Україна та Нідерланди проти РФ: одне з найтриваліших засідань ЄСПЛ
В Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) 26 січня 2022 року відбулися слухання щодо прийнятності міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії».
Кожній стороні дали 45 хвилин на виступ. Першою слово мала Росія. Другою виступала Україна, третіми - Нідерланди.
Делегація України складалася з представників міністерства юстиції разом із юридичними радниками. Очолив її міністр юстиції України Денис Малюська.
Cправа «Україна та Нідерланди проти Росії» стосується масових та систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17.
За результатами усних слухань Україна очікує, що ЄСПЛ визнає скарги прийнятними та перейде до розгляду справи «Україна та Нідерланди проти Росії» по суті.
Отже, якими були позиції сторін, та коли можна очікувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
ОБ’ЄДНАННЯ СПРАВ УКРАЇНИ ТА НІДЕРЛАНДІВ ПРОТИ РОСІЇ В ЄСПЛ
Страсбург. За місцевим часом 9:00. Вже за 15 хвилин в ЄСПЛ мають розпочатися слухання щодо прийнятності міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії». Тривають останні приготування сторін. У судовій залі також можна побачити близько 10 родичів загиблих рейсу МН17. Серед них – нідерландець Піт Плуг, родич трьох жертв трагедії МН17, член правління фонду «Авіакатастрофа», який виступатиме на слуханнях від імені родичів загиблих. Через коронавірус присутні у захисних масках. Після оголошення всі піднімаються зі своїх місць. До зали також у масках на обличчях заходять судді. Суд дозволяє сісти та, оголосивши засідання відкритим, береться зачитувати, що у 2020 році було об’єднано три міждержавні справи в одну «Україна та Нідерланди проти Росії»:
- «Україна проти Росії (щодо східної України)» за заявою № 8019/16, яка стосується масових та систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
- «Україна проти Росії» за заявою № 43800/14 щодо викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію Російської Федерації у 2014 році;
- «Нідерланди проти Росії» за заявою № 28525/20 щодо збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17.
А зараз трохи деталей щодо звернень до ЄСПЛ та об’єднання справ.
МІЖДЕРЖАВНІ ЗАЯВИ УКРАЇНИ ПРОТИ РФ У ЄСПЛ
Варто зазначити, що ЄСПЛ став першим майданчиком «великої юридичної війни». До ЄСПЛ Україна подала свій найперший позов щодо окупації Криму та агресії на Донбасі 13 березня 2014 року. Відтоді наші юристи кілька разів доповнювали справу новими фактами та доказами. Міждержавні заяви України проти Російської Федерації стосуються скарг на масові та систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та Донецької і Луганської областей.
Першою перемогою України в ЄСПЛ можна назвати те, що суд визнав міждержавну скаргу України проти Росії (щодо Криму) частково прийнятною. Цим рішенням підтвердив свої повноваження щодо розгляду справи по суті. Відповідне рішення ЄСПЛ ухвалив 16 грудня 2020 року. А вже на засіданні 14 січня 2021 року було оголошено його зміст, а також опубліковано на сайті рішень ЄСПЛ.
Європейський суд визнав, що Російська Федерація встановила контроль над Кримом ще до так званого «референдуму» (16 березня 2014 року), тоді як Росія наполягала на тому, що ефективний контроль над півостровом почала здійснювати тільки після 18 березня 2014 року, коли Крим «увійшов до складу» РФ на підставі «референдуму» та «договору». Однак ЄСПЛ встановив наявність достатніх доказів, що Росія контролювала Крим як мінімум з 27 лютого 2014 року.
Дві міждержавні справи щодо подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей стосуються систематичних порушень з боку РФ Конвенції про захист прав людини та основних свобод, зокрема статті 2 «Право на життя», статті 3 «Заборона катування», статті 5 «Право на свободу та особисту недоторканість», статті 6 «Право на справедливий суд», статті 8 «Право на повагу до приватного і сімейного життя», статті 9 «Свобода думки, совісті та релігії», статті 10 «Свобода вираження поглядів», статті 11 «Свобода зібрань та об’єднання», статті 14 «Заборона дискримінації».
РІШУЧИЙ КРОК НІДЕРЛАНДІВ
10 липня 2020 року, фактично за тиждень до шостої річниці трагедії МН17, Нідерланди оголосили про рішучий крок – позов проти Росії до Європейського суду з прав людини через збитий 17 липня 2014 року пасажирський літак рейсу МН17.
Як відомо, офіційне розслідування дійшло висновку, що літак було збито зенітно-ракетним комплексом «Бук», який належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. Росія не визнає себе винною у смерті 283 пасажирів (серед них – 196 громадян Нідерландів) та 15 членів екіпажу.
Ще у травні 2016 року родичі загиблих звернулися з першим позовом до ЄСПЛ, звинувачуючи Росію у порушенні прав людини. Позиваючись проти Росії, Нідерланди передали до ЄСПЛ усю інформацію про знищення МН17 та підтримали відповідні індивідуальні позови рідних загиблих.
Зі свого боку уряд України висловив бажання доєднатися до цієї міждержавної заяви як третя сторона. А 27 листопада 2020 року Європейський суд повідомив про об’єднання трьох міждержавних справ в одну справу «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами:
- «Україна проти Росії» щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
- «Україна проти Росії» щодо викрадення та спроб незаконного вивезення на територію РФ дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей;
- «Нідерланди проти Росії» щодо знищення MH17.
ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Розібравшись у деталях, повертаємося до слухань у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) 26 січня 2022. Представивши деталі справи, суд надає слово стороні РФ, яка виступає першою. До трибуни виходить представник у ЄСПЛ від Росії Михайло Виноградов.
Позиція Російської Федерації зводилася до наступного:
РФ не визнає жодних із заявлених у міждержавних заявах скарг та наголошує, що не є стороною конфлікту в Україні. Справа має бути відхилена як неприйнятна, оскільки заявлені у ній скарги не підпадають під юрисдикцію РФ. Мовляв, події, яких стосується справа «Україна та Нідерланди проти Росії», мають місце на території Донецької та Луганської областей, які перебувають поза суверенітетом РФ. А заява уряду Нідерландів щодо знищення МН17 базується на сфабрикованих доказах і обвинуваченнях РФ щодо її відповідальності за трагедію. За словами Виноградова, Росія не має відношення до збиття літака, бо трагедія сталася у повітряному просторі України.
Наступним слово мав міністр юстиції України Денис Малюська, який під час свого виступу наголосив, що одразу після встановлення Росією ефективного контролю над Кримським півостровом, у квітні 2014 року розпочалася окупація східних областей України.
Міністр підкреслив, що, агресія РФ – це довготривала та послідовна політика Російської Федерації, спрямована на те, щоб змусити Україну діяти на користь Росії та зіштовхнути її зі шляху до західних цінностей та європейського вибору. А заохочення жителів окупованих територій отримувати паспорти Російської Федерації, як і у випадку з конфліктом у Північній Осетії, здійснюється для того, щоб дати Росії привід для вторгнення на територію іншої країни у випадку, коли такий привід знадобиться.
Малюська звернув увагу, що в умовах можливого вторгнення РФ на територію України, поведінка Росії у цьому судовому процесі також має загрозливий вигляд.
«Уряд Росії неодноразово намагався зірвати слухання щодо прийнятності у цій справі, які спочатку були призначені на 24 листопада 2021 року, домагаючись їхнього відкладення під приводом протиепідемічних заходів у зв’язку з COVID-19, запроваджених Росією, і подання до Європейського суду нашвидкуруч підготовленої заяви проти України та вимоги приєднати таку заяву до цього провадження. Коли жодна зі спроб не вдалася, за шістнадцять днів до слухань, 8 листопада 2021 року, суддя від Російської Федерації заявив про відвід, що змусило Європейський суд відкласти слухання на 26 січня 2022 року. Уряд України вважає, що Суд має надіслати чіткий сигнал уряду РФ, що його маніпуляції не будуть прийнятними, та що вона (Росія – ред.) повинна відповідати за численні порушення прав людей, які перебували під юрисдикцією РФ», – підкреслив Денис Малюська.
Він також зазначив, що перехоплені розмови та заяви ватажків бойовиків доводять, що вони контролювалися Росією, – на заперечення позиції РФ стосовно її непричетності до дій «сепаратистів». Крім того, докази свідчать, що Росія надавала бойовикам логістичну та військову підтримку.
Ще міністр наголосив, що РФ має нести відповідальність за систематичні та триваючі порушення прав людини на території східної України, зокрема – за збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17, а Європейський суд має компетенцію розглядати цю справу.
