У музеї Тального можна побачити меч Каролінгів

Опівдні 24 серпня музей історії в Тальному на Черкащині зачинено. Щопівгодини над містом лунають повітряні тривоги. Зрештою мене впускає старший науковий співробітник музею Олег Шатайло. Він не приховує свого розчарування. Сьогодні мала відбутися презентація його книги: “Семен Гризло: невідома історія відомого отамана”. Книга присвячена періоду визвольних змагань українського народу в 1917-22 роках.  А конкретніше —  одному із визначних діячів “Вільного Козацтва” Семенові Гризлу.

— Доведеться перенести, бо Путін зіпсував свято, — каже директорка Світлана Проценко.

Музей розташовується в одноповерховій будівлі в самому центрі Тального. На фасаді — пам'ятна дошка, яка нагадує, що Тарас Шевченко двічі бував у містечку — в 1824 та 1845 роках. Воно й не дивно — звідси до Моринців і Керелівки трохи більше 50 кілометрів.

— Будівлі музею — 116 років, — розповідає Світлана Євгенівна. — Її збудували як 4-ий єврейський молитовний будинок у 1906 році. Більшість жителів містечка були євреями — громада нараховувала понад 10 тисяч осіб.

Згадую, як моя мама розповідала, що більшість у її класі після Другої світової війни були єврейськими дітьми. Активна еміграція до Ізраїлю розпочалася в 60-их роках минулого століття. Зараз залишилося півтора десятки євреїв.

— Війна змінила роботу музею. Ми були зачиненими до квітня. Зібрали експозицію, яку готували до евакуації — найперше трипільські пам'ятки, цінні документи. З 1 квітня почали виставкову діяльність. А в травні  відновили повноцінну роботу. Обмежуємо лише кількість екскурсантів невеликими групами по 5 осіб. Зараз до нас ідуть переселенці, які хочуть знати історію краю, — каже Світлана Проценко.

Тальнівський музей історії хліборобства було відкрито в 1986 році стараннями історика та етнографа Вадима Мицика. Експозиція розташовувалася в мисливському замку графів Шувалових на околицях міста.  В 2006 замок включили до програми “Золота підкова Черкащини” й мали відновити. Однак роботи зупинилися через брак фінансування. Палац частково розікрали й розтрощили вандали. Музейна експозиція була звалена на купу в приміщенні друкарні. Лише чотири роки тому міській раді вдалося відновити музей. Тепер це історичний музей, а не музей історії хліборобства.

— Зараз уже закінчуємо роботи в залі Другої світової війни й потихеньку переходимо до 50-60-их років, —  каже Світлана Євгенівна. —  Олег Леонідович покаже вам найцікавіше.

Олег Шатайло понад 20 років пропрацював у музеї. Починає з прадавніх часів.

— Ось трипільський крем'яний серп в оправі із рогу оленя. Досить рідкісна й унікальна знахідка. Так само як і трипільський кістяний культовий ніж. Маємо безліч трипільського посуду. Саме біля Тальянок за 18 кілометрів від Тального археологи розкопали одне з найбільших у світі міст площею 450 гектарів.

Згадую, що років 20 тому в експозиції було представлено поховання вождя часів ямної культури. Олег Леонідович посміхається:

— Мерця немає, але відвідувачі досі просять показати їм “мумію”. На жаль, кістяк воїна після контакту з повітрям остаточно зітлів і розсипався. Далі маємо предмети скіфського побуту. За 30 кілометрів від Тального в селі Рижанівці було розкопано знаменитий скіфський курган, в якому лежав за висловом польських археологів “Тутанхамон українських степів” — визначний вождь, біля якого знайшли безліч золотих прикрас.

Олег Шатайло веде до експозиції часів Київської Русі.

— А цього меча ти не бачив? —  запитує. — Його знайшли на території громади й подарували музею благодійники в 2019 році. Це знаменитий меч каролінзького типу, датований Х-ХІ сторіччям. Такі мечі кували в державі франків. Названі в честь правлячої династії — Каролінгів. Музею його так і подарували: ось у цьому футлярі, вже після реставрації. Унікальна річ. Колись у Тальному знайшли ще одну унікальну знахідку цієї пори — кадильницю, точну копію тієї, що була в Михайлівському Золотоверхому соборі.

Тут же поруч — натільні хрестики тих часів, рибальські гачки. Найяскравіший експонат часів Козаччини — мідна кварта з двома ручками, датована ХVІІ сторіччям. Свого часу на Тальнівщину приїздили царські посли Брєдіхін і Стрешньов дорогою до Переяслава на Раду. Цей момент відображено в картині художника і письменника-дисидента Михайла Іванченка.  Окремо зберігаються давно забуті українські музичні інструменти — цитра та ліра.

 — У ХVII- початку ХІХ століття при переписах населення писали: “Тальне з Парижем”. Причому, як у польських картах, так згодом і в російських. Що таке Париж, де він тут узявся — ніхто не знає. Але написано саме так. 

Особлива гордість музею — старовинний рояль ХІХ сторіччя з масивними фігурними ніжками.

— Роялю понад 150 років. В Росії такі роялі з'явилися лише після 1902 року. Тобто цей, орієнтовно, ще з  Австро-Угорської імперії.

ХІХ-ХХ століття представлені вже чисельними фотографіями. Це й робітники цукрового заводу, фото станції Тальне 1918 року з українським бронепоїздом “Хортиця”, єврейська синагога, центральна площа з каплицею.

— Ось бачиш, радянський карбованець 1922 року. Так і написано — РСФСР. Що цікаво, Радянський Союз ще не було утворено, а УСРР власних грошей не мала. Тому користувалася російськими грішми. І нікого це не дивувало, — розповідає Шатайло.

Над періодом Другої світової війни вже не висить радянський плакат зі страшним німцем з до непристойності волохатими руками. Німці, яким випадало відвідувати музей, дивувалися. Стверджували, що саме такими вони уявляли якраз росіян.

— Маємо цікаву річ — німецька друкарська машинка з українським шрифтом. В СРСР такої не було до самого розпаду. А німці зробили відразу. Ось літери “ї” та “є”. Якщо порівняти клавіатуру на ноутбуці, то “ї” розташована в другому ряду між “в” та “а”. Бачиш, з правого боку клавішу з жовто-блакитним прапорцем? Оце така німецька річ. Не впевнений, що така машинка є бодай у когось в Україні.

В останньому залі музею — 67-річний мотоцикл К-55 колишнього бригадира тракторної бригади з села Глибочок Артема Нерубайського. Мотоцикл — повна копія німецького BMW. Артем Нерубайський отримав його разом із медаллю на виставці у Москві в 50-их роках минулого століття.  Згодом чоловік став героєм соціалістичної праці.

Поки розмовляємо, кілька людей смикають зачинені двері музею. Вони хочуть потрапити на виставку робіт місцевого фотографа. Усім радять приходити, коли не буде повітряних тривог.

Юрій СТРИГУН. Тальне, Черкаська обл.       

Фото автора