Президент Фінляндії Стубб: жорсткий до Путіна, обережний з Трампом

Президент Фінляндії Стубб: жорсткий до Путіна, обережний з Трампом

Укрінформ
Розбираємо перші заяви новообраного глави Суомі та враження від них

Два тижні тому ми підбивали підсумки першого туру президентських виборів у Фінляндії.  У фіналі того матеріалу наводили дані останніх соцопитувань, які свідчили, що в другому турі Александр Стубб від Коаліційної партії має впевнено, з розривом десь у 10%, перемогти Пекку Гаавісто від опозиційного «Зеленого союзу»… Але сталося інакше. Досвідчений кандидат лівого флангу, для якого ці вибори були вже третіми, провів напередодні другого туру енергійну кампанію. І зумів скоротити розрив до мінімуму – 48,4 проти 51,6%. В абсолютному вираженні це лише 98 663 голоси, абсолютний рекорд президентських виборів Фінляндії. Проте вибороти більшого Гаавісто не міг, оскільки в поточних умовах досяг своєї електоральної стелі.

Далі можна було б обговорювати чинники перемоги Стубба, подивитися по мапі, хто як голосував. Гаавісто, наприклад, мав деяку перевагу в містах, а його суперник – у сільських регіонах… Проте залишимо це історикам Фінляндії. І перейдемо до заяв новообраного президента, в яких можна розгледіти контури його майбутньої зовнішньої політики.

ВІДГОЛОСКИ ТЕЛЕДЕБАТІВ НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОГО ТУРУ

Як уже зазначалося, особливістю цих виборів стало те, що жоден із кандидатів не мав риторики, примирливої по відношенню до Росії. У такому випадку особливо важливі нюанси в підходах. В передвиборчих теледебатах найбільш показовою стала відповідь на запитання з аудиторії – якою буде відповідь нового президента на ймовірний вітальний дзвінок президента РФ Володимира Путіна.

Фото: Heikki Saukkomaa/Lehtikuva
Фото: Heikki Saukkomaa/Lehtikuva

Гаавісто сказав, що завжди відповість, якщо телефонує глава держави. А Стубб, навпаки, зазначив, що не візьме слухавку, оскільки вважає, що Путін може використати такий контакт у пропагандистських цілях. Показова різниця. Хоча і зрозуміло, що Гаавісто який, будучи главою МЗС, так ефективно, з рекордною швидкістю привів Фінляндію до НАТО, ні в якому разі не став би будувати двосторонніх відносин із Росією. Та все ж…

Найбільш гострою та суперечливою темою на дебатах було питання про транзит ядерної зброї НАТО (а на практиці – США), потрібної для стратегічного стримування Росії. Гаавісто сказав, що не можна дозволити її проходження через Фінляндію. Стубб же заявив, що цілком можливо оновити закон про ядерну енергетику, щоб у разі потреби таку зброю можна було транспортувати і фінською землею.

Тут треба зазначити, що якщо в першому випадку Гаавісто міг би сказати щось більше різке та рішуче, то в другому – ні. Заява щодо ядерної зброї від нього, лідера «Зеленого союзу», не могла бути іншою за визначенням: екологія понад усе.

(До речі, в цьому випадку наче в дзеркалі відбилася минула, 10-15-річної давнини, позиція цих же політиків. Під час російської агресії проти Грузії Стубб був главою МЗС, брав участь у миротворчому процесі. Тоді ж із тривогою говорив, що війна 08.08.08 стане, має стати поворотним моментом у міжнародній політиці. Проте в 2014 році, після окупації Криму, будучи вже главою уряду, Стубб виступав за співробітництво з Москвою в проєкті зведення у Фінляндії АЕС. А Гаавісто, як лідер «Зелених», був категорично проти… Пізніше, після початку повномасштабної російської агресії, Стубб визнав ту свою помилку).

БАН – ПУТІНУ. Й ОБЕРЕЖНЕ ПОСЛАННЯ ЧЕРЕЗ ОКЕАН ТРАМПУ

У Кремлі, безперечно, слідкували за президентськими дебатами в Гельсінкі. Тому коли переміг Стубб, то Путін не став йому телефонувати. А прессекретар Пєсков ще й окремо пояснив: «Наразі Фінляндія належить до недружніх країн, вона повністю приєдналася до санкцій». І далі додав про ексклюзивну, так би мовити, ворожість кандидата в президенти. Мовляв, Стубб робив заяви, що мали «дуже недружній характер». Дідько, все ж таки приємно, що Путін отримав гарного щигля в ніс!

Послання новітньому імператору – зі столиці колишньої колонії: як він туди зателефонує, то там навіть слухавку не візьмуть.

