В'ячеслав Васильченко: кращі блоги

В'ячеслав Васильченко

Письменник, журналіст, науковець, педагог – народився 16 листопада минулого століття в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області. Відслужив у радянському війську (заступник командира взводу – офіційно, а неофіційно – диригента військового оркестру (оркестр-бо позаштатний). Перед вступом до вишу 10 місяців працював керівником гуртків у районному будинку піонерів. 1992 р. закінчив Київський державний педагогічний інститут ім. М. Драгоманова (філологічний факультет, спец. “українська мова і література” (а паралельно працював учителем української мови у школі № 254 м. Києва) та Київський національний університет внутрішніх справ (спец. “правознавство” (2006). За розподілом направлений на кафедру стилістики української мови рідного університету. Закінчив аспірантуру (1997) та докторантуру (2009). Кандидат філологічних наук (2001), доцент (2004). Очолював кафедру юридичного документознавства Національної академії внутрішній справ України (підполковник міліції), факультет іноземних мов ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди”, був заступником директора комерційного підприємства. Нині працює над докторською дисертацією з історичної (обрядової) фразеології. Коло наукових інтересів: історичний словотвір, юридична лінгвістика та документознавство, теорія комунікації, культура мови, стилістика, теорія тексту, дискурсологія. Автор більше 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 15 – навчальні посібники (у тому числі – з грифом МОН України). Має публікації за кордоном. 2009 опублікував детективний роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores (Рівне: Волинські обереги, 2009. – 262 с.) Починаючи з 2012-го, щороку брав участь у Міжнародному літературному конкурсі романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики та творів для дітей «КОРОНАЦІЯ СЛОВА». І щороку романи не залишалися поза увагою суворого, але справедливого журі. На «Коронації-2012» роман «Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки» (Луцьк : ПВД «Твердиня», 2012. – 336 с.) одержав спеціальну відзнаку «Вибір видавця». 2013 року «Притулок для прудкого біса» (Луцьк : ПВД «Твердиня», 2013. – 292 с.) – спеціальну відзнаку «За ексклюзивний роман від готелю «Брістоль». 2014 року роман «Факір» знову отримує спецвідзнаку «Вибір видавця». Працював як експерт Всеукраїнського конкурсу романів, п’єс, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Кіносценарії» (2013, 2014, 2015). Головного героя – професора Богдана Лисицю – автор вигадав давно. Ще у студентські роки (правда, був тоді нинішній професор-детектив усього лиш учорашнім випускником), коли чим би ще й займалися майбутні філологи, як не написанням літературних творів на лекціях. Один писав вірш, а інший одразу ж – пародію. Потім мінялися ролями. Тоді ж – у студентські роки – почав писати прозу. Першу рецензію (вона й зараз зберігається в архіві автора) на свої твори одержав від Петра Івановича Орлика (1929-1993) – відомого українського літературознавця, доктора філологічних наук, професора Київського педуніверситету ім. М. Драгоманова, який пізніше став науковим керівником В. Васильченка. Підготовлена спільно дипломна робота “Жанр поеми у творчості Євгена Плужника” блискуче захищена на кафедрі літератури і одержала заслужене “відмінно”. І – як бонус – рекомендацію до аспірантури. Але, опинившись за розподілом на кафедрі стилістики, надав перевагу аспірантурі мовознавчій.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-