Україна може стати «газовим сейфом» для Європи - експерт
Про це сказав експерт з питань енергетики, президент Центру глобалістики "Стратегія 21" Михайло Гончар, коментуючи Українському радіо заяву Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про плани нашої країни стати “газовим сейфом” Європи.
За словами експерта, місткість 13 українських підземних сховищ газу - 31 млрд кубометрів. При цьому одразу п'ять найбільших ПСГ розташовані поблизу кордону з ЄС, зокрема із Польщею. І, приміром, у 2020 році багато європейських компаній скористалися цим для зберігання ресурсу, закупленого низькими цінами.
“Тоді ціни на газ на європейському ринку повернулись до рівня початку 2000-их, 1 тисяча кубометрів коштувала не більш як $80. І багато хто, зокрема й Україна, почали активно заповнювати доступні газосховища, щоб запастися дешевим газом на найближчий зимовий період. Відбувся збіг чинників - і цінова кон'юнктура була вигідною, і європейські партнери звернули увагу, що в Україні змінилися законодавство та нормативні підходи. Тож багато хто з партнерів вирішив ризикнути, і цей ризик був виправданий”, - нагадав Гончар.
Він додав, що майже третина - 8 млрд “кубів” - із загалом закачаних тоді в українські ПСГ 27 млрд кубометрів — належали європейським споживачам.
Окрім політичних переваг, пов’язаних із намаганням ЄС позбутися російської “газової голки”, йдеться і про коротше плече постачання палива в разі потреби, ніж, приміром, якщо зберігати заздалегідь закуплений газ в Росії.
“Російська агресія проти України у 2014 році стимулювала зміну підходів, зокрема і в газовій та газотранспортній сферах. Так чи інакше, були втілені реформи, і саме реформи у газовому секторі були найбільш успішними. А стосовно “газового сейфа” Європи — після багаторічних зусиль в Україні запровадили європейську практику використання підземних сховищ, і у 2020 році це дало потужний ефект”, - сказав експерт.
Гончар зауважив, що суть полягала в забезпеченні вільного доступу до потужностей зберігання газу, як це працює в ЄС. Плюс можливість зберігання палива в режимі митного складу протягом приблизно трьох років.
“Газ закачується і може зберігатися без зайвих формальностей упродовж цього часу. За потреби, клієнт може його взяти та використати. Тобто діє гнучка система, яка забезпечує, особливо у зимовий період, додаткову потребу в паливі. Клієнт знає, що він поклав у сховище свій газ і може його швиденько взяти та використати”, - пояснив Гончар дію відповідного механізму.
Скориставшись такими перевагами, Україна, за його висновками, справді може стати “газовим сейфом” для європейців.
Як повідомляв Укрінформ, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що Україна продовжуватиме застосовувати розумні підходи для стимулювання і підтримки зеленої генерації та видобутку власного газу, а також планує стати “газовим сейфом” Європи. Він нагадав, що країна має найбільші на континенті газосховища. Наступні кроки – розробка чорноморського газового шельфу, покладів у Карпатах, нарощення виробництва біометану та інтеграція з європейською водневою інфраструктурою.
