Українці, що постраджали від вибуху в Бейруті, розповіли, яку допомогу отримують

Українці, що постраджали від вибуху в Бейруті, розповіли, яку допомогу отримують

Укрінформ
Українці, які опинилися в скруті після потужного вибуху в порту Бейрута 4 серпня, розповіли, хто їх підтримує і яку допомогу вони отримують.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє hromadske.

Розповідається, що внаслідок вибуху чимало місцевих українців втратили свої домівки: їхнє житло потребує негайного ремонту. По різного роду допомогу до посольства України в Лівані звернулися близько п’ятдесяти родин (переважно йдеться про змішані сім’ї, де дружина - українка, а чоловік ліванець).

Наталія Нестеренко мешкає у Бейруті з кінця 2014 року - з чоловіком та дітьми від його першого шлюбу. Під час вибуху вона з родиною під’їжджала додому в автівці. Тодішня їхня квартира була біля моря, у районі Ашрафії, приблизно в 10 кілометрах від епіцентру катастрофи. Коли піднялися в квартиру після вибуху - зрозуміли, що жити там уже неможливо. На щастя, у домівці нікого не було.

«З усього, що вціліло в тій квартирі - це сильно розірваний диван та дитяче ліжечко. Тепер у новому орендованому помешканні 15-річний хлопчик спить на підлозі на матраці товщиною 5 сантиметрів, а 8-річна дівчинка - на ліжечку, яке лишилося», - розповідала Нестеренко hromadske через два тижні після вибуху. Тепер ситуація нарешті поліпшилась - 8 вересня посол України в Лівані Ігор Осташ привіз та сам допоміг встановити двоповерхове ліжко для дітей.

Повідомляється, що після вибуху родині довелося переїжджати в інше житло з доступнішою орендною платою. Його допомогли знайти знайомі — у менш престижному районі, майже в горах. Нестеренко каже, були пропозиції навіть повернутися в Україну, однак вона відмовилась - діти повертаються до школи, за яку теж потрібно платити, адже навчання у більшості шкіл в Лівані - за кошт батьків. Пощастило, що прийомний син українки навчається у французькій школі, і після вибуху Франція взяла витрати за навчання на себе.

Як пояснює Нестеренко, найбільша стаття витрат для родини - оренда, на інше коштів ледь вистачає. Від Лівану, за її словами, допомоги практично немає.

«Ми чекаємо документів від нашого колишнього орендодавця, які б мали підтвердити, що ми проживали саме там — тоді можна було б розраховувати на якусь компенсацію. Але він зараз у лікарні», — пояснює жінка.

Посол Ігор Осташ розповів: «Спершу ми надавали “швидку допомогу” - це могли бути продукти, плити для приготування їжі (були пошкоджені лінії електропередач, і люди навіть не могли готувати), воду, одяг для дітей. Це була перша хвиля, але тепер ми розуміємо, що треба допомогти якось системно».

Посол України в Лівані Ігор Осташ
Посол України в Лівані Ігор Осташ

За словами дипломата, досі щодня хтось із українців звертається до посольства по допомогу - загалом поки це близько 50 родин. Сума виплат від посольства становить 160 доларів за два місяці на людину. Це гроші на найнеобхідніше, крім того, деяким родинам допомагають із ремонтом чи купівлею нових меблів.

«Ми намагалися шукати постраждалих українців, самі їздили в райони, де сталося лихо. Продовжуємо шукати цих людей через Громаду українців Лівану. Постійно працює гаряча лінія. І наші консули намагаються допомагати. У нас у громаді навіть є дипломований психолог, яка також допомагає українцям — і це вкрай важливо, адже багато людей досі не можуть залікувати психологічні травми», — каже Осташ.

Читайте також: В українській громаді пропонують житло і психологічну допомогу постраждалим від вибуху в Бейруті

Зазначається, що Громада українців Лівану після вибуху стала своєрідним координаційним органом розподілення допомоги. Посольство надавало телефони потерпілих Громаді, а вона вирішувала і вирішує зараз - на що йдуть зібрані кошти. 

Одна із співзасновниць Громади Катерина Кабріт розповіла hromadske, що потреби українців - дуже різного характеру. Насамперед, це залежить від близькості домівок до місця вибуху та матеріального стану родин. Більшості допомагають із продуктами, як родині Нестеренко - щоб потерпілі хоча б могли сплатити оренду.

Але не всім потрібні гроші на ремонт чи харчування. Наприклад, одна потерпіла попросила лише відвезти її до лікарні на медичне обстеження.

«Через наші контакти ми ще й зв’язалися з ліванськими благодійними організаціями, які погодилися надати українцям допомогу - харчі, побутову хімію, предмети гігієни, одяг, матраци, подушки і памперси для тих, у кого немовлята. І цю допомогу ми розподіляли серед постраждалих. Декому ми вже зробили й ремонт, хоча й не повністю: ми не можемо повністю поміняти вікна, це надто дорого. Але ми зробили хоча б тимчасові - у Лівані роблять такі з тканини», - розповідає Кабріт.

