Влада і опозиція: "перетягування каната" без різких дій
У четвер-п'ятницю, 20-21 серпня, у Білорусі відбувалася зовні не яскрава, але внутрішньо дуже важлива і насичена боротьба протилежних сторін. Владний режим і громадянське суспільство перегрупували сили, вибираючи оптимальну реакцію на дії противника.
СЮЖЕТ №1. БОРОТЬБА З ОРГСТРУКТУРАМИ ОПОЗИЦІЇ
20 серпня. Створення на початку тижня Координаційної ради (КР) з трансферу влади і виділення всередині неї президії з семи осіб було важливою подією. Лукашенківський режим зрозумів небезпеку організаційного оформлення опозиції, і вже вдень генпрокурор Білорусі Олександр Конюк заявив про порушення кримінальної справи за статтею «Призывы к действиям, направленным на причинение вреда национальной безопасности». Рада оперативно відкинула такі обвинувачення, заявивши, що працює чітко у рамках закону та Конституції.
Але вже на п'ятницю до Слідчого комітету викликані «для дачи пояснений по возбужденному уголовному делу» два члени Президії КР, юрист Максим Знак (10:00) і глава страйккому МТЗ Сергій Дилевський (11: 00). На їх підтримку Telegram-канал NEXTA Live (колектив якого нарешті зміг виспатися в ніч з середи на четвер) закликав усіх, хто може, у п'ятницю приходити до 9:30 до будівлі Слідкому Білорусі, «чтобы поддержать лидеров Координационного Совета, которых так испугался узурпатор». (Принагідно варто зазначити, що вдень Дилевський записав відео і текстове повідомлення із закликом подавати заявки до Фонду солідарності, з одного боку – з проханням про фінансову допомогу, з іншого – для внесення пожертвувань).
Продовжився тиск і на інших діячів страйкового руху. Вдень повідомили про зникнення члена страйккому «Беларуськалия» Дмитра Куделевича (у другій половині доби він вийшов на короткочасний зв'язок, але без подробиць). І вже пізно ввечері було повідомлено (через російські ЗМІ) про затримання «правоохранителями» голови страйкового комітету Мінського автозаводу (МАЗ) Євгена Бохвалова.
21 серпня. Розвиток подій виявився дуже захоплюючим. Стало відомо, що співробітник «Беларуськалия» Куделевич, якого затримали 20 серпня, втік з відділення КДБ через кватирку. Усе, як в детективі - попросився до вбиральні і втік через відкриту кватирку. І як у житті – після цього переїхав до України.
Ну, а підходи та під'їзди до Слідкому РБ були очікувано заблоковані. Тому ті, хто хотів підтримати викликаних туди членів КР, робили це на далеких підступах. Після полудня від слідчих вийшов Максим Знак, сказав, що дав підписку про нерозголошення. У справі поки проходить як свідок.
Вранці NEXTA Live розмістила надихаюче повідомлення: «Национальный координационный совет СРОЧНО ИЩЕТ ОФИС! Сегодня Совет начинает работу в Минске. Нужны деньги на оборудование, логистику, связь, транспорт, организацию мероприятий. Любая помощь приветствуется». Цікаво поглянути на постер із сімкою Президії КР (авторство невідомо). Найвідоміша представниця Білорусі у світі Світлана Алексієвич на останньому місці (тобто, участь її в президії поки є номінальною для ваги і як охоронна грамота). А в першій трійці - Латушко, Дилевський і Колеснікова.
СЮЖЕТ №2. ДИПЛОМАТИЧНІ ТАНЦІ НАВКОЛО КРЕМЛЯ
20 серпня. Почалися неминучі дипломатичні хороводи навколо Кремля. Можливо, ритуальних танців було б менше, якби не сам Лукашенко, який напередодні відмовився розмовляти з Ангелою Меркель, а порадив їй звертатися безпосередньо до Путіна. Де-факто це виглядало як здача суверенітету.
У четвер президент Франції зустрівся з канцлером Меркель у форті Брегансон, поговорили і про Білорусь. На пресконференції Еммануель Макрон зробив цікаву заяву: виявляється, президент Путін позитивно відреагував на пропозицію, щоб ОБСЄ грало посередника у Білорусі. Але от Лукашенко - проти. І це важливий якісний перехід у дипломатичній флюгерності Олександра Григоровича - вже не гордий суверенний ніс за вітром Схід-Захід, а «тут субъектен, тут не субъектен».
Білоруська опозиція також змушена рахуватися з дипломатичним і економічним впливом Москви. У Координаційній раді та її Президії є лише один колишній номенклатурник - ексміністр культури Павло Латушко. У четвер він заявив про готовність опозиції, КР вести діалог з Росією, для початку – викласти свою позицію в тій чи іншій формі.
Але Дмітрій Пєсков, коли йому підкинули цю тему, сказав, що опозиція і влада Білорусі мають налагоджувати діалог всередині країни. А далі «усы Пескова» уточнили: «Если Россия начнет вести диалог с оппозицией, это и будет вмешательство во внутренние дела». Тобто, дипломатична лінія оборони РФ-РБ наразі є такою: Путін згоден на ОБСЄ, але Лукашенко не хоче; з іншого боку, Лукашенко не зміг би відмовити у посередництві Кремля, але Кремль, читай Путін, не згоден.
21 серпня. У п'ятницю хороводи змінилися барабанним боєм. Не те, щоб сильно гучним і якісним, але гучним і частим. Ну, це як сипати на барабан бульбу, квасолю або печені каштани. Глава МЗС Білорусі Макей у заяві міністрам закордонних справ ЄС звернувся з проханням не поспішати із введенням санкцій. Парламентарії Білорусі направили ЄС звернення про неприйнятність втручання у ситуацію в Республіці. Зі свого боку, Європейський Союз закликав уряд Білорусі закрити кримінальну справу проти Координаційної ради опозиції.
Ну і все більш істеричний Лукашенко допомагав у цій дипломатії як міг (спойлер – а міг погано). Судіть за заявами: «Планируют все это и направляют США, а европейцы подыгрывают, создан специальный центр под Варшавой». (Зрозуміло: «Гудбай Америка, о-о-о!..» і «Из России с любовью»). Потім Лукашенко, поговоривши з доблесними омонівцями, поїхав на агрокомбінат «Дзержинский» (!!!), де пообіцяв «в ближайшие дни» «решить проблему», якщо «в Минске и еще где-то» щось комусь не подобається.
СЮЖЕТ №3. КОМУ І НАСКІЛЬКИ ВІРНІ СИЛОВИКИ
20 серпня. Оскільки режим Лукашенка наразі тримається насамперед на багнетах, то питання, наскільки вони йому вірні, є ключовим. При цьому КДБ і спецпідрозділи МВС видаються найбільш надійною опорою режиму. Армія, яка від початку не «заточенная» для війни з власним народом, - найменш. У четвер ще чотири білоруських офіцери написали рапорти про звільнення з різних силових структур (найбільш високопоставлений – підполковник міліції).
Мало хто помітив цікаву заяву прессекретаря Тихановської Анни Красуліної: у силових структурах Білорусі є низка керівників середньої ланки, які за опозиційного кандидата Тихановську, причому з ними підтримується зв'язок. У четвер ввечері сюжет був більш резонансно продовжений членом Президії КР Марією Колесніковою. Вона виклала у мережі відеозвернення до білоруських силовиків, закликавши їх перейти на бік народу, не виконувати злочинних наказів і гарантувала справедливе ставлення «к подразделениям, которые не станут выполнять преступные приказы».
Судячи з усього, виступ Красуліної був свого роду відповіддю на найважливішу подію, яка відбулася напередодні, але потрапила в інформполе лише у четвер. 19 серпня міністр оборони Білорусі Віктор Хренін провів закриту зустріч з керівництвом підрозділів Міноборони, Генштабу та збройних сил. Там він наговорив на Нюрнберг і кілька Гааг, зокрема, заперечував поняття «преступного приказа», заявивши, що зрадою є невиконання будь-якого наказу. Фактично він закликав підлеглих не ухилятися від наказу, не стріляти вгору, якщо буде наказано стріляти у власний народ. А тим, хто сумнівається, порадив звільнитися з лав ЗС вже зараз... Але, судячи з того, що аудіозапис зустрічі з Хреніним був переданий на хрін in ЗМІ, точніше – сайту «Наша Нива», виконувати злочинні накази збираються далеко не всі білоруські військові.
21 серпня. Міноборони РБ заявило, що зустріч Міністра з керівництвом військового відомства була усього лише «плановым информированием, которое проходит регулярно». Ну і надало туманне тлумачення слів Хреніна про необхідність виконання злочинного наказу, посилаючись на Статут, закони і військову доктрину Білорусі.
МОЗАЇКА. ОДНИМ АБЗАЦОМ І ОДНИМ РЕЧЕННЯМ
Повний абзац (два).
1. У Вільнюсі відбулася перша після від'їзду пресконференція Тихановської, яка тривала 15 хвилин. Вона так коротко визначила вимоги опозиції: «Насилие должно прекратиться, политзаключенные должны быть выпущены на свободу, а выборы должны быть проведены свободно, честно и прозрачно. Этого требует народ Беларуси, и он должен быть услышан». Тихановська знову підкреслила, що білоруський протест має мирний характер, але триватиме до виконання вимог. Вона висловила надію на те, що зовнішнього втручання у справи Білорусі не буде. На батьківщину Тихановська повернеться, коли «будет чувствовать себя в безопасности». На запитання, чи буде вона балотуватися на нових президентських виборах, якщо їх оголосять, Тихановська відповідати поки не стала. Вона також уточнила, що російське керівництво не робило спроб зв'язатися з нею.
2. NEXTA Live знову почала друкувати програму на наступний день. У п'ятницю ввечері має пройти дуже важливий і правильний захід «Цепь покаяния»: «С 18:00 до 20:00. Христиане Беларуси станут длинной цепью от Куропат до Окрестина. Каждый день мы будем напоминать убийцам, что их преступления не будут забыты». Саме так - від сталінських Куропат до лукашенківської Окрестіни! Концептуально це дуже важливий вихід за тісні межі популярної парадигми «белорусские партизаны в Великой Отечественной войне», звідки черпаються образи і порівняння.
Коротке речення (п'ять).
1. Слідчий комітет Білорусі пообіцяв перевірити інформацію про зґвалтування жінок в ізоляторах Гродно.
2. Вранці було викладено звернення Тихановської до робітників із закликом не зупиняти страйки.
3. У Білорусі ростуть курси валют долара і євро, білоруський рубль впав до 2,50 і 3,00 відповідно.
4. У п'ятницю до меседжу, що «Лукашенко не их президент», приєдналися голова Білоруської федерації легкої атлетики Вадим Дев'ятовський і знаменитий тренер фрістайлістів – олімпійських чемпіонів і призерів, Микола Козеко.
5. Тривають утиски ЗМІ, у Білорусі не виходить кілька газет.
З'являються повідомлення, що там, де вдалося придушити повномасштабний страйк, спостерігаються факти саботажу, який порушує робочий процес.
Олег Кудрін, Рига
Фото: з відкритих джерел і TUT.BY
