмуться за коаліційні перемовини. Досвід 2017 року показує, що цей процес може бути тривалим і болісним.

Найбільш реалістичними на сьогодні є «зелено-чорна» коаліція («Союз 90/Зелені» + консерватори), яка б набрала 368 мандатів; коаліція «Світлофор» («Зелені», СДПН – червоні, Вільна демократична партія – жовті) – 405 мандатів; «Зелені», соціал-демократи та Ліві – 360 голосів.

Втім, можливим є й варіант, коли консерватори, соціал-демократи та вільні демократи (сукупно 371 депутат) утворять власну коаліцію та «обійдуться» без «Зелених», які залишаться найчисельнішою, але опозиційною силою.

Отже, перемога на парламентських виборах зовсім не гарантує партії-переможниці можливість мати свого канцлера.

«Справжня», активна передвиборча кампанія ще не почалася, але з боку старих «народних» партій лунають трохи «поблажливі» нотки на адресу «Зелених». Мовляв, партія молода, кандидатка молода, немає досвіду в урядових структурах…

Але політичним старожилам не варто розслаблятися – молодість, відхід від стереотипів наразі в тренді. І, як свідчать опитування, молоді обирають майбутнє, яке пов’язане, не в останню чергу, з екологією, зі здоровим способом життя. 

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА 

У Анналени Бербок до цього часу не було багато приводів висловлюватися на тему зовнішньої політики. Хіба що проєкт газогону «Північний потік-2» «Зелені» критикують від самого початку.

Але настав той час, коли партії треба артикулювати свою позицію по всіх питаннях, представляти передвиборчу програму.

Фото: Christoph Soeder/dpa
Анналена Бербок / Фото: Christoph Soeder/dpa

Зокрема, останній розвиток подій навколо України є слушним приводом. Днями фракція партії в Бундестазі провела своє засідання, після якого Бербок вийшла до преси із заявою, в якій торкнулася «українського питання». Щоправда, не обійшлося без «ляпів». Так, лідерка «Зелених» зробила помилку, говорячи про перешкоджання роботі СММ ОБСЄ на сході України – переплутала підконтрольні уряду райони та ті, які перебувають під тимчасовим контролем проросійських бойовиків. Можливо, просто обмовилася, але виглядало так, що вона була не дуже «в темі». І це не єдиний приклад.

Раніше, одразу після висунення її кандидатури на кандидата у канцлери від партії, Бербок дала велике інтерв’ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. У ньому вона назвала одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики визначення лінії поведінки з «авторитарними режимами», зокрема, посилення санкційного тиску на Москву. Згадала вона й проєкт «Північний потік-2», розкритикувавши позицію нинішнього уряду, який його підтримує. Зазначила, що загроза для України з боку Росії залишається великою. Але при цьому ухилилася від оцінок щодо прагнення України якнайшвидше набути членства в НАТО та щодо можливості надання Німеччиною зброї для протидії російській агресії.

«Найголовніше на даний момент – посилити тиск на Росію, щоб забезпечити дотримання Мінських угод. Наразі пріоритетом є стабілізація. До того кроки до членства в НАТО є нереальними. І хоч як було б важко з огляду на російські дії, ми не повинні припиняти всі переговори з Москвою», – сказала Бербок.

Це інтерв’ю викликало певне нерозуміння з боку посла України в ФРН Андрія Мельника. Він, вочевидь, розрахував на більш чітку позицію лідерки «Зелених», яких ми традиційно звикли вважати найбільшими адвокатами інтересів України в Німеччині. Посол, за його словами, був «розчарований». Мельник написав у Twitter, що час відкинути ілюзії про зміну політики Берліна після виборів і покладатися лише на власні сили.

