«Бебі-бокси» повернуться? Адже просили і батько, і мати, і ЮНІСЕФ
Перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик у програмі "Офіційна розмова" на телеканалі "Дім" повідомив, що у Міністерстві соціальної політики можуть переглянути прийняте тижнем раніше рішення про монетизацію програми "пакет малюка" (ПМ). Щоправда, у разі "певних обставин". Якщо це насправді так, то з'являється шанс на продовження такої корисної і важливої соціальної ініціативи, яка довела свою ефективність не тільки в нашій країні, а в багатьох інших, де вона реалізується. Укрінформ проаналізував, чому перехід виключно на виплату «живих» грошей замість готових ПМ не збільшує, а навпаки, зменшує доступність цієї державної допомоги в Україні.
Що буває, коли тендери «ламаються»
Про перехід на монетизовану форму програми ПМ Укрінформ вже писав. Причини такого рішення, нагадаємо, пов'язані в першу чергу з проблемами в тендерних закупках.
Від початку дії програми з 2018 року в інтересах України відповідні закупівлі проводило управління ООН з обслуговування проєктів – UNOPS. З березня 2020 року проведення тендерних закупівель Кабмін доручив державній установі "Професійні закупівлі". Бюджет 2020 року передбачав видатки в розмірі 1,6 млрд гривень на «пакети малюка» для 331 тисяч сімей.
У цьогорічній закупівлі взяло участь 13 представників бізнесу. Але під час розгляду пропозицій ДУ виявила ознаки змови шести учасників закупівлі. “Усі факти можливої змови установа передала в Антимонопольний комітет України на розгляд. Пропозиції цих компаній були відхилені через невідповідність вимогам тендеру.Наразі закупівля пакунків малюка оскаржується в Антимонопольному комітеті України через відхилення кількох учасників”, – повідомили в ДУ “Професійні закупівлі”.
Через це кілька областей залишилися взагалі без ПМ, а новий тендер та його реалізацію чекати можна ще довго. Тому, за словами Євгена Котика, Кабміну довелося оперативно приймати швидке і просте рішення про монетизацію (гроші ж в бюджеті виділені. – Авт.). «Тим більше, що багато батьків звертали увагу на те, що вони всі хотіли б бачити монетизовану форму", – зазначив він.
Сума в 5000 гривень була визначена як максимальна межа вартості "пакета малюка". Ці гроші будуть виплачувати на карту державного Приватбанку та реалізовувати в спеціальних магазинах, що доєднаються до проекту. У Міністерстві соцполітики запевнили, що не будуть вимагати у батьків звіти про цільове використання коштів, але обов'язок контролю за витратами ляже на банки.
Цифри і міжнародні заклики на поміч
Між тим дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ закликав Уряд перезапустити критично важливу програму підтримки сімей з дітьми та відмовитись від заміни «пакунків малюка» грошовими виплатами. Протягом двох років ЮНІСЕФ систематично збирав відгуки батьків на програму. Мінсоцполітики дослухалось до побажання сімей та покращувало наповнення пакунку малюка. За два роки кількість предметів у пакунку зросла у 2,5 рази. І якщо у 2018 році лише 35% батьків надавали перевагу пакунку перед грошовою виплатою, то тепер 8 із 10 сімей хочуть отримувати допомогу саме у натуральному вигляді. Аналітика ЮНІСЕФ підтверджує й економічну ефективність пакунків малюка для сімейного бюджету. Фінансова вартість товарів із пакунку малюка обійдеться батькам дорожче на 50-200%.
«Згідно з недавнім всеукраїнським опитуванням ЮНІСЕФ, позитивний вплив програми на сімейний бюджет відчули 79% бенефіціарів. Майже половині (49%) одержувачів "пакета малюка" вдалося істотно заощадити на покупці товарів для немовляти на перших місяцях життя ", – йдеться у повідомленні прес-служби фонду. – Батьки, які отримували пакет, високо оцінюють користь програми і якість наповнення.
В середньому предмети з пакета малюка оцінюється в 4,8 бала з 5 можливих.
Більше половини одержувачів вважають зміст "пакета малюка" достатнім.
