Батьки учнів мають право обирати будь-яку форму навчання - МОН
Про це повідомляє Міністерство освіти та науки України, передає Укрінформ.
Останнім часом почастішали звернення батьків школярів про те, що школи відмовляють їм у зарахуванні або переведенні дітей на сімейну, екстернатну та дистанційну форми навчання, йдеться у повідомленні.
У звʼязку з цим МОН інформує, що українські школи забезпечують ці форми навчання, і батьки учнів і учениць мають право обирати будь-яку з них.
Відповідно до законодавства, повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (частина третя статті 4 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
У МОН наголосили, що управління у сфері освіти і школи повинні забезпечити навчання за цими формами на вимогу батьків або інших законних представників дитини.
Дистанційну форму організовують для учнів і учениць, які не можуть відвідувати школу очно. Наприклад, через стан здоровʼя, відбування покарання, збройний конфлікт, воєнний стан, проживання (перебування) за кордоном, на тимчасово захопленій території України, епідемії, наслідки природних і техногенних катастроф тощо.
Діти навчаються за дистанційною формою виключно за їхнім бажанням або бажанням їхніх батьків відповідно до положення.
Дистанційна форма здобуття освіти може запроваджуватися в окремих школах за рішенням їх засновників. До таких шкіл учнів зараховують незалежно від території обслуговування. На сайті закладу освіти (за його відсутності — на сайті засновника) оприлюднюють інформацію про забезпечення здобуття освіти за дистанційною формою.
Також у школах можуть створювати дистанційні класи або групи для дітей, які виїхали за кордон або не бажають навчатися офлайн з міркувань безпеки.
Не кожна школа в Україні спроможна забезпечити дистанційну форму здобуття освіти. У разі, якщо в школі, де навчається дитина, не має такої можливості, батькам або іншим законним представникам учня чи учениці потрібно звернутися в місцевий орган управління освітою з проханням запропонувати іншу школу для дистанційного навчання.
При виборі сімейної (домашньої) форми освіти можна навчатися самостійно, отримувати консультації від учителів школи і проходити лише підсумкове оцінювання (семестрове й річне за результатами семестрового), а також атестацію. Якщо учень чи учениця (або один із батьків чи інших законних представників) офіційно зареєстровані на території обслуговування школи, вона не має права відмовити в зарахуванні або переведенні на таку форму навчання.
Екстернатна форма теж дозволяє учню чи учениці здобувати освіту самостійно, проте є різниця в кількості оцінювань. Учнівство на екстернаті повинне проходити тільки річне оцінювання і/або атестацію. У разі заяви батьків школа зобовʼязана перевести учня чи ученицю на екстернат або зарахувати дитину, яка зареєстрована на її території обслуговування.
Крім того, для дітей, які вимушено перебувають за кордоном і навчаються в іноземній школі, може бути організоване вивчення предметів українського компоненту освітніх програм в дистанційних класах в окремо визначених школах.
У МОН проінформували, що рішення про вивчення тільки предметів українського компоненту освітніх програм в окремо визначених школах — це можливість, якою можуть скористатися учні й учениці, які виїхали за кордон і навчаються в іноземній школі за місцем перебування.
Водночас батьки або інші законні представники дитини мають право обрати будь-яку форму навчання в інших школах і не зобовʼязані переводити дітей на навчання за цією програмою.
Заклади загальної середньої освіти не мають права відмовляти у зарахуванні або переведенні на іншу форму навчання на підставі цього рішення. Окрім того, школи можуть зараховувати дітей для навчання за індивідуальною формою незалежно від наявності вільних місць у класі.
Правила щодо навчання дітей за індивідуальною формою освіти врегульовані у відповідному положенні.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти і науки затвердило типову освітню програму, що передбачає вивчення предметів українознавчого компонента для дітей, які перебувають за кордоном і навчаються в місцевих школах.
