Угорці Закарпаття про новий закон: Відчуваємо, що нас почули
8 грудня Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроєкт №10288-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах”. Що він дає закарпатським угорцям, які очікування втілює та які проблеми вирішує? Що зміниться із введенням цього закону в регіоні, де найбільше в крані етнічних меншин, та як його тут зустріли? Як це вплине на політику в області та загалом у країні? Про це – в матеріалі Укрінформу.
ВЧИТИСЯ, АГІТУВАТИ ТА ДИВИТИСЯ ТБ МОВАМИ НАЦМЕНШИН
Закон №10288-1 у сесійній залі ВР підтримали 317 нардепів. Законопроєкт передбачає, що відтепер в Україні заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС, із забезпеченням при цьому вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни. Також у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на їх використання в освітньому процесі поряд із державною. Разом із тим представники нацменшин України, які до 1 вересня 2018 року розпочали здобуття загальної середньої освіти рідною мовою, мають право продовжувати здобувати її відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
У той же час законом допускається поширення матеріалів передвиборчої агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою.
Для телемовників, які здійснюють мовлення мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).
Усе це стосується мов усіх національних меншин в Україні, окрім російської – мови держави, яка була визнана Верховною Радою України агресором.
ЗАКОН ВАРТО РОЗГЛЯДАТИ ЧЕРЕЗ ДВІ ПРИЗМИ
Директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський пояснює, що цей закон варто розглядати через дві призми. Перша – це те, як його положення будуть інтегруватися на практиці. Що стосується освіти, проблема не так у мові викладання, зауважує Тужанський, як у наявності вчителів.
- Адже угорські громади на Закарпатті – переважно сільські, а в селах критично не вистачає кадрів. Дефіцит як повністю угорськомовних вчителів, так і білінгвальних та якісних україномовних. Саме цим пояснюється постійне останнє місце області в рейтингах за результатами ЗНО. Воно не корелює з фактором угорськомовного населення. Адже слідом за Закарпаттям в загальноукраїнському рейтингу йде Тернопільська область, де узагалі немає етнічного компоненту, – каже Дмитро Тужанський.
Друга призма, наголошує Тужанський, це політичні моменти.
- У політичній сфері тепер угорські партії Закарпаття втратили аргументи, якими досі забезпечували собі рейтинги: відновлення прав та утиски нацменшини. Досі підстави для цього давало дискусійне українське законодавство. І коли лідери нацменшини ці претензії озвучували в Брюсселі чи Вашингтоні – звинувачення не здавалися зовсім безпредметними. Треба було приїхати в регіон та переконатися, що насправді угорська меншина живе на Закарпатті без жодних утисків. Показово, що за всі роки існування мовного закону до профільного омбудсмена не звернувся ніхто з громадян України, зареєстрованих у місцях компактного проживання угорської нацменшини. Звідси не надійшло жодної скарги. Це важливо враховувати.
Експерт зауважує, що українські закони “Про освіту” та “Про мову” останніх років були дискусійними з точку зору “ідеального” законодавства про нацменшини, яким воно є в ЄС, але зараз у цьому сенсі ми рухаємося в дуже правильному центральноєвропейському напрямку.
- Важливо, що останній законопроєкт – дуже чутливий, за нього проголосували в залі 317 депутатів, розробляли фактично всіма фракціями ВР. І хоча це питання досі розділяє українців у поглядах – закон називають у народі “поступками Орбану”, – насправді українські еліти проявили єдність. І ця єдність будується на усвідомленні того, що це потрібно Україні на шляху до ЄС. Тому закон про нацменшини – дуже хороший прецедент політичного об'єднання, – каже Тужанський.
Також він зазначає, що і наш ворог також більше не зможе порівнювати закарпатських угорців із сепаратистами.
- Адже в Україні досі цей наратив про “угорських сепаратистів” існує, більше того, проштовхується думка, що про українських угорців ми повинні говорити із Будапештом. Це абсурд – адже українські угорці є громадянами нашої країни. Цей закон є добрим сигналом, що українці – політична нація і угорці є частиною цієї політичної нації. Це дуже сильна протидія російській дезінформації! – акцентує експерт.
Зі слів Тужанського, зараз, навіть якщо Орбан заблокує відкриття переговорів про членство в ЄС, крок із прийняттям Україною даного закону дуже важливий для нашого зміцнення зсередини і з точки зору нашої євроінтеграції.
- Навіть вето Орбана зараз буде тимчасовим. Можна процитувати в цьому сенсі міністра закордонних справ Дмитра Кулебу, який каже пафосно, що “історію не зупинити”. Власне, оці бар’єри – знак того, що ми таки наближаємося до ЄС і цей поступ не спинити. Вето Орбана – як ті ж блокади перевізників на кордоні. Ці реакції на членство України в ЄС – з однієї площини. Але саме так і проходить євроінтеграція, – наголошує Тужанський.
