ЄС готовий продовжити тимчасовий захист для українців після березня 2025 року
Про це сьогодні у Брюсселі за підсумками неформального засідання Ради міністрів ЄС з юстиції та внутрішніх справ заявила державний секретар з питань притулку і міграції головуючої в ЄС Бельгії Ніколь Де Мур (Nicole DE MOOR), повідомляє кореспондент Укрінформу.
«За законодавством, а також за порадою Єврокомісії, буде можливим продовжити термін дії захисту. Ми маємо відобразити різні сценарії, оскільки не знаємо, де ми опинимося у березні 2025 року. Тож це (продовження захисту – ред.) – одна з можливостей. Треба враховувати різні сценарії розвитку на місцях, і вже тоді вирішувати, якого роду заходи ми зможемо здійснити для подальшого захисту, якщо він буде потрібним, так довго, як це буде необхідним, або ж вирішити, яким чином допомогти переміщений особам відновити своє майбутнє», - зазначила бельгійська урядовець.
Вона зауважила, що європейські міністри сьогодні підтвердили солідарність та свої зобов’язання перед Україною, та погодилися із необхідністю гармонізувати законодавство у цій сфері, адже було б контрпродуктивним мати 27 різних правових підходів з підтримки українських біженців на рівні національного законодавства. Це могло б спричинити «вторинний» рух людей вже у межах ЄС, та породити непевність у тих, кого стосується цей захист.
«Тож, Єврокомісія та країни-члени вирішили продовжити цю дискусію, із залученням української влади, щоб спільно прийняти рішення вже у недалекому майбутньому….. Ми не можемо відкладати це обговорення, оскільки тимчасовий захист має завершитися 20 березня 2025 року, і ця дата прийде швидше, ніж ми думаємо. Українська влада та українські переміщені особи є нашими партнерами в цьому процесі, з ними відбуватиметься діалог», - наголосила представниця Бельгійського головування в ЄС.
В свою чергу, Єврокомісар із внутрішніх справ Йлва Йоганссон під час пресконференції зазначила, що на цей час Єврокомісія не пропонувала жодних рішень щодо дій ЄС після березня 2025 року, і буде шукати спільну платформу для таких пропозицій разом з Україною та з країнами-членами.
За її словами, активація Директиви тимчасового захисту ЄС для українців була «історією успіху», і країни-члени погодилися із необхідністю мати спільний європейський підхід у цій сфері. Разом з тим, країни-члени мають враховувати людей, які орієнтовані на повернення в Україну, та зважити, яким чином можливо полегшити цей процес.
«Безумовно, це великою мірою залежить від того, скільки ще війна буде тривати, коли вона завершиться і як вона завершиться, і коли ми зможемо розпочати відновлення України. Все це має братися до уваги, навіть ті речі, про які ми поки не знаємо. Я була дуже чіткою в тому, що Єврокомісія не буде представляти пропозицій, поки ми не переконаємося, що ці пропозиції вітаються як Україною, так і країнами-членами», - наголосила Йлва Йоганссон.
Як вже повідомлялося, після початку російської агресії проти України Європейський Союз активував так звану Директиву тимчасового захисту ЄС, яка надала біженцям з України, переважно, жінкам та дітям, право легально знаходитися на території країн ЄС, та користуватися базовим соціальним захистом, включаючи право на проживання, медичне обслуговування, освіту та право на працевлаштування. Дія цієї Директиви була продовжена до березня 2025 року. За офіційною статистикою, тимчасовим захистом на території країн ЄС скористалися більше 4 мільйонів українців.
