Форум у Карпачі: візит Шмигаля і провокація Лукашенка
Eкономічний форум у Карпачі на південному заході Польщі традиційно прикув увагу політиків, експертів, бізнесменів та журналістів із багатьох країн регіону. У цьому році організатори сфокусувалися на питаннях безпеки, постковідного відновлення економік країн регіону та світу, пошуках лідерства у складні часи.
ФОРУМ У РЕЖИМІ ПАНДЕМІЇ
Цьогорічний форум став уже 30-м за ліком, утім у курортному Карпачі на південному заході Польщі, неподалік кордонів з Чехією та Німеччиною, він відбувався лише другий раз поспіль. Багато учасників нарікали, що все ще не можуть звикнути до інфраструктури форуму. Для багатьох у Криниці, де форум тривав до 2019 року, усе було більш зрозуміло. Утім, звикання, напевно, є лише питанням часу. Дехто також нарікав, що до Карпача трохи задалеко, особливо тим, хто прямував на форум автотранспортом з України. Але для шанувальників форуму в Криниці, яка географічно розташована ближче до України, наразі немає доброї звістки: форум до Карпача завітав щонайменше на шість років, а відтак буде там ще до 2025 року, а може й довше.
Пандемія коронавірусу значно не вплинула на проведення заходу. Учасників було у кілька разів більше, ніж торік, коли всі кордони були закриті. Всередині приміщень було дозволено не носити медичні маски.
Організатори кажуть про успіх форуму: в цьому році на ньому побували понад 4 тис. учасників із майже 60 країн світу. Це на кількасот людей більше, ніж у “доковідний” 2019 рік, що робить форум не таким вже й регіональним. Упродовж трьох днів дискусії відбувалися одночасно по 22-х тематичних напрямах: від охорони здоров’я до міжнародної безпеки, від енергетики до культури та комунікації. «Людиною року» цьогорічного форуму в Карпачі став прем’єр-міністр Словенії Янез Янша, якого нагороджено за багаторічну опозиційну діяльність у комуністичну епоху. Прем’єр балканської країни особисто прибув на форум і взяв участь в одній з дискусійних панелей разом із главами українського та польського урядів Денисом Шмигалем та Матеушем Моравецьким.
АКЦЕНТИ І СКАНДАЛИ
Під час форуму багато уваги було приділено темам безпеки, зокрема кібербезпеки, енергетики, подолання економічних наслідків пандемії коронавірусу. У міжнародній політиці сконцентрувалися на останніх подіях у Білорусі, міграційній кризі на кордонах із Білоруссю, початку російсько-білоруських військових навчань “Запад-2021”.
Організатори форуму вже кілька років поспіль не запрошують на нього відвертих адептів “русского мира”, оскільки в минулому це призводило до інцидентів, зокрема з українськими учасниками форуму. Натомість російські опозиціонери на форумі традиційно критикували Володимира Путіна та його оточення, сперечалися між собою: чи опозиція в Росії ще чогось варта, чи всі опозиціонери вже емігрували на Захід, і чи хтось ще залишився в Росії. Вони також розповідали, що Кремль корумпує західних політиків, наприклад австрійських чи німецьких, і що Захід дуже поділений у ставленні до Росії. Загалом, російські опозиціонери погоджувалися, що зовнішні санкції вже не лякають Путіна та його оточення, тож Захід має подумати, яким чином далі будувати відносини з Москвою, беручи до уваги подальші агресивні наміри Кремля.
Утім, без скандалу все ж не обійшлося. Дивним чином на форумі з’явився прихильник режиму Лукашенка, так званий білоруський експерт Юрій Воскресенський. Хоч він не брав участі в жодній з дискусійних панелей, але став однією з найбільш медійних персон на заході. Воскресенський активно розповідав журналістам, що, мовляв, його сюди запросили представники польського істеблішменту, оскільки вони шукають шляхи врегулювання міграційної кризи з білоруською владою.
Раніше Воскресенський позиціонував себе як опозиціонер, але після минулорічних президентських виборів у Білорусі відверто підтримав режим Лукашенка і створив ініціативу “Круглий стіл демократичних сил” для налагодження діалогу між владою та опозицією. Він переконував, що приїхав до Польщі, аби зустрітися з представниками польського МЗС та лідерами думок для обговорення питань виходу з міграційної кризи і відновлення широких торговельно-економічних контактів між Білоруссю та Польщею. У своєму телеграм-каналі він написав, що його перебування свідчить про те, що Варшава знову хоче налагодити мости у відносинах із Мінськом.
