«Бахмут. Обличчя геноциду 1942/2022»: Що приховує минуле і сучасність

Я дуже рекомендую залишити всі ваші справи і сходити туди сьогодні ввечері. Називається виставка «Бахмут. Обличчя геноциду 1942/2022».

Співорганізаторами події є НІМЗ «Бабин Яр» (це національний музей, що належить державі і, на мою думку, дуже успішно працює над розвитком заповідника, набагато краще, ніж організація Фрідман и Ко), Бахмутський краєзнавчий музей, Українська асоціація професійних фотографів.

Чим така крута ця виставка і чому ви просто маєте її побачити:

1. Бахмут — це не тільки наша фортеця і символ незламного українського духу, але й один із головних центрів Голокосту на Донбасі. У 1942 році Бахмут став місцем масового знищення цивільного населення, більшість жертв була євреями. Злочин, скоєний німецькими окупаційними військами, що забрав життя близько 3 тисяч людей, розглядався у межах Нюрнберзького процесу.

2. Перед тим, як убити євреїв Бахмута, їх три дні морили голодом. Потім скинули в алебастрову шахту (ту саму, де "вагнер" влаштував тир), і оскільки йшлося про шахти, після звільнення Бахмута, з них дістали мумії (впізнати, втім, вдалося тільки 408 осіб). Саме тому ці вбивства стали одним із головних доказів провини гітлерівців — бо тіла жертв збереглися.

3. Серед експонатів виставки, присвячених Голокосту, є фото людей, які були знищені в шахтах, фото злочинів нацистів, фото свідчень.

4. На цьому виставка не закінчується, а навпаки починаються фотографії боїв за Бахмут. 1 серпня 2022 року міністерство оборони росії оголосило про початок наземної операції в Бахмуті. Відтоді минув рік, а за майже повністю зруйноване росіянами місто тривають запеклі бої. Бахмут став місцем двох геноцидів, між якими — вісімдесят років. Геноцидів, вчинених двома подібними тоталітарними режимами. Те, що ви побачите на фото, — це просто мегатонни горя: знищені будинки, вбиті люди, люди похилого віку та діти, які страждають, пожежі, люди, що вбити на розбитих вулицях, обіймаючи тварин. І в фіналі — повністю стерте з лиця землі місто. Чиї спальні райони нагадують щось середнє між Хіросімою і Нагасакі та центром Сталінграда з будинком Павлова посередині. Масштаб цієї трагедії багатьом людям, які перебувають у тилу, ще належить усвідомити...

5. Особливо вражають дві інсталяції сучасного художника Михайла Алексеєнка. Перша називається «Пролиті сльози», де цілий басейн наповнений краплями з кожною пролитою сльозинкою всіх, кого вбили нацисти, а потім рашисти. Періодично в цей басейн падає сльоза і звук від її падіння чути в усьому залі. Це пробирає до кісток.

Михайло Алексеєнко зробив ще дві приголомшливі роботи: відео гіпсового будинку, що поступово руйнується, і обличчя з гіпсу, що поступово стирається. Тоталітарний режим ніби стирає людей, їхні імена (тут особливо вразило фото вбитої вагнерівцями мешканки Бахмута, підписаної на могилі «Невідома жінка»), будинки, де вони живуть, їхніх дітей і саме їхнє буття.

6. Абсолютно мозгодробильна робота Клеменса фон Ведемеєра. Його дід, німецький оператор, свого часу знімав окупований Бахмут, офіцерів Вермахту (які є рідкісна сволота, але навіть вони виглядають пристойніше, ніж пригожин). А фон Ведемеєр приїжджав до Бахмута у 2021 році, коли привіз ці кадри Бахмутському краєзнавчому музею. Тоді ж він зняв об'єкти, які вдалося відновити після Другої світової. Тепер же в нас є три відео: зйомки 1942-43 року, зйомки 2021 року та зйомки 2023 року. Не знаю, чи здивуєтеся ви, але те, що зняли зараз — це просто повний, абсолютний жах. Навіть нацисти не зробили такого з Бахмутом, як зробили російські виродки.

7. Сенс виставки простий. Будь-який тоталітаризм — це абсолютне зло. Німецький нацизм, радянський або китайський комунізм, італійський фашизм, російський рашизм — це все абсолютно ідентичні ідеології. Абсолютно.

Якщо у вас є хоч тінь сумніву — прийдіть, щоб переконатися в цьому.

Якщо ні — прийдіть, щоб отримати ще більше підтверджень.

Вони вам ще знадобляться, коли розповідатимете решті світу про те, що росія зробила з Бахмутом.

А розповісти про це — наш обов'язок.

Адреса виставки: виставковий центр «Жива пам’ять», Бабин Яр, вул. Юрія Іллєнка, 46А