Як благодійний Фонд «МХП-Громаді» та «Охматдит» допомагають дітям, що постраждали від війни

Як благодійний Фонд «МХП-Громаді» та «Охматдит» допомагають дітям, що постраждали від війни

Укрінформ
Цукровий діабет, алергії, розлади харчування та тривожність: лікарі «Охматдиту» в межах проєкту «Скарбничка здоров’я» дослідили, як війна впливає на здоров’я дітей

Окупація, переїзди через війну, перебування під обстрілами, в укриттях та підвалах, де немає простих санітарних умов і доступу до чистої питної води, хронічний стрес – усе це впливає на здоров’я українських дітей тепер і матиме довготривалі й дороговартісні наслідки для країни в цілому.

Розуміючи це, медики НДСЛ «Охматдит» ще у травні 2022 року запровадили виїзні обстеження для дітей на територіях, які Збройні сили України очистили від окупантів. З лютого 2023 року ініціативу лікарів підтримав благодійний Фонд «МХП-Громаді», придбавши обладнання для медичної команди і так розширивши її можливості для діагностики поза межами лікарень та лабораторій.

Як розповідає директорка БФ «МХП-Громаді» Тетяна Волочай, проєкт отримав назву «Скарбничка здоров’я» і розрахований на дітей з малозабезпечених сімей, евакуйованих зі зон бойових дій, дітей з особливостями розвитку.

«Ми вирішили започаткувати “Скарбничку...” після того, як побачили, що лікарі "Охматдиту" працюють на деокупованих територіях, з дітьми, які багато часу провели в укриттях, підвалах. Вже разом ми дійшли висновку, що така допомога потрібна й дітям, які вимушено переїхали в інші регіони, а також тим, кому важко дістатися до медичних установ та профільних лікарів», – каже Тетяна Волочай.

За допомогою Фонду «МХП-Громаді» було придбано три аналізатори – гематологічний, біохімічний та аналізатор електролітів.

До цього, як каже ініціаторка проєкту «Охматдиту», лікар-гематолог Ольга Медведєва, зразки необхідно було везти в Київ, чекати, поки лабораторія їх обробить, а потім шукати можливості передати результати аналізів батькам.

«Ми могли робити ЕКГ, але лабораторне обстеження, аналіз крові для нас були проблемою. Ми везли зразок у Київ. І коли за результатами я бачила, що показники гемоглобіну вдвічі менші за норму, то виникала проблема – як знайти пацієнта, як зв’язатися із ним і в якому стані він зараз. Коли Фонд почув про наші потреби і закупив нам аналізатор, ми можемо протягом години провести аналіз крові за 23 параметрами і дати рекомендації. Це дає змогу виявити такі захворювання крові, як анемія, зниження кількості лейкоцитів, інколи недоброякісні процеси кровотворної системи. Якщо стан дитини насторожує, то її запрошують на консультацію в нашу поліклініку, а потім, за потреби, направляють і в стаціонар», – розповідає лікар.

Загалом, як каже Ольга Медведєва, за час співпраці з Фондом «МХП-Громаді» виїзна команда лікарів «Охматдиту» провела майже 3 тис. професійних оглядів дітей у громадах Київської, Вінницької, Черкаської областей, а також діток з Маріуполя, Харкова, Ізюма, Краматорська, Миколаєва, яких вдалося вивезти з-під бойових дій.

115 дітей, за результатами оглядів, були направлені в стаціонар «Охматдиту», ще 1070 дітей – на додаткові консультації в поліклініку «Охматдиту». А загалом з травня 2022 року лікарі провели біля 13 тис. виїзних оглядів дітей.

Ольга Медведєва згадує, що бачила різні ситуації на деокупованих територіях. Одного разу, в Бородянці на Київщині, на огляд прийшла дівчинка 11 років зі скаргами на сильні болі в животі. Батьків у неї не було, дівчинкою опікувалася старенька бабуся. Лікарі провели комплексний огляд дитини і терміново госпіталізували її з діагнозом «гострий апендицит». Також, як згадує пані Ольга, доводилося обстежувати діток, які народилися під час окупації у підвалах, при світлі ліхтариків.

У складі виїзної бригади «Охматдиту» – фахівці 17 спеціальностей: педіатри, гематологи, ортопеди, хірурги, урологи, гінекологи, психологи, кардіологи, ендокринологи, неврологи, гастроентерологи, алергологи, окулісти, ЛОР-спеціалісти, стоматологи, лікарі функціональної діагностики та лабораторна служба.

Вони не просто проводять огляди та обстеження, а й проаналізували, які патології найчастіше виникали у дітей.

«Стрес та особливості харчування, коли в окупації нормально харчуватися не виходило, а їли те, що запасли на зиму, – закрутки, консервацію, тобто багато маринованих, засолених овочів, – призвели до гастродуоденітів, проблем з роботою жовчного міхура. Через те що діти вимушено перебували в укриттях або вдома, через малорухливий спосіб життя багато хто отримав проблеми з надлишковою вагою», – розповідає Ольга Медведєва.

Так, захворювання гастроентерологічної патології виявили у понад 21% дітей, які проживали на деокупованих територіях, і у 12,3% дітей, які проживали на неокупованих територіях. Лікарі діагностували у дітей гастродуоденіт, функціональні розлади шлунково-кишкового тракту, дисфункцію біліарного тракту, глистну інвазію, реактивний панкреатит.

Також лікарі виявляли неврологічні патології: у 15% обстежених дітей з деокупованих територій – тривожний розлад, у 17% – синдром вегетативних розладів, у 11% – синдром нейрорефлекторної збудливості, окрім цього, аутизм, енурез, порушення сну, афективно-респіраторні пароксизми (зупинка дихання на тлі сильних емоцій або болю), астенічний синдром.

Як зазначає Ольга Медведєва, через те, що в окупації у дітей не завжди була можливість пити достатньо води, у багатьох виникали і дерматологічні проблеми. У 44% обстежених дітей, які пережили окупацію, виявили ксероз, або надмірну сухість шкіри, у 20,9% – гіперкератоз, у майже 8% – грибкові ураження, у 5,7% – дегідроз шкіри, у кожного п’ятого – акне. Також діти страждали на себорейний дерматит, стрептодермію, яку провокують стрептокок або стафілокок.

Результати обстежень та подальший аналіз, за словами Медведєвої, показали, що діти, незалежно від того, були вони у місці проведення бойових дій чи ні, однаково перебувають в стані тривалого психологічного стресу. Однак, за її словами, глибина стресу була вищою у тих дітей, які пережили окупацію. За результатами обстежень у 7 з 10 дітей, які були під окупацією, лікарі діагностували ознаки психологічного стресу. У дітей, які не були під окупацією, стрес у кожного другого – у 54%. Найчастіше діти скаржилися на порушення сну і страхи: страх смерті, страх втратити батьків, близьких, житло і навіть улюблену іграшку, страх вибухів.

І ще одна, за її словами, поширена патологія – ендокринна: проблеми щитоподібної залози, надлишкова вага, порушення росту, дефіцит маси тіла, цукровий діабет.

«Також виявляємо дуже багато алергій через великий стрес і погіршення якості повітря. Всі ці прильоти, бомби, вибухи, перебування у бомбосховищах, підвалах – через це розвиваються алергічні патології, і в такій кількості ми їх раніше не бачили. Так само бронхіальна астма», – каже Ольга Мєдведєва.

Окрім цього, за її словами, через погіршення санітарно-гігієнічних умов перебування, порушення питного режиму, перебування у приміщеннях, де був грибок, пліснява, виявлялися і гінекологічні проблеми у дівчат, які опинилися в окупації. Також були порушення менструального циклу в дівчат.

За словами Медведєвої, траплялися випадки, коли після таких виїзних оглядів до відділення гострих інтоксикацій «Охматдиту» госпіталізували дітей з гострим інтоксикаційним синдромом, який з'являвся після тривалого перебування в підвалах.

«Базова річ, яку батьки повинні зробити, – провести чекап своїй дитині, особливо якщо у неї є схильність до якогось захворювання. Наші діти виростуть, їм доведеться мати справу з наслідками війни, тому ми зараз повинні подбати про їхнє здоров’я», – каже Тетяна Волочай.

Вона наголошує, що проблем і потреб в громадах багато, і зосереджуватися, наприклад, виключно на матеріальній допомозі малозабезпеченим чи дітям було б не зовсім правильно.

«В кожній громаді є і дорослі, і діти, і соціально незахищені громадяни, і активні мешканці, і пасивні. Є школи, дитячі садочки, амбулаторії, які потребують уваги. У Фонду є багато проєктів, щоб підтримати громади в базових речах і допомогти пасивним громадам стати активними. Один з важливих напрямів роботи Фонду – медичні проєкти, оскільки здоров’я та безпека є базовими потребами людей. Громади, в яких ми працюємо, часто перебувають на периферії, далеко від обласних центрів чи столиці. І доступ до медицини там також обмежений. Часто буває, що потрібного фахівця немає в районі, а в обласному центрі до них – черги», – говорить Тетяна Волочай.

Фонд розпочав пілоти медичних проєктів у 2019 році. Один з таких проєктів – «Лікар для села», для якого 2022 року домовилися про співпрацю та виїзди спеціально обладнаного (зокрема, УЗД-апаратом) медмобіля. Фонд організовував виїзди в села кардіологів, офтальмологів, терапевтів, які надавали безоплатні консультації.

Пані Тетяна каже, що дуже високий попит був на обстеження у офтальмолога, тому що саме до цього спеціаліста рідко хто з віддалених громад доїжджає в центр. Тому у Фонді вирішили водночас забезпечувати тих, хто потребує цієї послуги, ще й окулярами. Фонд укладав угоди з місцевими фахівцями, які за призначеннями лікарів виготовляли для місцевих жителів окуляри. За час дії програми «Лікар для села» медики оглянули понад 16 тис. людей, а коштом програми видали 5,8 тис. окулярів. Загалом цей проєкт охопив 224 населених пункти у шести областях.

У подальшому Фонд «МХП-Громаді» планує продовжити як проєкт «Лікар для села», так і «Скарбничку здоров’я». Як каже Тетяна Волочай, на ці проєкти Фонд у 2023 році виділив біля 2–3 млн грн. Таку ж суму передбачено і на наступний рік.

До кінця року лікарі «Охматдиту» за допомогою Фонду «МХП-Громаді» планують здійснити ще два виїзди для обстеження дітей. Цього разу – у більш східні регіони.

Наталія Молчанова

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-