ЗАКОН ПОЗИТИВНО СПРИЙНЯТИЙ У РЕГІОНІ
Начальник управління національностей та релігій при профільному департаменті Закарпатської ОВА Олександр Лях каже, що про сприйняття закону в регіоні варто судити саме за реакцією угорської спільноти. Адже вони є найбільшою етнічною меншиною на Закарпатті, мали найбільше претензій до держави і висловлювали їх постійно і в регіоні, і за його межами.
- Закон дуже позитивно сприйнятий більшістю громадських об'єднань, приватними особами та політиками угорської меншини. В ньому бачать реалізацію своїх вимог – з прийняттям закону вони як нацспільнота можуть реалізувати себе в Україні повністю. У першу чергу позитив є через освітнє питання. Угорці вважають, що освіта рідною мовою – це запорука збереження нацспільноти, і якщо її забрати, це неминуче призведе до асиміляції. Не відкидаючи необхідність знання державної мови як чинника, що допоможе інтегруватися в суспільство, для збереження нацменшини угорцям потрібна можливість отримувати освіту рідною мовою. Цей закон дає таку можливість, – каже Олександр Лях.
Він наголосив, що наразі в регіоні ще не запустилися процеси з інтеграції цього закону – позаяк пройшло дуже мало часу з моменту його голосування у ВР та про механізми його введення в дію ще не відомо.
- Утім, є розуміння в суспільстві, що він повністю забезпечує права меншин в освіті, медійній сфері, книговидавництві та публічному користуванні рідною мовою, – каже Лях.
Цього тижня на Закарпатті перебували посли країн ЄС, які мали нагоду побачити та познайомитися з моментами життя угорської спільноти.
- Угорська спільнота вважає за честь, що їхньою думкою цікавляться, що їхні інтереси важливі для послів ЄС та для держави. Посли побачили в Берегові інститут імені Ференца Ракоці ІІ – вищий навчальний заклад, де викладають угорською мовою. Зустрілися з представниками церковних конфесій меншини та переконалися, що в регіоні забезпечене повноцінне духовне релігійне життя. Побували в ліцеї імені Кошута в Берегові. Дипломати поїхали звідси з абсолютно позитивною думкою про життя та розвиток спільноти, – наголосив Олександр Лях.
ВИДИХАЄМО, ЧЕКАЄМО ДЕТАЛЕЙ ТА РОБИМО ВИСНОВКИ
На початку тижня представники угорської та словацької громад Закарпаття підписали звернення до голів урядів, відповідно, Угорщини та Словаччини з тим, аби вони підтримали переговори про членство України в ЄС на саміті 14-15 грудня. Підписи під зверненням до офіційного Будапешта поставили голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Баб’як, голова Берегівської районної ради Карло Резеш, голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич, голова "Фундації україно-угорського регіонального розвитку молоді" Йосип Резеш та депутатка Закарпатської обласної ради Юдіта Петеї. Ще п’ять територіальних громад, в яких проживають етнічні угорці, долучилися до цього звернення наступного дня – 12 грудня його виставили на своїх ресурсах Батівська, Великоберезька, Великобийганська, Вилоцька та Косоньська ТГ, а також "Об'єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття”, до якого належать 12 громад Закарпаття, де більшість або значну частину населення складають етнічні угорці.
Укрінформ поцікавився в міського голови міста Берегова Золтана Баб’яка, як сприйняли новий закон угорці в його громаді.
- Ми ще не можемо предметно говорити про закон, адже не знаємо усіх деталей щодо того, як зміняться права меншини після введення його в дію. А також як цей закон буде інтегруватися в ряд інших, що були прийняті ВР раніше: “Про освіту”, “Про мову”. Наразі в угорської громади ще немає кінцевого розуміння щодо цього всього. Ми маємо з'ясувати, чи повернуть нашій меншині усі ті права, які були в нас до 2015-го та до 2017 року, – зазначає Баб’як.
Але угорська громада визнає цей закон як великий інтеграційний крок України до ЄС, наголошує мер Берегова.
- Це знак для нас, що нас почули. Угорці Закарпаття брали участь в обговоренні цього закону, наші громадські активісти, робочі групи багато працювали і з урядовцями, і з депутатами ВР. Під час візиту Президента Володимира Зеленського на Закарпаття ми донесли йому всі пропозиції угорської етнічної меншини щодо законодавства. І цей закон показав, що нас почули. Але повторюсь – ми тепер маємо з'ясувати, чи наші пропозиції були враховані. Наприклад, чи нам дозволять повернути назви вулиць та населених пунктів угорською мовою: раніше на всіх показниках ми їх дублювали угорською після української назви, іще чотири роки тому це всюди було. Також у печатці Берегівської міської ради, на наших фірмових бланках ми мали мову нацменшини поруч із державною. Чи це відновлять зараз – чекаємо.
Загалом міський голова Берегова так окреслив ситуацію за кілька днів після підписання закону: видихаємо, чекаємо деталей і робимо відповідні висновки.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото з відкритих джерел
