Більшість українців позитивно ставляться до Романа Шухевича
Відповідні дані продемонструвало всеукраїнське соціологічне опитування, яке провели Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва і Київський міжнародний інститут соціології. Соцопитування презентував під час "круглого столу" в Укрінформі науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.
За його словами, у ході телефонного опитування 1 тис. респондентів 52% з них відповіли, що знають, хто такий Шухевич, 44% сказали, що їм це ім’я невідоме. З тих респондентів, які обізнані стосовно постаті Шухевича, 58% відповіли, що він був головним командиром УПА, 43% сказали, що Шухевич був “лідером українських націоналістів”, а 16% респондентів назвали його дисидентом.
У респондентів, які були обізнані стосовно Шухевича, запитали, як вони ставляться до можливого перейменування на його честь вулиць і площ у їх населеному пункті. 41% відповіли, що дуже добре, 29% - скоріше добре, 15% сказали, що їм байдуже, 3% респондентів відповіли, що скоріше погано, а 8% - дуже погано.
На запитання, чи знають респонденти про УПА, 72% відповіли ствердно, 23% сказали, що їм про організацію нічого не відомо, а 4% було важко відповісти.
Крім того, 58% опитаних, які обізнані стосовно УПА, відповіли, що схвалюють визнання воїнів УПА борцями за незалежність України, а 32% сказали, що ставляться до цього скоріше позитивно. Водночас негативну відповідь стосовно цього питання дали 3% опитаних.
На запитання, за що боролася УПА, 77% відповіли, що за незалежну України, 11% респондентів було важко відповісти на це запитання, а 7% сказали, що УПА боролася за Західну Україну.
Крім того, 70% респондентів вважають, що УПА не перемогла, але заклала традиції спротиву агресії, 16% відповіли, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною, 8% респондентів сказали, що боротьба зазнала поразки, а 3% відповіли, що спротив був даремним.
Також 77% опитаних вважають, що держава має докладати більше зусиль для популяризації УПА, 17 % вважають, що цього не потрібно робити, а 5% було важко відповісти на це запитання.
На думку ексочільника Інституту національної пам’яті, народного депутата Володимира В’ятровича, результати опитування свідчать, що зростає кількість людей, які знають про УПА і Шухевича, а також їхнє уявлення про це уже далеке від міфів і стереотипів, які формувалися радянською пропагандою.
“Ми маємо справу з тривалим процесом, який пройшов різні етапи. Першим етапом було те, що цією темою займалися виключно дослідники чи ветеранські організації, потім ця тема стала більш академічною, у цю проблематику включилися історики. Саме тоді ця тема була жорстко політизована. І врешті визначальним етапом в розумінні УПА стали події після Революції гідності у 2014 році”, - сказав В’ятрович.
Водночас заступник очільника Інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак вважає, що широкомасштабне російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року поклало край дискредитації минулого України.
Як розповів Гарань, опитування проводилося з 29 вересня по 9 жовтня поточного року на неокупованій частині України. Його метою було з’ясувати, наскільки українці обізнані про УПА та Романа Шухевича, чи стійкі радянські міфи про українську боротьбу, а також з’ясувати суспільну думку про внесок УПА у Другій світовій війні та яким має бути вшанування Шухевича сьогодні.
