На відновлення репутації КСУ треба буде багато часу - голова ВРП
Таку думку він висловив в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про те, якими можуть бути наслідки ситуації навколо КС і кримінального переслідування голови суду для судової системи та держави загалом, передає Укрінформ.
Зокрема, Овсієнко сказав, що поділяє цю ситуацію на дві складові: правову та суспільно-політичну. За його словами, у правовому аспекті "рано чи пізно буде знайдено вихід".
"Інша справа, що політичні коментарі та заяви, які звучать щодо цього, формують у суспільстві зневажливе ставлення до судової інституції та підривають довіру. Це дуже шкідливо для державної влади та держави загалом", - переконаний Овсієнко.
У цьому контексті він продовжив: "Навіть після того, як проблема буде вирішена в правовій площині, знадобиться багато часу та зусиль для відновлення репутації органу, втраченої внаслідок певних політичних заяв".
Як повідомляв Укрінформ, 29 грудня 2020 року Президент підписав Указ про відсторонення голови КС Олександра Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.
Того ж дня у КС зазначили, що рішення про звільнення судді з посади ухвалюється виключно Конституційним Судом на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість суду. Уже 30 грудня у КС заявили, що вважають Указ Зеленського про відсторонення Тупицького "юридично нікчемним", і закликали його скасувати.
Раніше голові КС Тупицькому оголосили підозру в здійсненні впливу на свідка шляхом підкупу, а також в наданні завідомо неправдивих показань свідка. Справа стосується приватизації Зуївського енергомеханічного заводу в Донецькій області.
Очільник КС не з’явився 28 грудня в Офіс Генпрокурора для вручення повідомлення про підозру. Він послався на сімейні обставини і попросив перенести візит до прокуратури на інший день. Натомість Офіс Генпрокурора підготував клопотання до Офісу Президента, у якому йдеться про дозвіл на відсторонення від посади голови КС Тупицького.
Крім того, раніше, 27 жовтня 2020 року, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.
У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації. Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.
