Глянь у паспорт – відчуєш, хто ти
В Україні стартував проєкт зі створення пояснювального відеоконтенту про об’єкти та артефакти, якими проілюстровані сторінки закордонного паспорта громадянина України.
А чи знаєте ви скільки таких зображень у вашому закордонному паспорті? Наразі 32, і кожному з них буде присвячено окремий відеоролик в рамках проєкту «Об'єднані історією: культурна спадщина України на сторінках закордонного паспорта», який започаткувала «Спілка археологів України» за підтримки посольств різних країн.
ВИБІР ЗОБРАЖЕНЬ НА СТОРІНКАХ ЗАКОРДОННОГО ПАСПОРТА НЕ ВИПАДКОВИЙ, КОЖНЕ НЕСЕ ВЛАСНЕ СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
«У закордонному паспорті для виїзду за межі України практично на кожній сторінці розміщено певний об’єкт чи предмет культурної спадщини, – розповідає один з авторів проєкту, історик, археолог, кандидат історичних наук, голова Правління ВГО «Спілка археологів України» Євген Синиця. – Це знакові речі, які у переважній більшості, принаймні українцями, – впізнавані. Але закордонний паспорт покликаний також знайомити навколишній світ з маркерами нашої історії, символами українськості, від давніх – до сьогодення».
Подібний дизайн, що містить історичний та символічний контент, є в паспортах багатьох держав. Та й в українській практиці це не щось нове, але суть проєкту в іншому – розкрити ці моменти ширше і для загальнішого сприйняття, щоб не лише вузькі спеціалісти могли розгледіти і зрозуміти, що то там за об’єкт, предмет чи артефакт культурної спадщини зображено. Адже вибір того, що розміщено на сторінках закордонного паспорта не був випадковим. Кожне з цих зображень несе власне символічне значення:
- Софія Київська – символ Княжої Русі-України та сучасного Києва.
- Херсонес на сторінках закордонного паспорта символізують не лише історичний об’єкт, місце Хрещення Русі, знаковий момент нашої історії, але є одним із символів українського Криму.
ДЛЯ БАГАТЬОХ НАШИХ СПІВГРОМАДЯН ПАСПОРТ ЗАЛИШИВСЯ ЧИ НЕ ЄДИНОЮ НИТОЧКОЮ, ЯКА ЗВ’ЯЗУЄ ЇХ З УКРАЇНОЮ
Розуміючи, що зображення зі сторінок паспорта потребують «дешифрування», ВГО «Спілка археологів України» вже давно замислювалась над реалізацією такого проєкту. Щоб через популяризацію об’єктів культурної спадщини, коментування зображень, вони закарбувалися у свідомості саме як символи української ідентичності. Спілка пропонувала його на різні грантові програми. Втім, відгуку не було.
«Радикально обставини змінилися минулого року – для багатьох наших співгромадян паспорт залишився чи не єдиною ниточкою, яка зв’язує їх з Україною, бо багато хто виїхав буквально з одним паспортом, невеличкими коштами і найдорожчим – дітьми. Тож коли ми зробили черговий запит на чергового донора – проєкт реалізується за підтримки урядів Великої Британії, Канади, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швеції та Швейцарії – поділився Євген Синиця.
І проєкт стартував. Він передбачає створення відеоконтенту, що супроводжуватиметься пояснювальними текстами українською мовою про об’єкти та артефакти, якими проілюстровані сторінки закордонного паспорта громадянина України.
«А для того щоб цей проєкт був цікавішим і доступнішим, ми вирішили що нам потрібен ретранслятор – перекладач з академічної мови на загальнолюдську, і таким ретранслятором стали наші партнери linza agency», – зазначив експерт.
ДУЖЕ ВАЖЛИВОЮ ЦІЛЬОВОЮ АУДИТОРІЄЮ ПРОЄКТУ Є УКРАЇНЦІ, ЯКІ ВИЇХАЛИ ЗА КОРДОН
На жаль, наші культурні пам’ятки страждають, руйнуються, вивозяться та втрачаються під час повномасштабного вторгнення. Але, як наголосила артдиректорка linza agency Олена Зенченко, є ще фактор того, що Росія століттями свідомо стирала нашу історію, і для широких мас українців багато з предметів, зображених у паспорті, можуть бути просто невідомими. Тож одне із завдань проєкту не лише нагадати, а й показати правильну, не сфальсифіковану історію України та українців.
«Тому дуже важливою цільовою аудиторією нашого проєкту є українці, які виїхали за кордон, – каже пані Зенченко. – Надзвичайно важливо, щоб маса людей, евакуйованих з України, мали неперервний зв’язок зі своєю Батьківщиною. Мені здається, що дуже правильна ідея пов’язати це з предметом, який є у кожного українця на руках – щоб буквально твоя історія була настільки близько, що ти можеш дістати її з кишені».
ВИБУДОВУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ – ЦЕ ЩЕ Й БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ
Докторка філософських наук, професорка Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кривда дуже схвально відгукнулася про проєкт, оскільки він має на меті не тільки творення ідей, а й інструмент для їх поширення.
Вона зауважила, що в академічному середовищі часто оперують такими категоріями, як «ідентичність», «національна ідентичність», «культурна ідентичність»… Якщо це сказати простою мовою, то воно про те, що відчуття себе належним до певної національної чи культурної спільноти має бути якось прив’язане до певного об'єкта – опредметнене.
