Гральний бізнес: повернення до життя

Уряд нарешті зареєстрував у Верховній Раді довгоочікуваний законопроект №2285 «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор». Наразі текст оприлюднений та переданий на розгляд парламентських комітетів. Дата першого читання поки не відома – голова Верховної Ради Дмитро Разумков стверджує, що відповідний законопроект не готовий до розгляду. Не виключено, що причиною затримки є боротьба за його "юрисдикцію" між двома парламентськими комітетами – економічним, де на сьогодні законопроект "прописаний", та фінансовим, який вимагає повернути документ собі. Однак часу не багато – президент України Володимир Зеленський очікує, що парламент вирішить питання легалізації грального бізнесу до 1 грудня цього року. За оцінками Оксани Маркарової, міністра фінансів України, потенційні доходи від грального бізнеса за консервативними розрахунками можуть сягнути 5-9 мільярдів гривень і залежатимуть від того, яка фінальна модель буде ухвалена. Її "шеф", глава Кабміну Олексій Гончарук, дещо обережніший у прогнозах – на його думку, до бюджету надійде близько 2-2,5 млрд грн.

Усе життя – то гра

Гральний бізнес в Україні офіційно знаходиться під забороною з 2009 року. Поверхнево може здаватись, що увесь цей час держава була категорично проти діяльності, пов’язаної з організацією азартних ігор. Проте, звернувшись до тексту Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а саме прикінцевих положень, спостерігаємо цікавий контекст. Випливає, що заборона була тимчасова, і тодішній Кабмін мав три місяці на розробку альтернативного законопроекту про діяльність та організацію азартних ігор. Але щось пішло не так, законопроект «загубився», і відтоді, де-юре, маємо заборону, яку тепер Кабмін Олексія Гончарука і намагається зняти.

Тож коротко про основні принципи легалізації ігрової діяльності.

В Україні дозволять всі види азартних ігор у всіх їх проявах. Але цю діяльність, по-перше, ліцензують, а отримані кошти направлятимуться на фінансування медицини, спорту і культури. По-друге, кількість учасників ринку лімітують та внесуть їх у спеціалізовані реєстри. Проектом дозволяється на всю країну: 20 казино, 800 букмекерських пунктів, 160 ігрових салонів (загалом 40 тисяч ігрових автоматів), 5 покерних клубів та 5 покерних інтернет-клубів. Планується також створення державного лотерейного монополіста, який буде зобов’язаний відкрити по всій Україні не менше 1000 пунктів реалізації квитків. Його оберуть за підсумками електронного аукціону. Щодо інтернет-казино та букмекерства, то ці два вида діяльності об’єднали та передбачили всього 10 ліцензій.

Ключовою новелою є намір розмістити казино і зали ігрових автоматів в готелях. Казино – в 5-зіркових, автомати – у 3-4-зіркових. І при цьому, щоб кількість номерів була більшою 200 для Києва та більшою 150 для всіх інших міст.

Найважливішою нормою законопроекту є створення онлайн-системи, до якої має бути підключене обладнання організаторів азартних ігор та кожен ігровий автомат України. Ця система має контролювати всі ставки, депозити, виплати, грошові потоки та передавати всю інформацію у новий уповноважений орган – Комісію з розвитку та регулювання азартних ігор, яка зможе дистанційно відключити порушника від системи.

"Українська асоціація ігрової індустрії (УАІІ, створена в 2016 р.) вітає схвалення Кабінетом Міністрів України законопроекту про легалізацію грального бізнесу в Україні. Текст проекту в цілому охоплює весь комплекс правовідносин, які необхідно врегулювати для повноцінної легалізації грального бізнесу в Україні та детінізації цього сектору. Водночас для забезпечення прийняття якісного закону, який буде збалансовано враховувати інтереси суспільства, держави та бізнесу, Асоціація наголошує на необхідності доопрацювання тексту законопроекту при його підготовці до прийняття у першому читанні", – йдеться у офіційній заяві УАІІ.

Опитані кореспондентом Укрінформу експерти в цілому теж підтримують законопроект, щоправда з певними зауваженнями.

