Невизначеність для переселенців. Чи потрібно українцям за кордоном хвилюватися за податки та декларування

Українських біженців за кордоном може чекати декларування доходів та сплата податків. Окрім того, з 2024 має запрацювати прийнятий в Україні закон про обмін інформацією з податковими органами ЄС. Це означатиме, що країни євроспільноти зможуть побачити доходи, які отримують українці на Батьківщині. Якщо вони будуть, то це може загрожувати їм навіть кримінальною відповідальністю.

Наразі ще не було кейсів, щоб до наших переселенців прийшла податкова і вимагала сплати податків. Але не зрозуміло, як буде розвиватися ситуація і що буде за пів року чи навіть рік. До того ж не всі країни задекларували свою офіційну позицію щодо цього питання. 

ДЕКЛАРАЦІЯ ДОХОДІВ І ПОДАТКИ

Спочатку про декларацію доходів. Пів року проживання в ЄС означатиме, що людина отримує податкове резидентство цієї країни, де вона опинилась. Зокрема, розкидані по всій Європі українці, які виїхали на початку війни, вважатимуться за місцевим законодавством резидентами цієї країни, де вони мешкають. Якщо законодавство тих країн передбачає декларування, то українці зобов’язані подати декларації про свої доходи. Ігнорування цього може призвести до штрафних санкцій. 

Відносно податків, то все залежить від окремих країн. Деякі з них, зокрема Ірландія, Литва, Польща заявили, що наразі не будуть опадатковувати українців. Навіть тих, хто має доходи з України. Податки стягуватимуться виключно у випадку, якщо переселенці працюватимуть в їхніх країнах. 

Складніше з тими країнами, які офіційно не заявили про свою позицію. Наприклад, Німеччина. Україна має з цією країною Угоду про уникнення подвійного оподаткування, в якій вказується, що доходи, які були отримані в Україні, за які тут сплачені податки, не оподатковуються в Німеччині. Але можуть бути нюанси. Питання в тому, що таке доходи, отримані в Україні. Бо в Німеччині в часи COVID-19 (це не пов’язано з нашими переселенцями) були різні кейси, коли, для прикладу, людина працює на якусь американську фірму, але живе, має офіс і виконує роботу в Німеччині, то тоді вимагали платити тут і податки. Тому можуть бути ризики. 

АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ПОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

Законопроєкт #3181, який у березні прийнятий Верховною радою, автоматично запускає обмін фінансовою інформацією з податковими органами країн Євросоюзу. Йдеться про те, що Україна поступово адаптує законодавство до європейського, зокрема в частині багатосторонньої угоди CRS, учасницею якої є. CRS спрямована на боротьбу з розмиванням податкової бази та з агресивними методами виведення доходів з країн.

Автоматичний обмін фінансовою інформацією стосуватиметься всіх: ФОПів, юридичних, фізичних осіб, в тому числі й переселенців, які живуть в інших країнах. 

Сам механізм виглядає наступним чином: українські банки збиратимуть інформацію про рахунки платників податків в Україні та передаватимуть її в податкову, яка відправить її у відповідні служби інших країн. Також Податкова служба отримає аналогічну інформацію і від країн ЄС. Перший такий обмін може відбутися уже в 2024 році, звітний період: із 1 липня 2023 по 31 грудня цього ж року.

Щодо переселенців, то неприємності можуть мати ті з них, хто живе на соціальні виплати в ЄС, а насправді має роботу в Україні. Тоді соцвиплати доведеться віддати. Якщо ж людина приховає ці доходи (а це виявиться в результаті автоматичного обміну), то їй загрожують суттєві штрафи та навіть кримінальна відповідальність.

Однак існує думка, що українським біженцям не варто особливо перейматися обміном інформації між податковими. Українці, які перебувають в іншій країні понад 183 дні, цілком обґрунтовано можуть вважатися податковими резидентами цієї країни Європи. І українська податкова навряд чи буде передавати про них інформацію. Крім того, обмін не стосується дрібних сум, його мета – знайти ухилення від податків на мільйони чи сотні тисяч євро.

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ – НЕ НАЙКРАЩА СИТУАЦІЯ

У будь-якому випадку, невизначеність – не найкраща ситуація, якщо говорити про життя українських біженців в інших країнах. Адже не зрозуміло як буде розвиватися ситуація в країнах, які не зробили офіційних заяв, з ними немає досягнутих домовленостей (наприклад, про уникнення подвійного оподаткування), що вони не будуть стягувати податки і відповідно накладати штрафні санкції. 

Тож Україні слід уже зараз докласти зусиль, розповсюдити інформацію щодо оподаткування, вийти з європейськими партнерами на зрозумілі рішення. Потім доганяти ситуацію буде дуже важко, а в деяких випадках і неможливо. 

До речі, український Мінфін уже розробив анкету з описом можливих ситуацій та переліком питань, що виникають у зв’язку з цим. Проблема в тому, що інформація тут лише від тих, хто її надіслав. Зараз – це 10 країн.

Олександра Булана, старша аналітикиня Українського центру європейської політики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства