США–Китай: коронабитва двох титанів
Президент США Дональд Трамп, схоже, всерйоз вирішив поквитатися з Китаєм за всі «незручності», які йому створює ця країна. Тут і нагода з’явилася, щоправда, доволі сумна. За нинішнього господаря Білого дому непрості, як ніколи, відносини між демократичними Штатами та комуністичним Китаєм – першою і другою економіками світу – загострилися неабияк. Над світом нависло передчуття нової торговельної війни – переважно через постійні погрози запровадження штрафних тарифів.
«У нас був відмінний рік… до того, як розгорнулася історія з вірусом. У Китаю були гірші економічні показники, можливо, гірші за весь час – через мої переговори і через те, що я обклав податком їхні товари», – гордо заявив Дональд Трамп у нещодавньому інтерв’ю Fox News.
Але коронавірусний чинник багато що змінив. США виявилися найбільш ураженою державою: станом на 7 травня заражено 1,2 млн американців, померли – 71 тисяча. Такого лідерства Трамп, який пообіцяв зробити Америку «знову великою», аж ніяк не прагнув.
На носі нові вибори, чимало виборців вважають, що керівництво країни не все робить для протидії COVID-19. Треба рятувати країну та рейтинги. І в такій ситуації свідомо чи мимоволі починаєш шукати: а кому це вигідно, така дестабілізація в державі. І погляд знаходить наймогутнішого опонента, відомого й перевіреного...
Якщо якісь країни досить делікатно дорікають Китаю за те, що той міг би раніше оголосити тривогу, і це дало б змогу запобігти масштабам глобальної трагедії, то Вашингтон почав справжню атаку на Пекін, ще й звинуватив Всесвітню організацію охорони здоров’я в потаканні китайським комуністам.
РОЗВІДКА, ВЧЕНІ ТА ДИПЛОМАТИ
Міністерство внутрішньої безпеки США підготувало звіт, у якому стверджує, що Китай навмисно приховував масштаби та ступінь тяжкості спалаху коронавірусу, що Пекін упродовж майже всього січня не інформував ВООЗ про те, що вірус має високий ступінь заразності. (Справді дивно, що ця поважна організація вагалася з оголошенням стану пандемії, коли хворіли вже фактично в усьому світі, й вперто не радила носити захисні маски).
У Вашингтоні вирішили йти далі, ніж просто закидати приховування інформації: пролунали звинувачення, що Китай сам цей вірус і породив. Ідея не нова, її чи не одразу висунули як експерти, так і окремі вірусологи, але серйозно вона сприймалася як занадто конспірологічна. Проте нині вона лунає як офіційна лінія Вашингтона. Днями державний секретар США Майк Помпео заявив у інтерв’ю ABC: «Можу вам сказати, що є значна кількість доказів того, що з тієї лабораторії в Ухані все й почалося». Помпео додав, що «не вперше світ зазнав поширення вірусів внаслідок невдач у китайській лабораторії». І він, напевно, знає, про що каже, адже свого часу очолював ЦРУ. Раніше на уханьську лабораторію натякав також Трамп.
Це при тому, що Управління директора національної розвідки – орган, що здійснює нагляд за всіма 17 розвідувальними службами та організаціями США, – опублікувало минулого тижня заяву, у якій чітко зазначено: американська розвідувальна спільнота погодилася з «широким науковим консенсусом, що вірус COVID-19 не був техногенним чи генетично модифікованим». Водночас спецслужби не виключають можливість випадкового вивільнення природних патогенів, що вивчаються в лабораторії.
У деяких американських ЗМІ з’явилася інформація про те, що вищі посадові особи адміністрації Трампа підштовхнули американські розвідувальні структури шукати доказів, які підтверджували б теорію про витікання коронавірусу з урядової лабораторії в Ухані.
Держсекретар Помпео також заявив, що Комуністична партія Китаю доклала «класичних зусиль з дезінформації», зробила все можливе для того, щоб світ не дізнався вчасно про те, що відбувається. Тож саме керівництво Китаю є винним у тому, що мільйони людей у всьому світі хворіють, сотні тисяч помирають. Помпео пообіцяв, що Сполучені Штати «притягуватимуть до відповідальності причетних осіб».
Трамп, у свою чергу, зазначив, що Китай за це заплатить. Причому не фігурально, а цілком матеріально.
ЦІНА ПИТАННЯ
Отже, окрім політичного аспекту, ця «війна» має солідне економічне підґрунтя.
Коронавірус занурив світ, зокрема й США, у глибоку рецесію, яку порівнюють з 1932 роком. Рівень безробіття в Штатах стрімко зростає; з середини березня заяви про безробіття подали понад 30 мільйонів чоловік. Влада кидає на допомогу трильйони доларів, намагаючись відновити виробництво. Це вельми ризиковано, але президент педалює процес. Якби справді вдалося «вибити» компенсацію з Піднебесної, це допомогло б розв’язати багато проблем.
Ще 17 квітня група республіканців у Сенаті США закликала своїх кандидатів «атакувати» Китай через COVID-19. На 57 сторінках містяться поради щодо стратегії партії зробити Китай центральною темою виборчої кампанії 2020 року.
У Конгресі запропоновано законопроєкт, який дасть американцям змогу подати в суд на Пекін, щоб відшкодувати збитки за втрати, заподіяні новим вірусом. Кілька штатів так уже й зробили. Про які суми йтиметься, поки що не зрозуміло, але з’являлася інформація про 10 мільйонів доларів за кожну смерть…
Не слід забувати, що Сполучені Штати мають борг перед Китаєм майже в 1 трильйон доларів. Чи наважиться Вашингтон «пробачити собі» цей борг? Поки що до цього не дійшло, і сам Трамп визнав, що відмова від обслуговування боргів міжнародних кредиторів ні до чого доброго не призводить.
Але запровадження нових тарифів «для покарання Комуністичної партії Китаю» у відповідь на пандемію президент вважає цілком ефективним засобом. Нині адміністрація готується запровадити нові штрафні тарифи на додачу до раніше запровадженого 25-відсоткового збору на китайські товари в обсязі 370 мільярдів доларів.
Не всі згодні з цим, включно з американськими підприємцями, котрі не хочуть втрачати можливості 1,3-мільярдного китайського ринку й переносити свої виробництва з Азії, де робоча сила залишається дешевшою, аніж на Заході. До того ж факти свідчать, що від тарифної «війни» страждають обидві сторони, а не лише та, яку «карають». За даними Головного митного управління КНР, товарообіг між Китаєм і США в перші вісім місяців 2019 року на тлі всіх цих розборок скоротився в річному вимірі на 13,9 %. При цьому, якщо китайський експорт у США за цей період зменшився на 8,9 %, то КНР завезли американської продукції на 27,5 % менше, що призвело не до зниження, а до ще більшого зростання негативного сальдо США в торгівлі з Китаєм. До того ж, аби вести не бліцкриги, а затяжні торговельні війни, потрібно мати сильну економіку. Нині американська економіка ослаблена, а китайська, хоча й зазнає величезних втрат, уже відновлює виробництво.
Водночас пандемія дала шанс Америці повернути чимало виробництв, а відтак робочих місць, до США.
Цікаво, що президент Трамп, люто лаючи Китай, уникає прямої критики головного комуніста, голови КНР Сі Цзіньпіна. Більше того, він назвав його «сильним лідером». «Я не збираюся нічого казати. У мене були дуже добрі стосунки з ним», – заявив президент журналістам.
КИТАЙ У КОНТРНАСТУПІ
Офіційний Пекін також не поспішає кидатися персональними звинуваченнями на адресу свого головного критика на Заході.
Але в контрнаступ пішов.
Міністерство закордонних справ КНР звинуватило «деяких американських чиновників» у спробі «перекласти свою власну відповідальність за погану боротьбу з епідемією на інших». Речник МЗС заявив, що Пекін виступає «проти зусиль деяких людей у США втягнути Китай у виборчий процес у Штатах та розіграти китайську карту, щоб отримати голоси виборців».
Ще всередині березня те саме міністерство не виключало, що «нульовий пацієнт» міг з’явитися зовсім не в Китаї, а в… США. Нібито до Китаю вірус був завезений (не спеціально, а випадково) американськими військовими. Щоправда, згодом цю версію не стали педалювати в самій КНР.
Минулого понеділка китайські державні ЗМІ «вдарили» по США, звинувативши адміністрацію президента Трампа у спробі відвернути увагу від власної некомпетентності в антивірусній стратегії за рахунок Китаю, а також у «брехні». Держсекретаря ж назвали тим, хто «веде хрестовий похід проти Китаю».
«Правда полягає в тому, що Помпео не має жодних доказів. Якщо у Вашингтона є вагомі докази, то він має дозволити науково-дослідним інститутам та науковцям їх вивчити й перевірити», – розгнівано пише Global Times.
При цьому видання випускає з уваги, що влада КНР не дозволила іноземним експертам, у тому числі представникам Всесвітньої організації охорони здоров’я, брати участь у розслідуванні походження вірусу в Ухані. Що, звичайно ж, дає підстави підозрювати, що не все тут «чисто».
До речі, у 2018 році американські дипломати та вчені вже висловлювали занепокоєння щодо дотримання стандартів безпеки в Інституті вірусології Уханя.
Утім, слово узяв директор Національної лабораторії біобезпеки Уханя Юань Чжимін, який запевнив, що «Інститут вірусології в місті Ухань не має намірів і можливостей з розробки й створення коронавірусу нового типу», отже, «абсолютно не існує можливості», щоб вірус походив з цієї структури. Прогнозовано виключив він і можливість випадкового витоку зі стін лабораторії коронавірусу, отриманого нею від кажанів у наукових цілях. Юань образився за закиди, що в лабораторії не дуже суворо дотримуються норм біологічної безпеки.
Китайські ЗМІ, між тим, скористалися нагодою висловити все, що думають з приводу «єдиної гегемонічної сили у світі» й Заходу в цілому, який «завжди прагне знайти виправдання для всіх своїх дій», продовжує егоїстично експлуатувати та принижувати інші країни. І так далі в тому ж дусі.
Загалом же в Пекіні вже більш примирливо закликають усіх «жити дружно та разом долати труднощі».
Але в щирість Китаю, попри всі його літаки з допомогою (чи завжди щирою, дешевою та безкорисною?) усім і вся, вірять зараз далеко не всі у світі.
Ольга Танасійчук
Перше фото: Xinhua