Тому ми закликаємо уряд продовжити програму" Пакет малюка ", яка підтримує сім'ї новонароджених по всій Україні. Абсолютна більшість батьків підтримують цю ініціативу і відзначають її вплив на власний бюджет", – сказала Лотта Сільвандер, глава представництва ЮНІСЕФ в Україні.
Три причини проти простої монетизації, але які…
Прикро, що уряд обирає шлях найменшого спротиву та відмовляється від важливих ініціатив, переконані в експертному середовищі. “Кошти платників мають використовуватися на потрібні програми, які підтримують громадяни України. Так, у батьків виникали об’єктивні зауваження до вмісту чи часу видачі пакунків малюка. Але їх можна було б виправити, а не згортати програму повністю. Тож ця ініціатива з видачею грошей виглядає лише як чергове “просте” рішення складної проблеми (яка насправді робить все для всіх ще складніше) та звичайна неспроможність підтримувати хорошу програму, яка була дуже цінною для батьків та ринку”, – зазначила у своєму коментарі колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун.
Дійсно, в українських реаліях застосування лише монетизованої форми пакунків малюка є дуже необачним рішенням. І ось чому.
1. Швидкість отримання допомоги
Якщо подивитися уважно на алгоритм отримання 5 тисяч гривень замість ПМ, то він зовсім не виглядає простішим рішенням для батьків. Аби отримати ці кошти, батькам чи опікунам дитини потрібно звернутися до ПриватБанку, оформити картку, зібрати пакет документів та звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту. Це при тому, що для родин, в яких тільки-но з’явився малюк, вибратися з дому хоча б на кілька годин не така проста справа. Особливо, якщо поруч немає когось, хто може доглянути дитину. І особливо, якщо родина проживає у віддаленій сільській місцевості. Тобто замість того, аби отримати готовий зібраний пакунок прямо у медзакладі, батькам чи опікунам доведеться виділяти додатковий час і ресурс на оформлення картки, а потім й купівлю необхідного.
У цій ситуації не рятує навіть можливість онлайн-подачі документів до банку та органів соціальної допомоги та онлайн-купівлі і доставки. Адже інтернет в Україні доступний не скрізь і не завжди. За даними міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, станом на кінець 2019 року рівень покриття України інтернетом доходив до 70%. До 2022 року українська влада планує дійти до 90-100% покриття, але це поки що лише плани.
До того ж не в кожному селі наразі присутні поштові відділення. Реструктуризація мережі Укрпошти, що відбувається нині, передбачає скорочення стаціонарних відділень та запровадження пересувних поштових автовідділень (планується довести їх кількість до 630). Наприклад, в населеному пункті до 2000 жителів таке поштове авто за задумом керівництва Укрпошти, з’являтиметься один раз на тиждень, в більших частіше. Тож на яку швидкість прибуття товарів для новонародженого, навіть замовлених і оплачених онлайн, можна очікувати?
2. Доступність банківської мережі
Щоб отримати банківську карту треба йти у найближче відділення ПриватБанку (онлайн картки не видають). На жаль, не в кожному українському селі чи селищі наразі є діюче стаціонарне відділення цього банку. Останнім часом банківські мережі в Україні скорочуються через нерентабельність. Так, на зменшення мережі ПриватБанку (другу за розміром після Ощадбанку, 1,93 тис. офісів), кажуть керівники установи, тиснуть звички споживачів, які віддають перевагу фінансовому digital. «Процес обслуговування, поведінка та запити клієнтів змінилися. Мережа відділень була побудована відповідно до викликів та стратегії минулих років. Сьогодні частина клієнтів надає перевагу дистанційним каналам обслуговування», – розповідає керівник напряму розвитку мережі ПриватБанку Андрій Козловський. Тому частина офісів, за його словами, закривається, відбувається передислокація відділень, їх об’єднання або зміна формату. «Завдяки усім цим змінам до кінця року наша мережа зменшиться до 1,8 тис. відділень», – обіцяє він. Нагадаємо, що в 2019 році ПриватБанк закрив 93 відділень (мережа скоротилася на 4,6%). Отже, в родин з дітьми зменшується швидкий доступ до відкриття спеціальної карти і отримання відповідних грошей. Бо, судячи з умов монетизації ПМ, перерахунок на інші наявні у громадян карти, не передбачається. Зрозуміло, що таким чином держава намагається контролювати цільове використання грошей, але їх отримання ускладнене перерахованими вище факторами.