Так само Нідерланди представили свою позицію у частині їхніх скарг щодо збиття пасажирського літака рейсу МН17. Представник Нідерландів у ЄСПЛ Бабетт Купман наголосила, що трагедія забрала життя 298 людей і винних досі не покарано. Комплекс «Бук», з якого було знищено «Боїнг», був транспортований з території Росії, а після того, як літак був збитий, його повернули в РФ. Про це свідчать докази та факти.
«Мій уряд зобов’язався домагатися правди, справедливості й відповідальності за жертв MH17 та їхніх найближчих родичів», – наголосила вона під час свого виступу.
Купман також зазначила, що у Нідерландах триває кримінальний судовий процес щодо чотирьох обвинувачених: трьох росіян та громадянина України. Їх вважають причетними до транспортування та бойового застосування ЗРК «Бук».
За її словами, у позові Нідерландів проти Росії до ЄСПЛ йдеться про порушення Росією трьох статей Європейської конвенції з прав людини: 2-ї, 3-ї та 13-ї.
Стаття 2 Конвенції визначає, що право кожного на життя охороняється законом. Ніхто не може бути умисно позбавлений життя інакше, ніж шляхом виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання особи винною у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
Стаття 3 наголошує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Стаття 13 вказує: кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Тут варто пояснити, що Нідерланди посилаються на Статтю 13 Конвенції у зв'язку з неналежним рівнем співпраці РФ у розслідуванні збиття літака усупереч її зобов’язанням відповідно до Європейської конвенції про взаємну допомогу.
Наступним від імені родичів загиблих у суді виступив нідерландець Піт Плуг, член правління фонду «Авіакатастрофа», який у трагедії МН17 утратив брата, невістку та племінника. Останків його брата досі не знайшли. Він розповів суду, як трагедія назавжди змінила життя родичів загиблих. І як вони страждають, а дехто досі потребує спеціальної медичної допомоги. А ще, як дезінформація від Росії ображає їхні почуття та завдає ще більшого болю.
«Ми хочемо правди та справедливості», – наголосив Піт Плуг.
Вже після завершення слухань у коментарі Укрінформу він розповів, що для нього цей виступ був дуже важливим та сповненим емоцій. Сім’ї, які втратили в катастрофі своїх рідних, певні, що РФ має понести відповідальність за загибель невинних людей.
Родич трьох жертв трагедії МН17, член правління фонду «Авіакатастрофа» Антон Котте, який також був присутній у судовій залі, зазначив у коментарі Укрінформу, що йому було боляче чути, як Росія продовжує брехати попри беззаперечні докази. Він сподівається, що ЄСПЛ визнає скарги прийнятними та перейде до розгляду справи по суті.
Підсумовуючи майже чотири години слухань, один з адвокатів родичів загиблих Петер Лангстраат, який справою МН17 займається з вересня 2014 року, сказав, що це були вражаючі слухання.
«Судді ставили багато запитань усім сторонам процесу, що було незвично», – поділився він.
Міністр юстиції України Денис Малюська після завершення слухань у ЄСПЛ подякував команді за чудову роботу, зокрема відзначив адвоката, який представляє інтереси України в ЄСПЛ. Йдеться про Бена Еммерсона, англійського королівського адвоката (адвоката найвищого рангу у Великій Британії). Бен Еммерсон – колишній захисник сім'ї вбитого російського розвідника Олександра Литвиненка.
«Це дійсно мистецтво виступу британських юристів у суді. Цьому можна повчитися», – поділився Денис Малюська.
Стосовно подальшого перебігу розгляду він зазначив: «Далі ми очікуємо, що протягом року-двох ЄСПЛ винесе проміжне рішення у справі, де визначиться, чи можна переходити до розгляду справи по суті. Але там будуть також і важливі моменти, які будуть зафіксовані вже у проміжному рішенні. Це буде дата отримання контролю Російської Федерації над Донбасом, або місяць хоча б, і територія контролю Російської Федерації на Донбасі».
Міністр юстиції України також додав, що це ключові аспекти, «які дозволять багатьом українським громадянам і підприємствам ініціювати справи у ЄСПЛ або інвестиційних арбітражах про стягнення компенсації за збитки, завдані Росією на території Донбасу».
Денис Малюська наголосив, що Україна чекає рішення ЄСПЛ та вірить у перемогу, бо «шанси – дійсно гарні».
Ірина Драбок, Гаага
Фото автора
