Три події світу. Обмін з прискоренням, передчуття Нормандії та затятий Борис

Кремль сформулював власну ціну за проведення саміту Нормандської четвірки на вищому рівні. Борис Джонсон зіткнувся з британським парламентом у боротьбі за Brexit.

Перший з грудня 2017 року обмін полоненими та перший масштабний обмін України з Росією – подія, безумовно, непересічна, адже на Батьківщину повернулися не лише 24 моряки, захоплених у листопаді 2014 року, але і низка політичних заручників Кремля. Широкий загал мало цікавить юридична чистота процедури, і багато хто випускає з виду, що моряків звільнили під особисте зобов’язання українського омбудсмена Людмили Денісової.

Не менш резонансним стало звільнення з-під варти Апеляційним судом та подальша передача Росії Володимира Цемаха, якому інкримінують причетність до знищення рейсу МН17. Нідерланди та Австралія вже висловили жаль з приводу передачі Цемаха Росії. Постає питання, які запевнення отримав Володимир Путін від свого тезка-президента України, якщо медійно розкручені шпигуни та терористи, що працювали на користь Росії, відбули на її територію? Чи не стане Україна заручницею волі президента РФ Путіна, прагнення якого повернути нашу країну до сфери впливу Кремля нікуди не зникло? Подібних питань виникає чимало, і не зникає відчуття, що обмін пройшов за російським сценарієм.

Варто звернути увагу і на саміт політичних радників лідерів Норманді, який 2 вересня тривав 8 годин. Показово, що інформація про перебіг консультацій не розголошується, але можна зробити висновки з оперативної реакції західних учасників Норманді на обмін полоненими. Еммануель Макрон у цьому питанні грає першим номером, і він нагадав Володимиру Зеленському про необхідність ухвалення політичних рішень, необхідних для розв’язання конфлікту на Донбасі. Ангела Меркель також виступає за виконання Мінських домовленостей, які Путін намагатиметься за столом переговорів модернізувати формулою Штайнмаєра, тобто її виписуванням в інтересах Росії. Які козирі має в цій ситуації Володимир Зеленський? Очевидної відповіді на це питання на офіційному рівні не прозвучало.

Тим часом Борис Джонсон зазнає втрат у боротьбі за Brexit без угоди до 31 жовтня. Час грає не на користь харизматичного та скандального британського прем’єра, проти його ініціатив виступили і обидві палати парламенту Великої Британії. Як видається, Джонсон розраховуватиме на піар-кампанію про доцільність виходу з ЄС та прихильність королеви Єлизавети ІІ. Очевидно, що відступати Борис Джонсон намірів не має.

Євген МАГДА, Інститут світової політики