Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Чи хочуть росіяни війни

Чи хочуть росіяни війни

Блоги
Укрінформ
Припинення війни залежить виключно від бажання Росії відмовитися від власних імперіалістичних зазіхань до сусідів

Тривалий час у мас-медіа країн Заходу з’являються публікації про неминучість переговорів та «замороження конфлікту» між Україною та Росією. При цьому, автори, які просувають подібні наративи, вважають, що Росія уже готова на подібний сценарій, і лише Україна йому опирається через бажання звільнити окуповані раніше Росією території. І хоча Україна дійсно виходить з того, що не може бути будь-яких переговорів до звільнення окупованих території, про що, зокрема, йдеться у Мирних ініціативах Президента Володимира Зеленського, але і Росія теж насправді ніколи не демонструвала реального бажання до припинення вогню.

Так, російський президент Володимир Путін неодноразово говорив про «готовність до переговорів» на основі «врахування нових реалій», натякаючи на визнання окупації частини українських територій, але чи говорить це реально про щось? Насправді, реальність вказує на те, що ніяку війну у Кремлі ніхто і не думає завершувати, хоча ілюзії з цього приводу досить поширені у сучасному світі.

КОНЦЕПЦІЯ «ВІЙНИ ЗА ВИБОРОМ» ТА ІНТЕРЕСИ КРЕМЛЯ

Починаючи майже з перших місяців повномасштабної російсько-української війни, на Заході лунають голоси про необхідність «подумати про переговори» з Кремлем. Зараз вони лунають все більш виразно. Наприклад, можна згадати концепцію «війни за вибором» американського професора Ч.Купчана, який вважає, що саме зараз треба думати про «заморожування війни», і, мовляв, це принаймні треба спробувати.

На його думку, Україна вже здобула «стратегічну перемогу», коли не дала 2022 захопити всю свою територію та встановити маріонетковий проросійський уряд. Подальша боротьба за звільнення українських територій – це витрата життів та ресурсів, здобути необхідний результат у відносинах з Росією варто пізніше через переговори, а поки що варто зосередитися на припиненні війни, розведенні сил та інших подібних заходах.

Не можна сказати, що подібні думки є поодинокі. Загалом, можна зустріти не одну публікацію у ЗМІ цивілізованих країн, автори яких намагаються довести, що Україна «уже перемогла», а тому продовжувати війну не варто, а треба шукати компроміси з Росією, у тому числі і територіальні.

Окрім того, що все це суперечить позиції українського суспільства, уряду України та вимогам української Конституції, подібні міркування спираються на абсолютно хибний базис, що це лише Україна хоче продовження війни, бо бажає відновити територіальну цілісність, а от Росія буде готове будь-якої миті до переговорів про замороження війни. Однак відсутні жодні факти, які би хоча б якось це все підтверджувати.

РОСІЯ ХОЧЕ ВОЮВАТИ ДАЛІ

Насправді, ви не знайдете жодного підтвердження тези про готовність Путіна до переговорів та зупинення війни. Навіть на найбільш сприятливих умовах. Навпаки, все говорить, що Росія планує воювати довго, і ретельно до цього готується.

Новий російський бюджет на 2024 передбачає збільшення видатків на збройні сили до майже 100 млрд. доларів, що становить третину усіх видатків. Росія не просто не збирається скорочувати обсяги бойових дій, вона їх планує розширяти. Крім того, РФ планує продовжити збільшення чисельності власних збройних сил. Це все підкріпляється і нарощуванням обсягів виробництва зброї, військової техніки, дронів і т.д. Росія явно переходить на військові рейки, і робиться це не на тижні або місяці. Кремль планує довго і серйозно воювати, і це засвідчується усіма фактами державного планування.

Подібне спрямування відображається в ідеологічній та інформаційній політиці. За час, від початку повномасштабного вторгнення, російське суспільство набуває все більш виразних авторитарних та мілітарних рис. Опозиція майже повністю знищена і не може існувати у легальній площині, якщо не визнає політику продовження війни. Вся пропаганда спрямована на підкріплення бойових дій, мобілізації та виправдання загарбання сусідніх держав. Дійшло вже навіть до заборони абортів – виразного заходу, спрямованого для збільшення народонаселення, людського ресурсу для подальших завоювань.

Саме на підтримання війни спрямована і вся зовнішня політика Росії. Вони налагоджують стосунки з будь-якими режимами, навіть найодіознішими (такими як режим КНДР), якщо вони можуть одержати звідти зброю, боєприпаси та інші необхідні для ведення війни ресурси. Російське керівництво все поставило на цю війну, і, очевидно, не планує її швидко завершувати.

Офіційні плани з повного завоювання України не поділися нікуди. Якщо навіть суто теоретично припустити, що Росія би погодилася на «замороження війни», то це би означало остаточну втрату більшої частини України на тривалий час. Чи потрібно це Росії? Як тоді Путін планував би увійти в історію? Очевидно, він не відмовився від своїх планів, і для цього мобілізує усі ресурси, до яких має доступ.

НЕБЕЗПЕЧНА ІЛЮЗІЯ

Теза про «стратегічну перемогу України» - небезпечна ілюзія, що продовжує існувати серед представників західного експертного середовища. Насправді, природа війни, яку веде Україна, не змінилася з 24 лютого 2022 року – це все та сама війна за самозбереження, адже загарбники не відмовилися від планів про знищення України як такої.

При цьому, Росія досить вдало маніпулює тезами про «переговори» та натяками на «замороження війни». Ціль таких маніпуляцій – зменшити рівень підтримки України, переконавши західних партнерів, що «війна уже майже завершена», і залишилося лише примусити Україну сісти за стіл переговорів. Сама ж Росія, ведучи подібні розмови, продовжує нарощувати свій військовий потенціал, поки на Заході міркують, наскільки сильно треба підтримувати Україну.

Насправді, будь-які закиди до України не мають відношення до завершення війни. Припинення війни залежить виключно від бажання  Росії відмовитися від власних імперіалістичних зазіхань до сусідів. За умови збереження існуючого режиму в Москві, навіть, без Путіна, такого бажання у росіян не виникне. Якщо Росію не зупинити, то після України настане черга Європи сидіти у шанцях.

Петро Олещук, політолог
Джерело: «The Gaze»
«Об’єднана Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-