Що відбулося із “захистом болгар”: погляд з Болграду та Софії

Що відбулося із “захистом болгар”: погляд з Болграду та Софії

Укрінформ
Україні, щоб уникнути гострих ситуацій, слід активніше розповідати про адміністративно-територіальну реформу

Позавчора всі медіа облетіла новина: парламент Болгарії ухвалив декларацію про адміністративно-територіальну реформу в Україні та захист прав і цілісності болгарської громади, в якій виступив проти поділу Болградського району Одеської області. Нагадаємо, що уряд України планує провести адміністративну реформу, яка може розділити Болградський район на кілька територіальних громад. Міністерство закордонних справ України зреагувало швидко: висловило протест у зв'язку з ухваленням парламентом Болгарії декларації щодо адміністративно-територіальної реформи в Україні.  По-простому: дала зрозуміти, що не ваша справа – наша реформа.

Завершальним офіційним акордом скандалу стала прес-конференція болградських чиновників, представників громад та активістів, які заявили, що болгар не утискають і розвиток громад насправді є шансом для територій.

Для необізнаних із темою пояснимо ситуацію. В Україні завершується перший етап адміністративно-територіальної реформи. До кінця року вся територія України повинна бути “покрита” територіальними громадами. Нагадаємо, що реформа триває вже п’ятий (а якщо рахувати з часу прийняття першої концепції – шостий) рік, і спочатку запуск громад був добровільним. Села самі вирішували, хто як хоче об’єднуватися, цей процес діяв певний період. Коли ж місцеві жителі не можуть знайти консенсусу, то об’єднання має відбуватися на основі перспективних планів облдержадміністрацій. До речі, якщо в деяких регіонах вже створено десятки громад, то Болградський у цьому переліку має нуль.

Тож їм було запропоноване об’єднання на основі перспективного плану, яке потягнуло відому реакцію Софії. Ми попросили прокоментувати ситуацію експертів і з цього регіону, й з Болгарії.

СКАНДАЛ ПРОВОКУЮТЬ МІСЦЕВІ ЕЛІТИ 

Антоніна Бондарева, оглядач Нижнього Придунав'я для цілого ряду видань і інформагентств: 

- У Болградському районі у самих жителів є кілька концепцій реформи. Перша – створити на базі Болградського району п'ять ОТГ, друга точка зору – чотири ОТГ, хтось вважає, що громад має бути дві, є точка зору, що Болградський район треба залишити єдиної громадою. На останній сесії Болградської районної ради надійшла пропозиція залишити Болград районом і включити туди болгарські й гагаузькі села сусідніх Ренійського, Саратського, Арцизького районів. Ідея така, що багато років тому наші предки бігли сюди, потім їх розділили штучно радянським адміністративним кордоном, і ось настав час возз'єднатися в один район.

У носія кожної концепції є своя логіка. Одні апелюють, що села, які знаходяться поруч, повинні бути в одній громаді. У авторів “національної” концепції, щоб болгари могли жити компактно, теж є логіка. Але чи є інший сценарій об’єднання загрозою їх ідентичності та культурі? Навряд чи. Подивіться на нижнє Придунав'я. У Ренійському районі населені пункти чергуються так: молдавське село, болгарське, гагаузьке, або Кілійський район: молдавське село, українське, російське, болгарське. У Болградському районі є єдине в Україні албанське село, є село, де проживають і болгари, й гагаузи. Переформатування ОТГ не скасує свята болгарської культури та фестивалі.

На мою думку, за кожною концепцією стоять місцеві фінансово-політичні еліти. За формуванням ОТГ стежать люди, які розраховують перемогти на місцевих виборах у громадах і відповідно хочуть створити громаду під себе. Я знаю випадки, коли села приймали рішення об'єднатися, проходили сходи села, і ось приїжджає політик і каже: так як ви тут будете об'єднуватися, коли одне село болгарське – інше гагаузьке. Політик кинув зерно розбрату – питання не пройшло, села знову збираються на сходи. Я бачу, що це політика. Якщо вибори відбудуться в жовтні, а кампанія стартує в липні, то тому поспішають закінчити формування. При цьому болгари, наприклад, Ренійського району не хочуть приєднуватися до Болградському району. Тому це складне питання.

Тому вирішити питання, в якому переплетені інтереси фінансово-політичних груп, історичні особливості, і при цьому враховувати перспективні плани розвитку – вкрай непросто.

ДЕПУТАТІВ БОЛГАРСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ВВЕЛИ В ОМАНУ

Іван Плачков, екс-губернатор Одещини, уродженець Болграда, власник компанії “Колоніст”: 

- Мені здається, що депутатів болгарського парламенту ввели в оману. Із появою громад – з точки зору болгарської культури, болгарських традицій – нічого не змінюється, їй абсолютно нічого не загрожує. В Болградському районі, окрім болгар, живуть гагаузи, албанці. Є  компактне проживання болгар у селі Огородному та Криничному, і там нормально розвиваються традиції, так само в Каракурті, де живуть албанці, ніщо не заважає розвитку албанської культури, в Виноградівці живуть гагаузи. І я не бачу жодного зв’язку між створенням громад та ймовірністю незбереження культури, традицій, звичаїв.