Організатори відхрестилися від цього експерта, зазначаючи, що надіслали йому запрошення помилково. Спочатку на сайті форуму була згадка про Воскресенського як учасника і політв’язня Лукашенка, але згодом будь-яку інформацію про нього було видалено. Не залишився осторонь і МЗС Польщі, який повідомив, що не запрошував на форум цю людину. Віцемаршалок Сейму Малгожата Госєвська у цьому контексті не була надмірно дипломатичною і прямо підкреслила, що потрібно розібратися, як цей агент КДБ Білорусі потрапив до Карпача. Можна не сумніватися, що медійна активність Воскресенського була частиною плану режиму Лукашенка, щоб показати: Мінськ, попри все, готовий до діалогу з Варшавою, і це Польща, а не Білорусь, прагне до конфронтації. Далі білоруська/російська пропаганда використовуватиме цю тезу для будування своїх стратегій дезінформації.
На форумі в оточенні чималої охорони побувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, якій також довелося публічно відхрещуватися від лукашенківського експерта.
Варто відзначити, що цьогорічний форум відбувався під акомпанемент доволі активної групи антивакцинаторів, які на вході на територію готелю Golebiewski, де відбувався форум, намагалися всіляко зачіпати учасників форуму, використовуючи різні образливі гасла.
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ
Цьогорічний економічний форум у Польщі у певному сенсі можна назвати українським. По-перше, в його рамках уже традиційним став Український форум. На ньому упродовж трьох днів велися дискусії на теми, що мали прямий чи безпосередній стосунок до України: перспективи її європейської та євроатлантичної інтеграції, Східне партнерство, відносини з сусідами, енергетична безпека та багато інших.
Участь у форумі взяли близько 180 гостей з України, зокрема 80 як безпосередні учасники. Гостем №1 від України став прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Що цікаво, чи не вперше VIP-персони прибули на форум не як завжди - у перший день, а в останній. Таким чином, увага до заходу була прикута усі три дні.
Востаннє український прем’єр відвідував Економічний форум у Польщі п’ять років тому. В 2016 році на ньому ще у Криниці побував тогочасний глава українського уряду Володимир Гройсман. До речі, зараз, вже як звичайний політик, він знов приїхав на форум і взяв у ньому доволі активну участь.
З 2016 року українські прем’єри до Польщі не їздили. Очевидно, насамперед історичні проблеми в українсько-польських взаємостосунках стали на заваді більш тісним контактам між Києвом та Варшавою на рівні прем’єрів. І хоча нинішній візит Шмигаля не був робочим чи офіційним, статус і значення яких, безумовно, були б вищими, його усе ж слід віднести в актив.
Як це буває у великій політиці, такі візити не відбуваються без взаємних символічних жестів, що мають на меті створити сприятливий клімат. Власне у день візиту Шмигаля до Карпача стало відомо, що Польща з 9 вересня відновила безвізовий режим для поїздок громадян України. Дещо згодом стало відомо, що, у свою чергу, Київ погодився передати римо-католицькій громаді Києва костел Святого Миколая.
Програма перебування прем’єр-міністра України у Карпачі була доволі насиченою: переговори у вузькому та ширшому колі, спільна пресконференція Шмигаля і Моравецького, переговори із словенським прем’єром Янезом Яншою, спільна участь трьох прем’єрів у дискусійній панелі на тему відновлення Європи після коронакризи. Насамкінець Шмигаль взяв участь в урочистій церемонії закриття форуму.
Як і очікувалося, обидва прем’єри під час переговорів звернули увагу на економічні аспекти співпраці. Зокрема, Шмигаль акцентував на потребі розбудови прикордонної інфраструктури на спільному кордоні, необхідності поглиблення торгово-економічної співпраці. У цьому контексті він попросив Моравецького збільшити кількість дозволів на вантажні автоперевезення для України зі 160 до 200 тисяч на рік. Глава українського уряду також запропонував провести зустріч прем’єрів у рамках Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва), адже до цього вони проводилися лише на рівні президентів чи глав МЗС. Він також звернув увагу на потребу ретельного розслідування справи вбивства поліцейськими у Вроцлаві 25-річного українця Дмитра Никифоренка. У рамках інтенсифікації двосторонньої співпраці Шмигаль запросив Моравецького відвідати Київ.
У свою чергу, польський прем’єр звернув увагу на незмінність підтримки Варшавою територіальної цілісності Києва, засудження Польщею російської агресії проти України і на потребу інтенсифікації співпраці в енергетичній сфері. У цьому контексті він відзначив, що Польща зацікавлена у видобутку газу в Львівській області. Не оминув увагою польський прем’єр і складні історичні питання. Він підкреслив, що необхідно з’ясувати всі історичні проблеми, які ділять обидва народи. Моравецький також запропонував, щоб польські дослідники долучилися до пошуково-ексгумаційних робіт в Одесі, де нещодавно виявлено масові братські могили жертв НКВС 1939-1941 років.
“Український день” на форумі завершився спеціальною нагородою для українського суспільства за його “витривалість” у протидії російській агресії.
Юрій Банахевич, Варшава
Фото автора