"Альтернативи взагалі-то нема"

Віктор Шульга, засновник платформи "Business Solutions", експерт з корпоративної безпеки:

– Абсолютно не є виходом із ситуації, якщо просто взяти і заборонити діяльність, яка реально існує. Десятки тисяч громадян мають прибуток від ігрового бізнесу, як основної діяльності, і ще десятки тисяч суміжно пов’язані з його організацією (оренда приміщень тощо). Тому, коли не створено розумної альтернативи, а натомість є лише заборона – люди змушені йти в тіньовий бізнес.

Ситуація з ігровим бізнесом має вирішуватись органічним шляхом. Якщо населенню притаманна тяга до такого роду розваг чи «легких» грошей – потрібно дати таку можливість, проте оподаткувати діяльність. Якщо не йти органічним шляхом, то є всі шанси створити щось незрозуміле, знову загнати бізнес в підпілля, з якого матимуть зиск лише корумповані правоохоронці.

Сам законопроект прописаний доволі зрозуміло. Зокрема, щодо порядку нагляду та контролю за діяльністю закладів, в тому числі підстав проведення позапланових перевірок. Це означає, що діяльність не буде повністю безконтрольною, а впроваджуються реальні механізми нагляду. Передбачено доволі широкий перелік вимог законодавства, за порушення яких заклади нестимуть фінансову відповідальність.

На перший погляд, пропонований законопроект є адекватним та при нормальному функціонуванні має забезпечити стабільне додаткове фінансування медицини, культури та спорту. Принаймні так зазначено в самому проекті. Та є одна риса нашої законодавчої системи, якої варто остерігатись – реалізація норм на практиці. Саме практика застосування закону і вкаже на його реальні недоліки.

"Необхідно захистити гравця від шахрайства з боку оператора азартної гри"

Микола Мельник, генеральний директор Аналітичної групи "Левіафан":

– Проект "Закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор" (р.№2285) покликаний комплексно легалізувати всі види азартних ігор. Комплексність законопроекту є доброю ознакою, адже це допомагає уникнути колізій в частині регулювання таких видів азартних ігор, як казино, гральні автомати, тоталізатор, лотереї.

За моїми підрахунками, в результаті прийняття цього законопроекту із тіні може бути виведено до $500 млн. на рік. Ідеальна модель, це коли можливість займатись цим бізнесом є у кожного, за умови, що держава цьому сприяє хоча б на рівні справедливої судової та адекватної правоохоронної систем. А цього не відбудеться.

Проблемних моментів азартних ігор є кілька:

• гарантування виплат;
• захист неповнолітніх і людей хворих на лудоманію;
• гарантування відсутності шахрайства з боку оператора азартних ігор.

Перше питання регулюється шляхом встановлення вимог до статутного капіталу оператора азартних ігор (30 млн. грн) і обов’язком мати гроші на рахунках, або дійсну банківську гарантію (25млн.грн).

Захист неповнолітніх та людей хворих на лудоманію (ігроманію), хоч і доволі непогано прописаний, але без реального механізму штрафів за допуск неповнолітніх та лудоманів до азартної гри залишається декларативним та неефективним.

Щоб захистити гравця від шахрайства з боку оператора азартної гри в законопроекті зазначено, що устаткування, ігрові автомати тощо мають пройти сертифікацію. Вважаю, що в умовах України в законі треба прописувати не лише загальний механізм сертифікації, а й процент обов’язкового виграшу, інакше у високих кабінетах про цю маленьку деталь можуть забути. А без гарантованого виграшу (умовно кажучи, у США ігровий автомат має віддати гравцям 83%, того, що було в них вкинуто), гра перетвориться на шахрайство з боку власників ігрових закладів.

