«Эхо Москвы», українці, чеченці та кадировці
Провокаційне «укро-чеченське» опитування на «Эхо Москвы», як само собою, так і за результатами (в інтернет-варіанті виявилося, що у темний час доби зустріти українця росіяни бояться більше, ніж чеченця), справило сильне враження в Україні і вельми слабке – в Росії.
Це цілком очікувано. В Ерефії вже давно і сильно пишаються своєю неполіткоректністю з усіх тем, до яких у пристойних країнах намагаються ставитися обережно. Таку етно-расову, гендерну, сексуальну і т. д. хамовитість кремлівські медіа, що заряджають своє інформполе, з лишком заповнюють підвищеною побєдобєсно-релігійною пильністю.
Свою роль у популяризації теми в Україні зіграли і рекламні пости Айдера Муждабаєва, який називав це опитування (дещо перебільшуючи) фашистським і навіть нацистським.
Загалом, погоджуючись з оцінками, які дали ехо-московському креативу, хочу все ж зробити кілька уточнень.
1. Головне. Хотів би все ж уточнити, що опитування це само собою проводилося і подавалося не цілком серйозно. Виросло воно з ефіру в «Особливій думці» такої нерозсудної, іронічної людини, як Вася Обломов. Сподіваюся, що і в Україні його добре знають як людину опозиційних поглядів (в російському, а не опоблоківському сенсі). Через свої переконання Вася Обломов вважається в РФ надійним, перевіреним «націонал-зрадником». (Одну його фразу я сам дбайливо зберігаю в пам'яті й іншим рекомендую: «Символом Росії може стати не георгіївська стрічка, а ізоляційна»).
«В.Обломов: ― ...Люди взагалі усі різні, незалежно від національності і так далі, це треба розуміти. Але якщо ви так, чисто гіпотетично запитаєте, кого він [росіянин] буде побоюватися при звичайній зустрічі на вулиці – американця, хохла з Західної України, такого, саме західного бандерівця, хохла, російського рідного, китайця чи чеченця, — і поставте йому питання: Хто, на ваш погляд, для вас особисто є великою загрозою, внутрішнє ви почуваєте себе незатишно? — мені здається, що ми всі втрьох, хто тут сидить, можемо передбачити, яка відповідь буде займати лідируючі позиції. Проведіть опитування, запиліть питання прямо зараз...
О.Наришкін: ― У нас [лише] два варіанти відповіді є...
В.Обломов: ― Нехай будуть українці чи чеченці».
Тобто, суть питання/опитування спочатку була в тому, щоб показати, що у Першій та Другій чеченських війнах перемогла не Росія. І відповідно – що велика частина росіян боїться своїх співгромадян-чеченців більше, ніж улюблених ворогів американців, ніж непевних друзів китайців і нових лютих ворогів – укробандерівців. І перша частина опитування по телефону з результатом 89 на 11% на користь чеченців це переконливо підтвердила. А от далі – в інтернет-опитуванні «перемогли» українці. (За версією Муждабаєва, це відбулося в результаті українського мережевого флешмобу, в чому я особисто не впевнений).
І ось тут вже інше питання – те, яке в Україні, як в країні на даний момент по багатьом показникам більш цивілізованій, виникає від самого початку. Про коректність. Навіть з урахуванням грайливості Обломівського ефіру, опитування це все ж погано пахне. Просто в Росії, з її роспропівським смітником телеефірів, нюх давно вже відбито – і подібні нюанси розрізняти розучилися.
Зазначу, однак, що головний редактор «Эхо» Олексій Венедиктов, для якого значна частина співрозмовників у прямих ефірах – це «боягузливі тварі», яким потрібно лікуватися («Аптека за рогом!»), у даному випадку був коректним. І навіть вибачився: «Я приношу вибачення перед усіма, кого це зачепило, хто відчув себе скривдженим або ображеним цим запитанням».
Корисно також зазначити, за що саме вибачився Венедиктов: «Я згоден, що запитання про «українців і чеченців» було кострубатим і недолугим. Я розумію, виходячи з контексту ефіру, яку мету ставили мої журналісти, ставлячи це запитання, але цієї мети через кострубатість запитання не досягли. Кострубатість же запитання полягала насамперед у тому, що його формулювання залишало масу недомовок. Хто такі «українці» і як їх у підворітті відрізниш від росіян, білорусів, сербів, поляків, болгар... Хто такі «чеченці» і як їх у підворітті відрізниш від дагестанців, карачаївців, інгушів, грузинів, осетинів. Недолугість же запитання полягала у протиставленні однієї етнічної групи іншій, що не було метою, але могло бути сприйнято саме так».
2. Припустимо, вибачення прийнято. Але у мене якраз з'являються запитання не до ведучих «Эхо», а до Васі Обломова. У своєму жартівливому ефірі він говорить про «американця», а не «мерикоса» або «піндоса», про «рідного росіянина», а не «рідного москаля або кацапа», про китайця, а не «китайоза» або «вузькоглазого», про чеченця, а не «чорного» або «чеха». У грайливо-жартівливій, грубуватій, неполіткоректній розмові лише українець у нього – «хохол» (двічі) і «бандерівець». Зізнатися, ось це мені дошкуляє найбільше. Навіть люди, які, начебто, добре до нас ставляться, дозволяють собі грубити нам. Що найгірше – абсолютно не усвідомлюючи того.
Розуміння цього симпатичним хлопцем Васею Обломовим (а у випадку розуміння – і вибачення), було б для мене в цій ситуації важливішим за венедиктовські роз'яснення.
3. Є ще один аспект, про який в Росії говорити побояться. Чеченські воїни, які воюють в Україні пліч-о-пліч з українцями проти російських окупантів, давно вже привчили нас розрізняти «чеченців» і «кадировців». Тому, строго кажучи, дане неполіткоректне опитування мало би звучати приблизно так: «Кого зустріти у темний час доби ви побоюєтеся більше – українця чи кадировця?».
Але на таку постановку запитання «Эхо Москвы», звичайно ж, не наважиться.
Олег Кудрін
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама