Чим може обернутися поспіх при зміні столичної влади
Користуючись величезним кредитом довіри до новообраного глави держави, оточення Володимира Зеленського, природно, поспішає сконцентрувати в своїх руках максимум владних повноважень – в усіх сферах і на всіх рівнях. Як не раз висловлювався президент, “політична воля” для цього є. Із правовими підставами – дещо складніше. Укрінформ уже писав про ймовірні варіанти обґрунтування рішення щодо проведення в Україні дострокових місцевих виборів, яке, за даними поінформованих джерел, готують юристи президентського Офісу. Утім, процес зміни влади через вибори – навіть, якщо у внутрішній дискусії в ЗеКоманді візьмуть гору прибічники “педалювання теми” й проведення їх вже цього року, а не навесні 2020-го, – потребує часу. Оточенню ж глави держави, певно, не терпиться перебрати повний контроль над країною якомога швидше. І своєрідним “плацдармом” для цього, схоже, обрали Київ. Для початку в суспільний дискурс “вкинули” ідею розділення повноважень міського голови столиці і очільника міськдержадміністрації...
Комусь – хочеться. Та закон – “колеться”...
В експертному середовищі таку пропозицію сприйняли доволі критично. Ось, для прикладу, що пише у Фейсбук голова Центру політичних студій і аналітики ”Ейдос” Віктор Таран:
“За що війна? Думаєте, за розширення прав київської громади чи щоб надати додаткові гарантії для місцевого самоврядування у столиці? НІТ. Найголовніша причина – Київ “ласий шматок” (…). Тільки бюджет столиці складає майже 55 мільярдів гривень. І це без урахування діяльності комунальних підприємств, земельних ресурсів та комунальної власності...”, – вважає експерт.
Як свідчить аналіз соціальних мереж, неоднозначно до ідеї розділення владних повноважень в будівлі на Хрещатику, 36, ставляться і кияни, які більшістю голосів у другому турі президентських виборів підтримали Зеленського, а на виборах парламентських майже безальтернативно “віддали” усі без винятку столичні округи представникам (у тому числі, й маловідомим) його політсили. При цьому запевненням речників президентського Офісу у тому, що відповідні рішення хочуть ухвалити лише “на благо” столичної територіальної громади і для “особистого щастя” кожного киянина, люди, схоже, вже не сприймають з таким ентузіазмом, як до цього підхоплювали більшість передвиборчих гасел “слугонародівців”.
“Дуже сумніваюсь, що реальна мета продиктована бажанням "захистити” киян, та боротьбою з корупцією. Хай почнуть з Кривого Рогу, там реально картина плачевна”, – пише одна із киянок на Фейсбук-сторінці Укрінформу.
Натомість інший користувач їй заперечує: “Давно вже час (ухвалити відповідне рішення – ред.). А чому ви його так захищаєте? Невже Кличко “відкатами” з вами ділиться?”... І подібних “перепалок” у світовій павутині чимало.
При цьому експерти, а за ними і “звичайні” користувачі як головний аргумент проти “зазіхань” на повноваження Віталія Кличка згадують рішення Конституційного суду України №21-рп/2003, згідно з яким “Київську міську державну адміністрацію має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка президентом України призначається головою Київської міської державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення виконавчої влади є відповідальним перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України”. (пункт 1.2. Рішення Конституційного суду України). Таким чином Суд прокоментував особливості застосування положень статті 13 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”.
Кличко готується до поєдинків “на судових рингах”
Саме із цих аргументів у п’ятницю й розпочав свою прес-конференцію столичний міський голова Віталій Кличко. Розділення посад і запровадження у столиці “двовладдя” він назвав “антиконституційним”. І нагадав, що свого часу до подібного “жонглювання” законом вдався президент-утікач Віктор Янукович. І нічого доброго ні Києву, ні країні таке рішення не принесло. Нагадаємо, у 2010-му Янукович усунув від виконання обов’язків тодішнього київського міського голову Леоніда Черновецького і призначив керівником КМДА Олександра Попова, який фактично став одноосібно управляти містом. Обґрунтувати такий “хід” “регіоналам” вдалося, протиснувши через парламент зміни до згаданого вже Закону про столицю. Саме на ці положення, схоже, розраховує й оточення нинішнього президента, яке затіяло новий раунд “поділу влади у Києві”.
Тож у середу з Офісу президента до Кабінету міністрів надійшов лист із дорученням підготувати подання щодо звільнення Віталія Кличка з посади голови Київської міськдержадміністрації. Адже, як зазначається, “за законом, всі глави місцевих адміністрацій звільняються після обрання нового президента”. Юристи ОПУ вважають, що це положення має стосуватися і керівника столиці – принаймні, в частині повноважень, делегованих йому не територіальною громадою, а державою.
У той же час у згаданій вже ухвалі Конституційного суду від 2003 року міститься посилання на висновки фахівців Національної академії державного управління при Президентові України, Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), Університету економіки та права "КРОК" щодо порушених у відповідних конституційних поданнях питань. Експерти нагадують, що Конституція України ( 254к/96-ВР ) і Закон України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) визначають, зокрема, Київську міську державну адміністрацію як місцевий орган виконавчої влади, проте її конституційно-правовий статус суттєво відрізняється від конституційно-правового статусу обласних і районних державних адміністрацій.