"Дайте ліцензії усім, а там і весь ринок побачите"

Руслан Соболь, голова правління Асоціації власників малого та середнього бізнесу:

– Я вважаю, що законопроект у такому варіанті працювати не буде. Як мінімум через необхідність перейти в готелі, яких на всіх може і не вистачити. Невже ми серйозно розраховуємо, що організатори "вуличної" ігрової діяльності одразу зачиняться через це? Звісно, ні, продовжать працювати. Тобто, ми ще більше посилюємо корупційне поле в цій сфері. Якщо ж держава натисне, такі оператори просто підуть в інтернет, де їх проконтролювати взагалі неможливо.

В моєму розумінні рішення може бути наступним. Спочатку видати на три роки ліцензії всім без винятку операторам ринку, і нехай це будуть дорогі ліцензії. Таким чином, отримаємо дохід в бюджет і зможемо порахувати ринок – обсяги, попит, пропозицію, кількість клієнтів. За цей час потрібно вивести з ринку "лудоманів", запропонувавши їм лікувальні та реабілітаційні програми (врешті в розвинутих економіках саме так і роблять). І лише коли буде проведена повна аналітика ринку, надійдуть гроші до бюджету, буде зрозуміло, як надалі формувати державну стратегію.

"Через загрозу реального позбавлення волі більшість надасть перевагу легалізації"

Юрій Радзієвський, керівний партнер адвокатського об'єднання «Радзієвський і Яровий»:

– По-перше, сам факт врегулювання і легалізації ринку азартних ігор є позитивним сигналом. Держава не ховається, «по-пуританськи» роблячи вигляд, що такого бізнесу не існує, а визнає його, намагається мінімізувати його негативний вплив і отримати зиск для бюджету. По-друге, важливо, що в законопроекті передбачено заходи для боротьби із лудоманією (ігровою залежністю). Зокрема, механізм «самообмеження», коли людина сама може написати заяву про недопуск до азартних ігор на строк від 6 місяців до 3 років – і ця заява буде обов’язковою для виконання усіма операторам грального ринку завдяки єдиній базі даних. Крім того, всі операції, включно із продажем лотерей, будуть проходити через ідентифікацію клієнта, тобто із пред’явленням паспорта, так само як і отримання виграшів. Щоправда, в документі є і менш чіткі формулювання, наприклад, про людей, у яких «лудоманія є вираженою». Як це розпізнати і хто це має робити, за якими ознаками – не вказано.

Запровадження реального позбавлення волі за здійснення незаконної гральної діяльності підштовхне організаторів азартної діяльності до шанування закону. Якщо раніше було передбачено лише штрафні санкції, щоправда чималі, то тепер за здійснення діяльності без ліцензії повторно або групою осіб – передбачено до 3 років позбавлення волі з конфіскацією грального майна. Це зробить набагато небезпечнішим існування нелегальних казино чи підпільних букмекерських контор, більшість надасть перевагу легалізації. Щоправда, стаття набуде чинності лише з 1 січня 2021 року, протягом року до цього нелегалів лише штрафуватимуть. Є побоювання, що це дасть змогу збагатитися нечистим на руку поліцейським чиновникам.

"Збільшиться кількість офіційних робочих місць"

Олег Горецький, керуючий партнер юридичної фірми “Горецький і партнери”:

– Законопроект №2285 пропонує регулювати гральний бізнес в Україні, встановлюючи багато обмежень. В тому числі, щодо розміщення гральних точок, осіб, які можуть бути гравцями, та вимог до організаторів грального бізнесу. Для контролю за бізнесом створюється система онлайн-моніторингу, що забезпечуватиме цілодобовий прийом та обробку інформації про зареєстровані ставки, зроблені виплати, валовий дохід організатора азартних ігор тощо. Це дасть змогу державі контролювати дохід, з якого сплачуватимуться податки та збори.

Дехто схильний вважати, що легалізація зменшить кількість робочих місць, але це не так –  законопроектом передбачено що, зокрема, в казино має працювати не менше 50 осіб за трудовим договором. Отже, додаткове фінансування державного бюджету, спрямування цих коштів на реальні потреби держави, збільшення кількості робочих місць, моніторинг вже існуючого, але безконтрольного грального бізнесу з боку держави стануть очевидними плюсами в разі прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».

Вікторія Кубіна, Київ