У Німеччині запрошують на онлайн-лекцію «Феномен Лесі Українки»
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба генконсульства.
Організаторами заходу виступають Німецько-українське академічне товариство, генеральне консульство України в Гамбурзі та кафедра історії України Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері.
Лекція «Феномен Лесі Українки» розпочнеться о 18:00 за Києвом і вібудеться через Zoom.
Приєднатися можна за посиланням (Meeting ID: 947 6399 2086, Passcode: 687352).
На лекції говоритимуть «про унікальні здобутки Лесі Українки на тлі складних життєвих перипетій».
Як зазначається, Святослав Пилипчук – автор близько 100 наукових статей, в яких проаналізовано художню спадщину українських письменників межі ХІХ-ХХ ст. Працює над питаннями фольклорно-літературних зв'язків у творчості Івана Франка, Василя Стефаника, Марка Черемшини, Лесі Українки та ін.
Леся Українка не тільки походила із шанованого дворянського роду, але й своєю творчою поставою, гідною громадянською поведінкою повсякчас підтверджувала належність до нечисленної когорти справжніх аристократів духу. «Вражає її широка освіта (властиво, тут варто говорити про самоосвіту), глибока ерудиція, неймовірна амплітуда зацікавлень та ще більший діапазон обдарувань», - зазначається у повдіомленні.
Окрім володіння філігранною технікою мистецтва слова, поетеса мала неабиякий хист до гри на фортепіано (сама зізнавалася, що якби не хвороба, то стала би професійною музиканткою, віртуозною виконавицею). Вона також виявляла значні здібності у малюванні (для розвитку цих естетичних поривів відвідувала деякий час художню школу у Києві, яку також довелося передчасно покинути через великі навантаження при мольберті), володіла тонким аналітичним мисленням, що засвідчено у її концептуальних літературознавчих, критичних та публіцистичних розвідках.
Значними є здобутки Лесі Українки у царині художнього перекладу. Завдяки її наполегливій праці з’явилися добірні українські переклади вершинних творів світової літератури (зокрема «Книга пісень» Г. Гайне).
Свій витончений літературний смак письменниця виробила значною мірою на основі української народної словесності. Не просто захоплювалася багатою національною фольклорною традицією, але й ретельно вивчала, докладала зусиль, аби вберегти від забуття реліктові уснословесні явища (записала цикл обрядових купальських пісень, організувала та фінансово підтримала експедицію з метою фіксації залишків думового репертуару).
До того ж, письменниця була неперевершеною майстринею епістолярного жанру. Її листи до різних адресатів вирізняються стилістичною довершеністю, елегантністю викладу думки, емоційною виразністю.
Художня спадщина Лесі Українки багатоманітна у своїх засягах. За життя письменниці побачили світло денне три збірки поезій «На крилах пісень», «Думи і мрії» та «Відгуки», в яких засвідчено її ліричний талант.
Систематично у різних часописах з’являлися друком її прозові художні полотна, що вирізнялися глибоким психологізмом, актуалізацією складних морально-етичних питань.
Однак знаковим жанром у творчій лабораторії Лесі Українки стала драматична поема. Саме у ній заграв усіма барвами геній великої поетеси.
Як повідомляв Укрінформ, 29 січня 2019 року Президент України Володимир Зеленський видав Указ №32/2021 про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на державному рівні.
Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди ювілею видатної українки 25 лютого.
У діаспорі, в свою чергу, цю дату відзначать педагогчними, освітніми, творчими конкурсами та проєктами, які готують, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, ОАЕ та інших країнах, українські дипломатичні та консульські установи за кордоном тощо.