Раніше був один район, зараз є п’ять громад, які розвиватимуть культуру та традиції. Я думаю, що болгарський парламент побачив загрозу в начебто ліквідації Болградського району. Але він залишається, як адміністративний центр. Тому не бачу жодних суперечностей. Заява ж парламенту Болгарії була рефлекторною, неофіційною, недостатньо підготовленою та не ґрунтувалася на дослідженні ситуації. Я думаю, що цю заяву хтось проштовхував, парламентарів хтось накручував, і вони піддалися цьому пориву.

Якщо слідувати такій логіці, то що далі? Створити болгарську територіальну одиницю на території України, а що скажуть гагаузи та албанці? А тоді, відповідно, сусідні райони захочуть румунської територіальної громади? Чи може далі гагаузькі? У нас єдиний багатонаціональний український народ.

Бессарабія – пограничний регіон, де дуже яскравий етнонаціональний портрет. Ми всі знаємо, що кожна країна мріє про збільшення свого впливу, і використовує для цього свої діаспори. Свій вплив в Україні хочуть підсилити в такий спосіб і Румунія, й Болгарія. Остання не завжди успішна з турками, ромами, македонцями, але вирішила показати силу на півдні України.

Знаєте, такий захист і взаємодія – лише перший крок. Потім із регіонів будуть запрошувати талановитих дітей для навчання... В Україні є свій інтерес, щоб кожен представник малого чи більшого народу почувався повноправною одиницею української політичної нації. Ми тут народилися, тут могили наших батьків, тут ми зростали, кордони моєї держави непорушні й ми (люблячи Болгарію, Албанію чи Румунію, це прабатьківщина наших предків) маємо зміцнювати нашу країну, бо тут житимуть наші діти.

НАЦІОНАЛІСТИ В ТАКИЙ СПОСІБ НАБИРАЮТЬ БАЛИ

Пламен Димітров, політичний експерт (Софія):

- На мою думку, в Болгарії мало інформації про адміністративно-територіальну  реформу в Україні. Глибоких знавців того, що робитиме Київ у цій сфері, нема. В болгарських медіа матеріалів мало і було навіть твердження, що в ході реформи хочуть розділити лише Болградський район. 

Але нашим парламентарям пояснили, що питання із поділом району має вирішуватися не пізніше червня і тому треба терміново прийняти декларацію в парламенті. Болгарська логіка така: права й ідентичність болгарської меншості будуть більш захищені, якщо буде бодай один район компактного проживання болгар. У цьому є певна конвенційна логіка – краще мати район, де живе більшість болгар, аніж розкидати їх по кількох районах. Тоді вони обиратимуть там органи місцевого самоврядування, і болгарський елемент превалюватиме певним чином. Болградський район саме такий зараз. Великої драми в іншому сценарії я не бачу, але бажаним для Болгарії було б саме так. При цьому не варто шукати в декларації руку Росії. 

Головні ініціатори декларації — Національний фронт порятунку Болгарії, співзасновником якого є Валері Сімеонов –  співголова парламентського комітету дружби з Україною. Він націоналіст, і в ході конфлікту з РФ посідав дуже жорстку проукраїнську позицію. (Інтернет містить жорсткі висловлювання пана Сімеонова на адресу патріарха РПЦ Кирила, якого він назвав агентом Михайловим - ред.). Для націоналістів (а вони зараз у правлячій коаліції) питання меншин дуже чутливе, тож вони в такий спосіб набирають бали. Насправді Україні слід активніше розповідати про адміністративно-територіальну реформу, щоб уникати ось таких ситуацій. 

ПОСТСКРИПТУМ

Все вищесказане дає певне пояснення, чому декларація офіційної Софії з’явилася саме зараз. Часові рамки проведення реформи і завершення її першого базового рівня (формування громад) змінювалися, відсувалися. Формування громад йшло не дуже швидко. І не лише через війну.

Насправді, незадоволених було багато. Важко регіональним чиновникам звикнути до думки, що їхню громаду приєднують до сусідів, її не буде на мапі, як адміністративного центру.

Люди консервативні, важко звикають до нового.  До того ж, правила формування громад, методики могли в нюансах відрізнятися, бо у кожного регіону є свої особливості. Спочатку йшлося, що формування громад має були завершене до кінця цього року. Але потім на місцях місцевим елітам стало зрозуміло, що вибори проходитимуть вже в нових громадах, які фактично закріплять новий устрій. Тому, на моє припущення, болгарських парламентарів “накрутили” просто під бажання створити та очолити певну територію.

Що ми можемо сказати, щоб заспокоїти дружню Україні політичну партію Болгарії, яка ініціювала звернення? Кабмін, а в нашій ситуації – облдержадміністрації, формуючи нові громади, використовували єдину методику та математичні моделі й керувалися економічною доцільністю. Але реформа хоч і незворотна (її підтримує 80% населення), але межі громад не цементують навічно. Давайте подивимося, як будуть розвиватися громади? У тому числі болгарські. Адже ті, хто там живуть, не бачать загроз для своєї ідентичності. Всі програми, фестивалі та свята болгар залишаються в силі. Запрошуємо.  

Лана Самохвалова, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-