Не покращили настрій кремлівського диктатора і слова Стубба на першій президентській пресконференції в понеділок. Коли того запитали, хто вже привітав його з перемогою, то він першочергово назвав Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона. Ну друге – то ще так-сяк, а от перше…

Продовжуючи (між)президентську тему, слід сказати, що чи не найбільший розголос у Фінляндії та й у світі мала відповідь новообраного на запитання про Трампа.

Нагадаємо, що напередодні на передвиборчому заході колишній президент США та ймовірний кандидат на Виборах-2024 Дональд Трамп зробив різку заяву. Він переказав свою розмову з лідером неназваної «великої країни» НАТО. Той представив гіпотетичну ситуацію, в якій його держава не виконує свої фінансові зобов’язання в рамках НАТО (не менше 2% військового бюджету) та зазнає нападу з боку Росії. Чи прийдуть США на допомогу за такого сценарію? Трамп, за його словами, дав украй негативну відповідь: «Ви не заплатили? Ви правопорушник? Ні, я б не захищав вас; насправді, я заохочував би їх (агресорів, – ред.) робити все, що вони хочуть. Ви маєте заплатити!».

У США та світі вже багато хто різко відреагував на ці слова Трампа.  Відповідь Стубба була зовсім іншою, поміркованою. Він нагадав, що в молодості навчався у Сполучених Штатах і добре знає, що передвиборні дебати там більш гарячі та поляризовані, аніж у Фінляндії, де між кандидатами існує широкий консенсус з питань зовнішньої та безпекової політики. Тому Стубб запропонував розглядати згадану промову спокійно, в перспективі. А далі зазначив, що Трамп у чомусь має рацію, принаймні – щодо необхідності виконання економічних зобов'язань країн НАТО. І закриваючи цю тему, новообраний президент Суомі нагадав, що оборонний бюджет його країни вже становить понад 2% валового внутрішнього продукту.

Строго кажучи, це була єдино можлива відповідь Стубба в існуючій ситуації. Адже хоч хто б став наступним президентом США, з ним доведеться мати справу. Тому щоб мати більш-менш комфортну початкову переговорну позицію, треба – щонайменше – виконувати взяті на себе зобов’язання.

Власне, переможець перших з низки виборів 2024 року показав приклад іншим. Демократичним країнам, про всяк випадок, вже треба думати про те, як існувати і як діяти у світі, де головною країною Заходу керуватиме така людина, як Трамп – з мисленням не ціннісним, а бізнесовим.

Фото: Antti Aimo-Koivisto / IMAGO / Global Look Press
Фото: Antti Aimo-Koivisto / IMAGO / Global Look Press

ОБНАДІЙЛИВА ЗАЯВА: «ФІНЛЯНДІЯ МАЄ БУТИ В ЯДРІ НАТО»

Втім, прогину в зазначених тезах Стубба не було. У цілому на першій пресконференції він говорив як сильний лідер сильної країни. А останнє, за наявності такого сусіда, як Росія, за визначенням означає не тільки розвинену стійку економіку, а й потужну армію. Зокрема, Стубб нагадав, що збройні сили Фінляндії вже є одними з найсильніших у Європі. А зараз ще йде модернізація сухопутних військ. При цьому планова чисельність фінської армії під час війни становитиме майже 300 тисяч.

Як відомо, президент Суомі несе відповідальність за зовнішньополітичну та безпекову сферу, в тому числі представляє країну в Альянсі. Стубб так стисло окреслив свою концепцію у цьому питанні: Фінляндія має бути в ядрі НАТО. Це означає: держава буде активним членом оборонного союзу, що робить вагомий внесок у забезпечення спільної безпеки. (Звісно, така заява була із задоволенням сприйнята в трьох країнах Балтії, сусідах Суомі на північно-східному фланзі Альянсу). При цьому Стубб також окремо наголосив, що Фінляндія та вся Європа мають брати на себе відповідальність за свою обороноздатність. (Прізвище Трампа тут не пролунало, але подумки у всіх промайнуло).

Стубб також повторив на пресконференції, що Фінляндія, підтримуючи дипломатичні контакти, тим не менш, не має політичних відносин із Росією. І не відновлюватиме їх доти, доки Москва не припинить агресивну війну в Україні. Щодо підтримки нашої держави, в тому числі озброєнням, новообраний обережно сказав, що продовжить лінію свого попередника президента Нііністьо.

До виконання своїх обов'язків Стубб приступить за два з половиною тижні – 1 березня. Втім і в своєму нинішньому статусі він планує побувати на Мюнхенській конференції (16-18 лютого). І там його слова, його думка матимуть неабияку вагу. Адже Суомі, хоча й новачок у НАТО, але країна з давнім та багатим досвідом протистояння імперським зазіханням Росії.

До того ж, повторюся, фінські вибори відкрили електоральний цикл 2024 року. І всім буде цікаво подивитися, наскільки вдалим стало це «відкриття сезону».

Олег Кудрін, Рига

Перше фото: PA-EFE-REX-SHUTTERSTOCK

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-