Мін’юст уже подав 36 позовів щодо конфіскації активів осіб, причетних до воєнних злочинів
Про це в колонці для «Юридичної газети» повідомила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, передає Укрінформ.
За словами Мудрої, зараз ведеться робота за кількома ключовими напрямками - це притягнення Росії до юридичної відповідальності в міжнародних судах, пошук активів підсанкційних осіб і РФ загалом, створення правового механізму, що дасть змогу використати заарештовані активи Росії для компенсації збитків населенню та бізнесу.
«Якщо говорити про пошук активів, то він ведеться як в Україні, так і за кордоном. У нас працює група Task Force UA, що об’єднує представників правоохоронних органів, міністерств, міжнародних експертів. Разом ми шукаємо активи осіб, які причетні до воєнних та інших злочинів проти України», - повідомила Мудра.
Вона уточнила, що головне завдання - зібрати всі необхідні докази та якомога швидше передати активи у дохід держави і для компенсації жертвам збройного конфлікту.
«Від початку повномасштабного вторгнення наша команда в Міністерстві юстиції подала 36 позовів щодо конфіскації (32 з них набрали законної сили). Це те, що надає сил, адже я відчуваю, що всі ці конфісковані активи допоможуть людям, які постраждали через росіян, а нашій країні – захищатися», - зазначила заступниця міністра юстиції.
За її словами, триває робота над запуском міжнародного компенсаційного механізму.
«Річ у тім, що для повноцінного запуску міжнародного компенсаційного механізму потрібна політична воля країн - конфіскувати суверенні активи РФ. Цього ще не робили раніше, але ми впевнені, що саме такі дії дадуть змогу зберегти принцип справедливості. І до нас починають дослухатися», - зауважила Мудра.
Вона нагадала, що у Гаазі вже створений Міжнародний реєстр збитків під егідою Ради Європи, запуск якого підтримали 43 країни світу та Євросоюз.
«Поки це не фінішна пряма, але процеси, що відбуваються, тектонічні. Надихає також і прогрес справ у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Торік наша команда Міністерства юстиції подала позов від імені України проти Росії щодо масових порушень прав людини. Це ще один спосіб для нас досягти справедливості та отримати компенсації Україні. На жаль, регламент ЄСПЛ не дозволяє вимагати відшкодування індивідуальним заявникам, але навіть у форматі «держава проти держави» допомагає нам захищати інтереси всіх громадян і наголошувати на нашій правоті», - зазначила Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, 17 травня на саміті Ради Європи у Рейк’явіку понад 40 країн і ЄС підписали договір про створення Реєстру збитків, завданих Україні агресією РФ.
Він створюється як платформа для міжурядової співпраці, яка діє в інституційних рамках Ради Європи. Реєстр є юридичною особою відповідно до національного законодавства Королівства Нідерландів і України та розташований фізично в Нідерландах.
