У зоні бойових дій від початку повномасштабної війни перебували 44% українців
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Інституту соціології НАН України 6-10 жовтня 2023 року.
За даними опитування, враховуючи поширеність та негативний психологічний вплив, рейтинг стресорів є таким (від найважчих до найлегших): травматичний досвід як важкі спогади, стресори соціальної взаємодії (конфлікти, недостатня підтримка, дискримінація) та особистих вчинків, погіршення умов життя, проблеми зі здоров’ям, загроза для життя як можливість, обумовлена війною.
Водночас найважливішими ресурсами протидії стресу, як зазначається у пресрелізі, є спілкування у справах поза основною роботою, дозвілля та робота. При цьому, якщо взаємодія з близькими дійсно задовольняється на необхідному рівні серед більшості населення, то потреба в дозвіллі й роботі задовольняється набагато гірше.
"Якщо розглядати індивідуальні психологічні ресурси, то найсильнішими з них є загальна активність (трудова та соціальна), а також оптимізм. Значно гірша ситуація з емоціональною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією", – зазначають соціологи.
За їхніми даними, з точки зору рівня психологічного дистресу (унікальний емоційно дискомфортний стан, що його відчуває індивід у відповідь на специфічні стресори або сильну потребу в чому-небудь і який призводить до тимчасових або постійних негативних наслідків) актуальна ситуація зіставна з другою половиною 2020 року, коли населення України перебувало в очікуванні чергової хвилі коронавірусу. Так, близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% – підвищений, 10% – високий.
"Це дозволяє припустити, що за рахунок збереження Збройними силами України значної частини соціального ареалу існування українців, населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни", – йдеться у повідомленні.
Повідомляється також, що за поширеністю окремі стресові стани можна впорядкувати наступним чином (від наймеш поширених до найбільш поширених): ворожість – як імпульсивність і агресія, депресія – як пригніченість і тужливість, соматизація – як тілесний дискомфорт, міжособистісна чутливість – як низька самооцінка та вразливість, тривожність – як напруженість, страх і погані передчуття, виснаження – як занепад фізичних та психічних можливостей, параноїдальні ідеї – як підозрілість, недовіра та звинувачування інших.
Основними наслідками психологічних стресових станів в умовах війни, як зауважується у пресрелізі, є ціннісна деривація в таких сферах, як дозвілля, фізичне здоровʼя та багатство. Натомість, трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність, є міжособистісні стосунки, моральність та знання.
Опитування було проведено Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Інституту соціології НАН України по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу). Дизайн опитування: mixed mode із застосуванням Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) для рекрутингу респондентів та Computer Assisted Web Interviewing (CAWI) для відповідей респондентів за основним блоком анкети.
Вибірка, що була використана для фінального аналізу, включає 2767 респондентів і репрезентує жителів України віком від 18 до 69 років, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.