Далі – цитата із судового висновку: “На думку фахівців згаданих установ, посаду голови Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради) може займати виключно особа, обрана Київським міським головою. Київський міський голова здійснює окремі функції виконавчої влади у місті Києві саме як Київський міський голова. Тому голову Київської державної адміністрації науковці вважають виборною посадовою особою місцевого самоврядування, статус якої визначається Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14 )”.
Прибічники Кличка і багато незалежних юристів наполягають: незважаючи на внесення у 2010 році змін до Закону про столицю, відповідні роз’яснення КСУ актуальні й зараз. “Президент не може призначити когось іншого, крім мера, головою КМДА – це пряме порушення конституційних норм. Це незаконно, такі кроки робив Янукович, який “крутив” законами як хотів”, – сказав у коментарі Главкому відомий юрист-конституціоналіст Юрій Ключковський.
Далі – перетягування “юридичних канатів”
Отже, позиції прибічників і противників розподілу владних повноважень у Києві протилежні. При цьому і ті, й інші апелюють до “букви Закону”. Тому шанси на те, що відповідна справа зрештою знову може надійти на розгляд “тлумачів Конституції”, доволі високі. Принаймні, позови із цього приводу до судів нижчих інстанцій можуть з’явитися вже за тиждень-другий. Як повідомив прем’єр Володимир Гройсман, на наступне урядове засідання (попередньо призначене на 31 липня) він обов’язково внесе подання президента щодо звільнення Кличка із посади голови КМДА. Очільник уряду, щоправда, не спрогнозував, ухвалять чи не ухвалять, на його думку, відповідне рішення. Та все ж, схоже, у Кабінеті міністрів погоджуються саме із доводами ОПУ і вважають, що посада голови КМДА, попри особливий статус столиці, в частині звільнення і призначення нічим не відрізняється від подібних посад у інших регіонах і населених пунктах країни.
"Ми отримали запит від президента на погодження (подання на звільнення – ред.). Ви знаєте, що відповідно до Конституції голови міських державних адміністрацій складають свої повноваження перед новообраним Президентом України. Тобто, абсолютно логічна відбувається історія, і щодо багатьох губернаторів, голів обласних державних адміністрацій рішення ухвалені. Так чи інакше він (Кличко – ред.) складе свої повноваження перед Президентом. Далі питання призначення, а от призначить Президент Кличка чи не призначить, я не можу сказати, я на цю тему із Президентом не розмовляв", – розповів Гройсман.
Натомість Віталій Кличко обіцяє відстоювати свої права та “інтереси киян мати при владі людину, якій вони у демократичний спосіб делегували ці повноваження”. Йдеться, за його словами, винятково про правовий спосіб захисту – через суди. Адже “якщо в когось є наміри бути київським міським головою, це вирішується виключно у правовому полі – через участь у виборах”, – наголосив столичний градоначальник. При цьому Кличко уникнув прямої відповіді на запитання журналістів щодо того, чи пропонували йому так би мовити “полюбовний” варіант вирішення конфлікту – добровільно відмовитися від посади в обмін, приміром, на якісь преференції чи обіцянки “не чіпати”. Віталій Володимирович, за його словами, мав декілька зустрічей із главою Офісу президента Андрієм Богданом, а також двічі зустрічався із самим Зеленським. І йшлося, в основному, “про ключові виклики, що стоять не тільки перед Києвом, а й перед усією країною. Зокрема, про динаміку реалізації реформ та боротьбу з корупцією”.
Висловився Кличко і стосовно кампанії із його дискредитації, до якої, мовляв, “причетні соратники Януковича”. У цьому зв’язку столичний голова повідомив, що разом із братом Володимиром, який теж “став жертвою наклепів”, подав до суду на телеканал “1+1” та його керівника Олександра Ткаченка, котрий, як відомо, є одним з головних претендентів на посаду голови КМДА. (За даними джерел у партії "Слуга народу", в оточенні президента обговорюють дві кандидатури на цю посаду: гендиректора холдингу "1+1 media" Ткаченка, який іде до ВР за списком партії під №9 та бізнесмена Андрія Холодова – №22 у виборчому списку президентської політсили).
Не сприймає Віталій Кличко й ідеї проведення в цьому році дострокових місцевих виборів. “Виборча кампанія – це турбулентність, це популізм. І це означатиме, що всі міські ради не готуватимуться до нового опалювального сезону, не готуватимуться до 1 вересня, а займатимуться лише підготовкою до виборів”.
Що ж до “історії” із розподілом владних повноважень у столиці, то вона безперечно, матиме продовження – і наступного тижня, коли уряд розглядатиме президентське подання, і вже в перші дні роботи нової Верховної ради – адже для того, щоб “зберегти юридичну чистоту” ймовірних рішень, парламент має внести (а фактично немає сумнівів, що внесе) законодавчі зміни щодо розподілу повноважень столичного міського голови і керівника Київської міськадміністрації. Далі – і ймовірні судові позови, і можливе конституційне подання, і т.п. Словом, в Україні, схоже, знайшли іще одне “дискусійне питання”, яке відволікатиме увагу суспільства від тарифів, боротьби з корупцією, законів про скасування депутатської недоторканості і президентський імпічмент та інших поки що не виконаних нашими політиками обіцянок.
Владислав Обух, Київ