Андрій Мельник
Андрій Мельник

Своє бачення майбутньої зовнішньої політики Бербок виклала також у дискусії, організованій днями Федеральною академією безпекової політики (Bundesakademie für Sicherheitspolitik – BAKS). Депутатка знову говорила про загрозу кліматичних змін, кібератак, авторитарні режими. Заявила, що Німеччина зобов'язана стратегічно переглянути всю свою безпекову та зовнішню політику. Як приклад навела відносини Євросоюзу з Росією та піддала критиці європейську політику щодо Москви за її пасивність. «Ми бачимо, що відбувається, коли німецька, вона ж європейська, політика «реагує» – замість того, щоб активно діяти: ми бачили це під час подій у Криму та в Нагірному Карабасі», – заявила Бербок. Вона вчергове зазначила, що її партія від самого початку виступала проти «Північного потоку-2» не лише з екологічних міркувань, а й тому, що «цей газопровід використовується для ізоляції України». Продовження будівництва газогону всупереч загальноєвропейській позиції Бербак схарактеризувала як «фатальну помилку». Водночас Бербок заявила, що «Зелені» налаштовані «прагматично» й готові до компромісу щодо проєкту…

Як зазначають експерти, в разі, якщо «Зелені» дійсно очолять уряд, перед ними постануть не лише питання проголошення привабливих екологічних гасел, а й потреба керувати економікою, яка залежить і від енергетики. Отже риторика може дещо змінитися. І чи не починає вже Бербок готувати «відступ» від непохитних позицій?

МОЛОДІСТЬ ПРОТИ ДОСВІДУ

Цілком зрозуміло, що краще Анналена Бербок орієнтується у політиці внутрішній. Хоча й тут їй треба ще набиратися досвіду. Не дивно, що саме на його відсутності «грають» наразі її політичні опоненти – консерватори та соціал-демократи, а також і Вільна демократична партія Німеччини.

Анналена Бербок / Фото: dpa
Фото: dpa

Водночас саме «свіжість» кандидатки може зіграти їй на користь – 40-річна Бербок стала першим кандидатом у канцлери від цієї політсили за її 40-річну історію. Вона емоційна, відкрита, публічна, симпатична врешті-решт.

Хоч що б там казали, але «обличчя номер 1» партії має значення. Можна згадати, що саме після протистояння між лідерами «сестринських» консервативних партій – Арміном Лашетом і Маркусом Зедером, за результатом яких єдиним кандидатом у канцлери було обрано Лашета, рейтинг правлячої нині політсили обвалився. Зедер – набагато більш популярний політик, хоча й очолює «молодшу» партію в блоку ХДС/ХСС. Здається, Християнсько-демократична партія та її нещодавно обраний голова не змогли подолати своє его і поставили на карту власні шанси залишитися при владі. На сьогодні ситуація виглядає так, що політсила, яка була на чолі держави останні 16 років, буде вимушена поступитися позицією. Із «залізною» канцлеркою Анґелою Меркель дійсно йде ціла епоха.

Армін Лашет / Фото: dpa
Армін Лашет / Фото: dpa
Маркус Зедер / Фото: bayern.de
Маркус Зедер / Фото: bayern.de

До речі, Бербок пропонує обмежити строк «епох» – час перебування на посаді голови уряду – двома строками. Меркель очолювала уряд 16 років, і якби не її заява про те, що вона піде з великої політики, мала б шанси переобратися ще на один строк. Стільки ж був канцлером Гельмут Коль. На 2 роки менше, 14 років, – Конрад Аденауер.

«Зелених» канцлерів у Німеччині ще не було. Але урядовий досвід ця партія вже має: вона була молодшим партнером в уряді соціал-демократичного канцлера Ґергарда Шредера в 2002-2005 роках (найвідомішим у нас політиком від цієї партії є очільник МЗС Йошка Фішер).

За майже 4 роки, що минули з попередніх виборів, «Зелені» стрибнули з останнього місця на перше. До слова, Анналена Бербок свого часу професійно займалася стрибками на батуті, виступала на змаганнях. Чи допоможуть їй спортивний досвід і снага до перемоги? Це буде зрозуміло вже восени.

Ольга Танасійчук, Берлін

Перше фото: Annegret Hilse / Pool

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-