За словами Осташа, відновити вікна та двері й закупити найнеобхідніші меблі - це наразі для посольства завдання номер один під час допомоги так званої «другої хвилі». На черзі нині - понад 20 родин. Комусь уже допомогли: наприклад, родині з найменшим постраждалим українцем, двомісячним хлопчиком, вдалося повністю відбудувати дитячу кімнату та кухню.

Аби назбирати кошти на ремонт, посольство та особисто Ігор Осташ почали звертатися до українських або дружніх до України організацій — Світового конгресу українців, Канадської торгової палати, Асоціації ветеранів АТО, залучили мерів українських міст.

Читайте також: СФУЖО і СКУ оголосили акцію допомоги українцям, що постраждали в результаті вибуху в Бейруті

«А ще ми вирішили, що до цього має долучитися й громадянське суспільство в Україні. Я звернувся до лідерів міжнародних організацій, і ми заснували громадську ініціативу «Друзі Лівану». До неї увійшли люди, яких ми дуже цінуємо, які справді є друзями Лівану, брали участь у наших проєктах, виступали з концертами чи брали участь у кінофестивалях українських фільмів у Лівані. Люди, які добре знають Ліван та ліванців», — каже Осташ. 

Серед них, зокрема, виконавці Джамала, Ілларія, лідер гурту «Без Обмежень» Сергій Танчинець, акторка Римма Зюбіна, представники кримськотатарської спільноти, глави УГКЦ та ПЦУ.

«Дуже приємно, що багато допомагають ліванці, які вчилися в Україні. Нещодавно завершили вставляти вікна у посольстві України в Лівані, яке теж постраждало під час вибуху. Як раз із цим допомагав випускник одного з українських вишів», — додає Осташ.

Суму, яку наразі вдалося зібрати, посол поки не називає і каже, що перші підсумки будуть підбивати лише наприкінці вересня. Водночас він запевнив: «На все заплановане точно вистачить».

Велику роль наразі відіграє й «людська» взаємодопомога, зауважує Кабріт.

«Я дуже давно в цій громаді, і ми постійно одне одному допомагаємо, у нас постійно триває збір коштів — то нужденним, то комусь на квиток збираємо. Тобто це постійна частина нашого життя. Після вибуху я зустрічалась із дівчатами з Росії, з Білорусі і зіткнулась із тим, що вони кажуть: “О, ваша громада так допомагала”, або “Ваше посольство навіть гроші виплатило”. Уже ходять розмови про те, що ми справді відрізняємося на тлі інших діаспор, інших посольств», — зазначає вона.

Нестеренко теж додає, що тісно спілкується з іншими представниками Громади і обмінюється найнеобхіднішим. 

Читайте також: Посол в Лівані розповів про українського лікаря, який рятував людей після вибуху в Бейруті

Як зазначається, якщо говорити про допомогу на глобальнішому рівні, Україна була серед кількадесяти країн, які надали Лівану гуманітарну допомогу. Для цього з резервного фонду Державного бюджету за наказом Володимира Зеленського виділили 8,4 мільйона гривень. 19 серпня вантаж доставили до Бейрута. Це - ліки та пшеничне борошно, за словами Осташа - одна з трьох найважливіших потреб Лівану після вибуху. Третє - це будматеріали, насамперед скло, якого через вибух втрачено близько 5 тисяч тонн, однак його значно важче транспортувати літаком.

Усю допомогу з-за кордону приймає й розподіляє ліванська армія й благодійні організації. Адже уряд, який хоча й формально ще при владі, офіційно подав у відставку і не виконує повноцінно свої функції. Політична й економічна криза, хоча й ускладнює процес відбудови Бейрута після вибуху, усе-таки є радше звичною для ліванців, кажуть місцеві.

«У Лівані це постійний стан життя, люди вже пристосовані до такого - життя відновлюється миттєво. Звісно, ще не відновилися ті, у кого постраждав бізнес. Особливо район, який постраждав, — це район ресторанчиків, кафе, магазинів, і, звісно, повноцінного торгівельного життя там поки немає. Але в районах трохи далі магазини стоять без вітрин, без дверей — і працюють, товар лежить відкритий, просто на вулиці. Стоять манекени, хоча й скла немає, покупці заходять, купують. Усе повертається до життя», — зазначає Кабріт.

Як повідомляв Укрінформ, увечері 4 серпня в порту Бейрута сталися потужні вибухи. За попередньою інформацією, вибухнули 2 750 тонн нітрату амонію (аміачної селітри), що шість років зберігалися в порту без дотримання заходів безпеки.

У результаті руйнувань понад 300 тисяч жителів столиці Лівану залишилися без даху над головою. Губернатор Бейрута заявив, що збитки від вибухів в порту можуть сягнути 15 мільярдів доларів.

Кількість загиблих унаслідок вибухів у порту столиці Лівану Бейруті зросла до 220 осіб.

Фото: АА, hromadske.ua, сторінка Ihor Ostash в Фейсбуці

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-