Етнографія не по-хуторянськи. Чия сорочка ближче до тіла?

Брати і сестри, хоч як ми того не хотіли б, але історія – наука точна і безжалісна до будь-яких наївних теорій. Не забуваймо: будь-який міф, який у сучасності ми оживляємо, – ганьбить наше справжнє минуле. Не додаваймо ані власних гіпотез, ані наївних версій, бо ж добрими намірами дорога в пекло вимощена.

Є ще одна проблема, яку, певен, і ви помітили. Останнім часом затятий патріотизм під хуторянською підливкою чомусь перетворився на останній притулок невігласів: вчилися ми так собі, ґрунтовні знання здобувати не збираємося, бо, якщо що, усіх смушковими шапками в дискусії позакидаємо.

Зроблю сміливий крок, розвінчуючи поширений міф про українську “зверхність”. Не один рік теренами Павутини блукає розтиражована світлина із патріотичним коментарем:

- Цій вишиванці понад 1000 років! Для довідки: рік заснування Москви – лише 1272-й, здається... Тобто, коли була виткана та вишита ця сорочка, коли Анна Ярославна уже була королевою Франції, на місці офіційної Москви ще жаби квакали!

- Слава Україні!
- Героям слава!

І таке інше.

*  *  *

Істина завжди складніша, аніж розуміння явища патріотами кислого борщу…

Знадобилося буквально кілька годин, аби знайти першоджерело, звідки в Мережі з’явився цей артефакт: стало набагато цікавіше. Сам не подужаю справжню наукову розвідку, але дам підказочку молодим етнографам.

Перед нами НЕ українська вишивка, а експонат найдавнішого (1683) музею у Великобританії – Музею Ашмола (The Ashmolean Museum Оf Art & Archaeology), відкритого при Оксфордському університеті.

Під музейним номером EA1993.333 у 1941 р. в експозицію цей камі (чоловіча сорочку з круглим коміром) передав професор давньої історії та археології Каїрського університету Персі Ньюбері (Percy Newberry; 1869-1949), котрий, між іншим, кілька сезонів служив у команді розкопок гробниці Тутанхамона.

Підтримуючи точку зору професора Ньюбері, сучасні британські науковці пишуть, що перед нами (на фото) – частина фронтону камі (фрагмент; 50x34,5 см) із геометричним малюнком та єгипетськими птахами періоду існування Мамлюкського султанату (1250-1517).

Місце походження: Близький Схід.

На нашу прикрість, не Україна.

*  *  *

Версій особисто у мене немає…

Звісно, можна було б стверджувати, що це традиційне камі, які зазвичай виготовлялися з полотна. Але в даного експонату – катма рукавів! Тим часом відомо, що однією з особливостей аббасидських чоловічих сорочок із круглим коміром були широкі рукави; це слугувало ознакою гарно одягненого заможного чоловіка.

Більше того, рукави шириною три п’яді, часто використовувалися як… кишені.

Розглядаючи знімки, точно можна сказати одне: це – полотняна білизна, вишита кольоровим шовком та оздоблена китицями; ажурний малюнок зі швами на полотні. Зважте на те, яка це тонка робота: 15-16 ниток на см²; притому, що діаметр нитки – 0,05 см.

Що маємо у підсумку? Перед нами – близькосхідна сорочка з типовими, – здається, лише на перший погляд, – праукраїнськими символами та орнаментами.

І найголовніший меседж до затятих українофілів. Хоч як би нам того хотілося, але вишиванка – не винахід наших предків. Різні народи, від Єгипту до Ірану, вишивали до нас, мали власні техніки, навіть школи. Тож не слід усе підгрібати під себе, ми ж – не московіти.

*  *  *

Чекайте-чекайте! Якщо ви уже плануєте відвідати музей Ашмола в Оксфорді, аби на власні очі побачити цей експонат, слід завчасно домовитися про зустріч… Адже артефакт може бути тимчасово недоступним. Підстрахуйтеся: спочатку зверніться до навчального центру “Джемель” (“Jameel Study”) та узгодьте день і час візиту.

Олександр Рудяченко

P.S. Про ці та інші міфи щодо традиційного вбрання українців невдовзі читайте інтерв’ю зі старшим науковим співробітником Інституту народознавства НАН України, кандидатом історичних наук, етнологом Оксаною Косиміною.

P.P.S. Хто і як вдягнув гетьмана Полуботка у… жіночу вишиванку? – чекайте відповіді на це та інші запитання.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства