Законопроєкт "Про медіа" розширює повноваження Нацради - Ткаченко
Про це розповів голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко (фракція "Слуга народу") під час громадського обговорення законопроєкту в середу, 29 січня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Законом ми визначаємо статус Національної ради, і повноваження її значно розширюємо. Тепер Національна рада зможе регулювати не тільки телебачення та радіо, але й інші медіа. Національна рада не зможе просто так позбавити когось ліцензії. На це передбачена чітка процедура, в яких випадках виписується припис, коли штрафується, і просто так Національна рада не має повноважень позбавити ліцензії, це відбувається через суд", - зазначив Ткаченко.
Голова комітету також зауважив, що окреме положення законопроєкту стосується проблеми, пов'язаної зі збройною агресією. У тому числі, передбачені заходи, які унеможливлюють мовлення держави-агресора на території України.
Водноча Ткаченко додав, що законопроєкт не охоплює, зокрема, фізичних осіб, сайти різних підприємств, кореспонденцію, онлайн-ігри.
Також законопроєкт №2693 не стосується проблем, пов'язаних із законом "Про рекламу" і законом, який регулює діяльність медіа під час виборчих кампаній.
Ткаченко також розповів, що після розгляду законопроєкту на профільному комітеті розпочалося проведення зустрічей з представниками індустрії та експертами. Ці зустрічі, за словами Ткаченка, достатньо продуктивні.
Як зазначив голова профільного комітету, законопроєкт отримує переважно схвальну оцінку від колег з різних індустрій.
Законопроєкт "Про медіа" (№2693), який був зареєстрований у Верховній Раді 27 грудня 2019 року, пропонує запровадити спільне регулювання у сфері медіа як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання.
17 січня 2020 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував ухвалити законопроєкт №2693 "Про медіа" в першому читанні.
У законопроєкті визначено терміни у сфері медіа, такі як "аудіовізуальне медіа", "друковане медіа", "онлайн-медіа" тощо.
Окремим розділом пропонується визначити обмеження, пов’язані зі збройною агресією, які діють із моменту визнання Верховною Радою певної держави державою-агресором (державою-окупантом) і до моменту прийняття рішення про скасування цього статусу.
Зокрема, пропонується забороняти поширювати в медіа матеріали, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора (держави-окупанта), її посадових осіб, осіб та організацій, що контролюються державою-агресором, та їх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною збройну агресію, анексію території України, порушення територіальної цілісності, суверенітету України, зокрема і публічне заперечення зазначених дій.
Згідно із законопроєктом, Національна рада відмовлятиме в реєстрації іноземного лінійного медіа, що зареєстроване в державі-агресорі або якщо виявлено ознаки того, що редакційний контроль здійснюється фізичними або юридичними особами – резидентами держави-агресора.
Також передбачається запровадження спільного регулювання у сфері медіа - як поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватись цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.
Водночас передбачається створення органу спільного регулювання у формі громадської спілки, що є юридичною особою, засновниками якої є ліцензіати та реєстранти, а також їх галузеві об’єднання.
Законопроєктом також встановлюються заходи реагування та санкції за порушення законодавства у сфері медіа. Зокрема, пропонується визначити "припис" новим видом санкцій.
27 січня представники медіаспільноти та громадських організацій заявили, що стурбовані неоднозначно прописаними вимогами до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутністю дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечіткою процедурою формування органу співрегуляції. Вони закликали депутатів і, зокрема, Комітет з гуманітарної і інформаційної політики, відкоригувати ці питання до другого читання.