3. Торговельні націнки
Як передбачає програма монетизації, гроші з картки можна витратити протягом 12 місяців лише у визначених магазинах, які за власним бажанням долучаться до проекту. Але тут є певне застереження – яким саме буде перелік магазинів, де можна витратити ці кошти? І чи будуть ці торгові мережі (навряд чи в державній програмі будуть брати участь магазини рангом нижче національної мережі. – Авт.) присутні хоча б в усіх районних центрах України. Не секрет, що в таких магазинах є власні підходи до ціноутворення – за бренд, за розгалуженість мережі і т.д. Одна річ – коли держава закуповує централізовано велику кількість товарів однакової якості за прозорими тендерами і однаковими цінами. Зовсім інша – коли ці речі купуються в роздріб самими батьками, ще й у визначених закладах торгівлі чи в онлайн магазинах, які мають свої торгові націнки. В компанії “ТК-Текстиль”, яка брала активну участь у тендерах на закупівлі пакунків малюка, вже підрахували, що за умов купівлі в роздріб представленого в пакунку набору товарів, він коштуватиме загалом не 5000 грн, а 7274 грн.
Співвласник “ТК Текстиль” Олександр Соколовський переконаний, що у рішенні про залучення торгових мереж до монетизації програми ПМ, проглядається зацікавленість певних комерційних кіл. Це він докладно виклав у своєму дописі в мережі FB.
На його думку схема дуже проста. Мовляв, ніщо не завадить обраним торговцям на «спеціальний список товарів» збільшити націнку на 10-20% , а потім з виділеної суми повернути чиновникам “подяку” за “обрання”.
Щоправда, в Міністерстві соцполітики, одразу відхрестилися від подібних звинувачень. “Що стосується торговельних мереж, то хотів би відзначити, що вони будуть не спеціалізовані, – зазначив заступник міністра соціальної політики Євген Котик у програмі "Офіційна розмова". – Це будуть чинні торговельні мережі, які просто приєднаються до цього проекту на договірних умовах ".
“Мені здається, що забезпечення бебі-боксами спрацювало добре і варто було б так само продовжувати. Але зараз, напевно, вибирали між монетизацією та передачею цієї закупівлі назад міжнародним організаціям для проведення закупівлі. Я думаю, що варіант централізованих закупівель був би зручнішим для одержувачів. З огляду на те, що багатьом сподобалися такі пакети, і для їх отримання не треба проходити додаткової бюрократії”, – зі свого боку зауважила Наталія Шаповал, керівник KSE Institute, член Консультативної ради Центру вдосконалення закупівель:
За її словами, про корупційні ризики в монетизації ПМ говорять справедливо. Оскільки у держави зараз немає нормально працюючого механізму відбору таких дистриб'юторів, у яких батьки зможуть купувати товари для дітей за допомогою спеціальних банківських карток. І все відбуватиметься “вручну”. Відповідно, буде багато можливостей для корупції.
Отже, на наше щире переконання, органи соціального захисту мають зробити все, аби згадані заступником міністра «певні обставини», які дозволять зберегти «натуральну» форму пакунків малюка усе ж переважили в остаточному рішенні. Зараз чиновники стверджують, що монетизація ПМ – пілотний проект, який запрацює з 1 вересня. Згодом буде вирішено, на якому варіанті зупинитися.
Було б добре, аби державна допомога стала комбінованою і видавалася за заявою батьків або у вигляді грошей, або безпосередньо у вигляді готових наборів. В усякому разі, у Фінляндії, звідки й пішла ідея “бебі-боксів”, батькам надається такий вибір, і всі задоволені. Головною метою бебі-боксів в цій країні спочатку було переконати жінок користуватися медичною допомогою (щоб отримати коробку, жінки мають вперше відвідати лікаря до четвертого місяця вагітності). Насьогодні така коробка коштує майже 300 євро. Але від бебі-боксу можна відмовитися й натомість отримати 140 євро (близько 4500 грн за нинішнім курсом). Просто у Фінляндії є чітка державницька позиція і немає проблем з тендерами…
Оксана Поліщук, Київ
