У математиці в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат – PISA
Презентація відбулася у вівторок, передає кореспондент Укрінформу.
«PISA дає величезний масив даних для розроблення і коригування освітньої політики. Ми розуміли, що освітні втрати через пандемію ковіду й війну неминучі, проте зараз у нас є розуміння масштабів. Ми вже розпочали роботу для надолуження освітніх втрат і будемо робити це, ґрунтуючись на результатах дослідженнях», — сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
У циклі PISA 2022 року математика була провідною галуззю дослідження. Тут в українських учнів найнижчий рівень освітніх втрат серед усіх досліджуваних галузей: якщо порівняти з минулим циклом, ці результати погіршилися на 12 балів. 58% українських учнів досягли базового, другого із шести, рівня математичної грамотності, 32% учнів — рівня 3 і вищих. У галузі математики різниця між Україною і країнами ОЕСР становить приблизно півтора року навчання за стандартами PISA (1 рік навчання = 20 тестових балів).
Оцінювання з природничо-наукової грамотності передбачає виявлення здатності 15-річного учнівства як свідомих громадян вивчати й розв’язувати проблеми, пов’язані з наукою й науковими ідеями. Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. Якщо порівняти із циклом 2018 року, результати зменшилися на 19 балів. Базового рівня грамотності за шкалою PISA досягли 66% українських учнів і учениць. Це означає, що вони здатні застосувати знання в галузі природничо-наукових дисциплін на рівні їхнього побутового розуміння, а також демонструють елементарні знання, засвідчуючи спроможність виявляти ті питання, які можна дослідити науково. Водночас рівня 3 і вищих досягли 36% учнів.
Читацьку грамотність у PISA визначають як здатність учнівства розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства. У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.
Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 — саме в галузі читання.
Результати PISA показали різноманітні чинники, які впливають на успішність 15-річного учнівства. Наприклад, учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничо-наукових дисциплінах — на чотири, а з математики — на понад чотири з половиною роки навчання. Крім того, спостерігається значний гендерний розрив у результатах учнівства. Хлопці на 10 балів випереджають дівчат з математики, а в читанні дівчата випереджають хлопців на 23 бали (понад рік навчання).
Дослідження проводилося в жовтні 2022 року на підставі двогодинного тестування з математики, читання, природничо-наукових дисциплін і креативного мислення. Загальна кількість учасників - 3876 зі 164 закладів освіти в 17 областях та Києві. У семи областях держави та окупованому Криму дослідження не проводилося).
Воно започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECР) у 2000 році, нині об’єднує понад 80 країн, що представляють 80% світової економіки. Дає змогу оцінити рівень оволодіння 15-річними підлітками ключовими компетентностями, зокрема в галузі математики, читання та природничо-наукових дисциплін, необхідними для активної участі в суспільному житті. За підсумками цього дослідження уряди країн-учасниць отримують цінні дані, що слугують об’єктивним підґрунтям для прийняття виважених управлінських рішень у галузі загальної освіти.
Україна долучилася до PISA в сьомому циклі, основний етап якого проходив у 2018 році. А восени 2022 року, попри виклики й перешкоди, спричинені повномасштабною збройною агресією Росії, українські 15-річні підлітки змогли вдруге взяти участь у дослідженні. Завдяки цьому Україна отримала об’єктивні дані не лише про ситуацію в системі загальної середньої освіти станом на 2022 рік, а й про зміни й тенденції, які означилися за чотири роки.
