Столтенберг назвав три пріоритети для безпеки Заходу: перший – допомога для України
Про це він заявив сьогодні під час виступу перед представниками німецького бізнесу на конференції з нагоди Німецького дня промисловості, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми зараз переживаємо критичний момент для нашої безпеки. Надалі зростає конкуренція між великими світовими силами. Наші цінності та демократії піддаються тиску, президент Путін знову повернув війну в Європу. Після холодної війни ми всі сподівалися на мирні відносини з Росією. Поступово ці сподівання розвіялися, внаслідок агресивної тенденції у поведінці президента Путіна», - сказав керівник НАТО.
Він нагадав, що така тенденція знайшла прояв під час російського вторгнення в Грузію, в діях російської армії в сирійському Алеппо, в російській агресії в Криму та на Донбасі. Повномасштабне вторгнення в Україну остаточно згорнуло будь-які ілюзії, які могли залишатися щодо можливості конструктивного співробітництва з Росією, підкреслив генсек.
«Тож зараз ми знаходимося у поворотному пункті нашої історії. Те, що ми зробимо або не зробимо зараз, буде визначати нашу безпеку на наступні десятиліття», - зазначив Столтенберг.
Він наголосив на трьох головних цілях, на досягненні яких варто зосередити зусилля західних демократій, щоб відповісти на виклики, що надходять від більш небезпечного світу.
«Перше. Ми маємо продовжувати підтримувати Україну. НАТО допомагало Україні з 2014 року, і надало безпрецедентну допомогу протягом минулого року. Німеччина зробила вагомий внесок у цю роботу, передавши Україні системи протиповітряного захисту, бойові танки, артилерію та боєприпаси. Ця допомога збільшує здатність України боротися на полі бою та повертати свої території, і вони мають можливість повернути більше. Ми маємо продовжувати надавати їм все, щоб вони перемогли як суверенна та незалежна держава. Це наше негайне завдання», - наголосив генеральний секретар НАТО.
Він вчергове наголосив, що попри те, що всі хочуть миру, стійкий та справедливий мир не може бути досягнутий шляхом заморожування цього конфлікту на умовах, що диктуються Росією.
«Друге - ми маємо надалі зміцнити власну оборону. Після того, як росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, всім стало набагато краще зрозуміло, чому це необхідно – не для того, щоб спровокувати конфлікт, а навпаки - щоб зберегти мир. Це коштує грошей. Тож лідери країн НАТО наступного місяця у Вільнюсі визначатимуть 2 відсотки від ВВП як мінімальний рівень оборонних витрат», - сказав Столтенберг.
Він привітав намір Німеччини досягти цього показника оборонного бюджету у 2 відсотки від ВВП вже у 2024 році та зробив окремий наголос на необхідності нарощування потенціалу оборонної промисловості Заходу.
«Наші запаси (зброї та боєприпасів – ред.) спустошені, тому мають бути поповнені, і не лише у Німеччині, але у багатьох країнах по усьому НАТО. Нарощування виробництва є ключем для продовження допомоги Україні та для забезпечення нашої оборони», - сказав керівник Альянсу.
Третій головний напрямок забезпечення безпеки, на його переконання – це запобігання надмірної залежності західних демократій від ресурсів, що надходять від тоталітарних держав.
«Ще кілька місяців тому багато хто вірив, що закупівля газу з Росії є суто комерційним рішенням. Всі ми з’ясували, і важким шляхом, що це також вражає нашу безпеку. …Німеччина та інші європейські країни здійснили величезні зусилля для диверсифікації енергопостачання. Ми не маємо робити таку ж помилку знову з іншими тоталітарними режимами», - зазначив Столтенберг.
Він зауважив, що це, зокрема, стосується уникнення надмірної залежності від поставок сировинних матеріалів та напівпровідників з Китаю, збільшення контролю за експортом європейських технологій подвійного призначення, які згодом можуть бути використані проти самої Європи й Заходу.
Як повідомлялося, від початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року НАТО та країни-союзниці продовжують надавати Україні політичну, економічну, гуманітарну та військову допомогу. Продовження та нарощування такої допомоги буде однією з головних тем під час зустрічі глав держав та урядів країн Альянсу, що відбудеться у Вільнюсі 11-12 липня.
