10 березня: народний календар і астровісник
Третій день Масної називали «Зноби-баби», або «Ласунки». Вважалося, що сьогодні можна їсти стільки, скільки влізе, або «скільки разів собака хвостом махне». Слово «зноби» означає холод, озноб, лихоманку. Тобто, «зноби-баби» – це жінки, яких лихоманить, чи навпаки – від яких лихоманить. Церква цього дня згадує святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського, якого в народі називали Тарасом-Безсонним. Вважалося, що від сьогодні не можна спати вдень, бо нападе лихоманка. Примічали: якщо на Тараса випаде сніг, то тиждень перед Великоднем буде дощовим і прохолодним. А от якщо перелітні птахи летять великими зграями – до швидкої весни.
У християн східного обряду два дні цієї Сирної седмиці – середа і п’ятниця – цілком «великопісні»: в ці дні не здійснюється літургія і весь порядок служби має певні особливості, що стосуються Посту. В середу на вечірній співається дивовижно прекрасна стихира, своєрідне вітання Посту: «Возсія весна пісна, цвіт покаяння, очистимо ж бо себе, браття, від усілякого зла, Світлодавцю співаючи: Слава Тобі, Єдиний Людинолюбче!» Також у середу і п’ятницю Сирної седмиці вперше читається покаянна молитва Єфрема Сиріна “Господи і Владико життя мого...” з поклонами. Вона лунатиме впродовж усього посту аж до Великої середи. Починаючи з вечірні, відправи здійснюються подібно до великопісних.
Іменини сьогодні у Тараса, Антона та Євгена.
27 місячний день. Місяць у Водолії. Пізнавайте світ і себе в ньому, але не давайте нікому себе зловить. Чи багатьом це вдається? Риторичне запитання. Добре провести цей день в дорозі – на колесах, на крилах, на ногах, у небі чи на морі. Але й занурюючись у трудову буденність, бажано умом перебувати «трішечки на небесах» (зауважте: не в космосі). Сьогодні збуваються не тільки сни, але й прикмети. Пташечка стукнула в шибку – до звістки, какнула вам на лацкан піджака – рахуватимете гроші; півень піє – чекайте гостей (можливо з НАБУ - хіба ж дарма гроші рахували?); свербить ліве око – плакатимете, праве – сміятиметеся. А добре сміється той, хто сміється останній. Отож-бо й воно!
Згідно з даними Центральної геофізичної обсерваторії України, найхолоднішим цей день у Києві був у 1898 році: –19,8, а найтеплішим у 1914 році - +17,0.
