U-LEAD навчала громади виробляти місцеву енергетичну політику в умовах війни

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Програми.

Як зазначається, громади отримали роз'яснення, на чому зосередити увагу під час енергетичного планування та майбутнього відновлення об’єктів, ознайомилися з особливостями заходів з енергоефективності в різних секторах. Фахівці також допомагали учасникам розібратися з сучасними технологіями відновлюваних джерел енергії та пошуком додаткових джерел фінансування.

«Спеціалісти профільних відділів зазвичай витрачають купу часу, щоб підготувати проєктні заявки, але не завжди враховують специфіку конкурсів. Енергетичні проєкти — це проєкти з твердою складовою, вони потребують ретельних розрахунків і чіткого розуміння кінцевого заощадження енергетичних ресурсів. Саме це зумовлює певні особливості підготовки таких проєктних заявок. Як уникнути типових помилок, як провести потрібні розрахунки показників, на що звернути увагу при підготовці бюджету проєкту — про це ми просили розповісти наших експертів», — зазначила керівник регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Одеській області Юлія Молодожен.

Завершальні інформаційні сесії присвятили особливостям написання енергетичних проєктів. Учасники вчилися, як визначити доцільність спрямування коштів на певний проєкт, як обґрунтувати перерозподіл обмежених фінансових ресурсів серед комунальних закладів і на що звернути увагу при підготовці проєктної заявки.

У контексті доцільності заходів з енергоефективності експерти наголошували на важливості економічних показників та соціального ефекту проєктів, впровадженні системи енергоменеджменту, а також радили не забувати про викиди парникових газів.

Радники U-LEAD презентували грантові конкурси енергоефективності, розібрали особливості заповнення заявок та розповіли про поширені помилки, яких припускаються потенційні грантоотримувачі. Учасники також дізналися, як формувати бюджет проєкту та розраховувати фінансові показники.

За словами експерта U-LEAD з питань енергоефективності Катерини Шишки, заходи з енергозбереження впроваджуються в Україні вже багато років, але не всі ініціативи реалізуються вдало, і причина не обов'язково у корупції. «Іноді це просто невміння дотримуватися правил, які виписує грантодавець або інвестор. Мова про те, що всі проєкти, які стосуються енергетики та цієї сфери, є зарегульованими, реалізуються за певними правилами», — пояснила вона.

За словами Шишки, найбільше шансів одержати фінансову підтримку матимуть ті громади, які серйозно ставляться до кожного етапу підготовки заявки.

Енергетичні проєкти відрізняються від інших тим, що зазвичай передбачають розробку проєктно-кошторисної документації з подальшим проходженням державної експертизи. Найчастіше вони мають довгостроковий ефект та потребують постійного контролю з боку технічного персоналу, розробника проєктно-кошторисної документації та замовника. Ефект від таких проєктів може бути у скороченні споживання енергоресурсів, зменшенні видатків з бюджету на оплату енергоносіїв, скороченні викидів парникових газів, покращенні умов перебування користувачів комунального закладу, забезпеченні безперебійного енергопостачання та наданні послуг при аварійних ситуаціях.

Експерт Дмитро Сакалюк звернув увагу учасників заходу на типові помилки при формулюванні мети енергетичного проєкту, поданні бюджету та формуванні переліку заходів. «При цьому важливо працювати системно. Навіть якщо вже написано десять заявок, треба усвідомити помилки і виправити їх, приділяти достатньо часу написанню заявок та постійно бути в пошуку інших грантових конкурсів», - наголосив він.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.