«Коли я хочу чимось наповнити сухий абстракт «я – українка», я маю уявити собі: споруди, ландшафти, предмети, людей, тексти, мелодії – так звані місця пам’яті. І це не обов’язково конкретне місце, це «гачечок», за який зачіпляється моя пам’ять, нагадуючи мені, хто я є така. Нам здається, що це абстрактні категорії рівно до того моменту, як ми потрапляємо в кризову ситуацію – тоді відчуття самого себе відповідним самому собі – є чи не ключовим. І останні психологічні дослідження говорять про те, що саме руйнація ідентичності є одними з найпотужніших факторів руйнації благополуччя, комфорту психологічної сталості», – пояснила Наталія Кривда.
Професорка зауважила, що зараз у світі все менше сталих речей, на які ми можемо спертися. Коли є те, що конкретизує твою ідентичність («опредметнює» – це філософська категорія опредметнення і розпредметнення цінностей), тобі легше вибудовувати і свій життєвий сценарій.
«Ще однією метою проєкту має бути поширення ідеї про те, що зберігати своє – це значить зберігати свою ідентичність. Вже відбулося в першому читанні обговорення законопроєкту, де культурну спадщину визнано фактором національної безпеки. Для культурологів та філософів це само собою зрозуміло, національна ідентичність, національна культура – це не тільки про вибудовування ідентичності, пошуки сценарію спільного буття для українців, за який би не було соромно, а це ще й про боротьбу за національну безпеку», – наголосила пані Кривда.
ВАЖЛИВО, ЩОБ ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ НЕ ТІЛЬКИ ПРЕДСТАВЛЯВ УКРАЇНУ В СВІТІ, А ЩОБ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ РОЗУМІЛИ, ЩО ВСЕРЕДИНІ – ЇХНЯ ІСТОРІЯ
«Ми працюємо в площині культурної спадщини – національної безпеки, в цьому немає жодного сумніву», - кандидатка історичних наук, заступниця завідувача відділу Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Анна Яненко.
«Однією з причин, чому стало можливим фінансування цього проєкту, став початок повномасштабної фази російсько-української війни. Адже деякі європейські країни не розглядали культурну спадщину як фактор національної безпеки, і саме війна в Україні призвела до того, що вони поглянули на це інакше. Наприклад, Швеція, де кажуть: ми прокинулися, зрозуміли, що необхідно щось робити», – додала експертка.
За словами пані Яненко, «Спілці археологів України», людям, які адвокатують культурну спадщину і наголошують на її вагомості, важливо, щоб закордонний паспорт не тільки представляв Україну в світі, але щоб якомога більше людей розуміли, що всередині – їхня історія, те з чим ми себе ототожнюємо, що робить нас такими, якими ми є. «Водночас, це не лише суто наше, що робить нас українцями, а й те, що єднає нас з цивілізованим світом. Тобто розказує нашу історію в контексті інших культур, інших цивілізацій», – каже Анна Яненко.
Автори проєкту передбачають поширення роз’яснювального контенту через ненав’язливе подання інформації у доступному науково-популярному форматі. За допомогою відеороликів люди, які ніколи нічого не чули про об’єкти зі сторінок свого закордонного паспорта, зможуть зацікавитись, а згодом – дізнатися більше – кожен відеосюжет міститиме трекери/лінки, за допомогою яких користувач зможе перейти до детальнішої інформації.
«Разом з авторами проєкту ми запланували інформаційну кампанію. Через ці опредметнені на сторінках паспорта речі привернути увагу до питання ідентичності, до певних сторінок історії – щось нагадати, щось пояснити», – розповідає СЕО та маркетинговий лід linza agency Ірина Шостак.
Вони з колегами запланували поділити кампанію на кілька етапів: 1-м буде етап з кодовою назвою «Поринь» – українців запросять заглибитися в історію об’єктів чи предметів культурної спадщини, зображених на сторінках саме через короткі відео. Далі буде низка комунікаційних матеріалів з кодовою назвою «Пізнай» – щоб українці почитали, зрозуміли глибше, можливо, поцікавились погуглили про певні сторінки історії, покопалися в собі.
«Ми будемо закликати українців, що в Україні зараз, чи тих, які тимчасово виїхали, обов’язково ділитися цими відео. Бо, кому б ми зараз не сказали, що розпочали кампанію про об’єкти, які зображені в паспорті, всі відразу і починають дивитися у свій закордонний паспорт. Тож ми прагнемо, щоб це ставало таким запрошенням, приводом для розмови, де б українці не були: в потягах, автобусах, аеропортах, паспортних центрах…» – поділилася Ірина Шостак.
Вона розповіла, що комунікаційна кампанія буде націлена на кілька регіонів – Київ, Харків, Одеса, Суми, Чернігів.
«Це не випадково, адже паспорт є зв’язком між всіма нами, людьми, які зараз постійно знаходяться в підвішеному стані – ми переміщуємося, прагнемо «заземлитися», зупинитися і вірити, що Україна переможе, повернеться у свої кордони, відродиться», – сказала експертка.
Автори проєкту знаходитимуть аудиторію на логістичних вузлах, зокрема ви побачите такі постери в потягах ІнтерСіті. У поїздці там покажуть – роз’яснення культурологів, істориків, експертів та прості короткі ролики, які завдяки проєкту ВГО «Спілка археологів України» будуть змістовними та цікавими.
Автори проєкту «Об'єднані історією: культурна спадщина України на сторінках закордонного паспорта» обіцяють, що втілять свою ідею в життя впродовж 4-5 місяців. Вони закликають всіх ділитися корисними пізнавальними відео про нашу історію і хотіли б, щоб ці ролики стали основою для освітніх матеріалів.
Любов Базів. Київ
