Директор із питань сусідства Генерального директорату ЄК з питань цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги є фактично чиновником Єврокомісії, відповідальним за організацію гуманітарної допомоги ЄС Україні. Цього тижня він відвідав Україну, щоб оцінити термінові гуманітарні потреби населення, на власні очі побачити руйнування, завдані російськими ударами, поспілкуватися з місцевою владою, персоналом польової місії свого директорату та партнерами на місцях, щоб переконатися, що допомога надається всім громадам, які її потребують. Укрінформ поговорив з Андреасом Папаконстантину про психологічну допомогу постраждалим, гуманітарне розмінування, енергетичну стійкість та забезпечення сталого експорту зерна.
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВАЖЛИВЕ ДЛЯ СТІЙКОСТІ УКРАЇНИ ТА ЇЇ СПРОМОЖНОСТІ РУХАТИСЯ ВПЕРЕД
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш днями оприлюднив оновлену інформацію про кількість українців, які потребують гуманітарної допомоги, – їх 18 мільйонів. Головною темою Саміту перших леді та джентльменів, який нещодавно відбувся у Києві, було психічне здоров’я. Чи є якісь програми психологічної допомоги для постраждалих українців, які вже запущені за сприяння Генерального директорату?
- Психічне здоров’я, психосоціальна підтримка і захист є дуже важливими елементами забезпечення стійкості країни та її здатності рухатися вперед. У 2023 році гуманітарна допомога ЄС зосереджена на розширенні інтегрованих послуг первинної медико-санітарної допомоги у віддалених районах і зонах, близьких до лінії розмежування. Ця робота включає заходи підтримки психічного здоров’я та психосоціальну підтримку.
Лише у 2023 році мій департамент, гуманітарний підрозділ Європейського Союзу, надав 37,7 млн євро, що є дуже суттєвою частиною нашої гуманітарної програми для України, на оплату послуг, в тому числі у даній сфері.
Я був у Миколаївській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, перед тим, як прибути до Києва для зустрічей з представниками уряду. Є багато місцевих проєктів у цій дуже важливій сфері. Наведу лише кілька прикладів.
Ми фінансуємо хаб у Миколаєві, яким опікуються Український Червоний Хрест і Данський Червоний Хрест. Там надається допомога людям у віддалених громадах, які терміново потребують психологічної та психосоціальної підтримки і захисту.
У Запоріжжі в організації «Карітас» є три центри психосоціальної підтримки для переміщених осіб, і там також є зони для дітей.
Разом з ЮНІСЕФ ми надаємо допомогу постраждалим, зокрема дітям і підліткам, які проживають на щільно замінованих територіях. Тож це для нас пріоритетний напрям, на якому ми продовжуємо працювати.
ЄС НАДАЄ ПЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗМІНУВАННЯ, ЩОБ УБЕЗПЕЧИТИ САПЕРІВ
- Давайте зупинимося на питанні гуманітарного розмінування. Як просувається ця робота? З якими найбільшими труднощами зараз стикаються сторони, що беруть участь у таких проєктах?
- Розмінування є передумовою і дуже важливою умовою миру та процвітання в Україні. Проте ми цілком усвідомлюємо той факт, що це дуже серйозний виклик. З початку війни сталося щонайменше 500 вибухових інцидентів із цивільними. Загинуло понад 240 осіб і ще понад 550 було поранено. Ще зовсім недавно на Київщині чоловік загинув після того, як його автомобіль наїхав на вибуховий пристрій. Отже, це реальна небезпека. Заміновано приблизно 174 000 квадратних кілометрів, що становить приблизно 30 відсотків усієї території України. Це величезна територія. Не кажучи про те, що за деякими іншими оцінками – замінована зона може сягати 40 відсотків території. І це означає, що ми маємо реальну проблему, і розмінування таких територій потребуватиме великих зусиль – часу, грошей і ресурсів.
Європейський Союз надає підтримку шляхом безоплатної передачі обладнання або фінансування потреб розмінування, обстежень та тренувань, а також консультацій експертів щодо посилення управління розмінуванням. Ми дуже тісно співпрацюємо з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та профільними міжнародними партнерами. Європейський Союз також представлений у новоствореному Центрі гуманітарного розмінування в Україні.
Ми хочемо відігравати там важливу роль. За допомогою різноманітних інструментів у Європейському Союзі ми наразі мобілізували понад 60 мільйонів євро і маємо намір продовжувати підтримувати заходи розмінування. Я мав продуктивні зустрічі з керівництвом Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві й Миколаєві. Ми обговорили виклики та шляхи подальшого вдосконалення допомоги, в тому числі забезпечення обладнанням та посилення технічного потенціалу. Хочу відзначити, що я був справді вражений їх рівнем підготовки, самовідданості та сміливості.
- Чи могли б ви розповісти якісь подробиці про технології, які використовуються для розмінування українських територій, певні безпілотні платформи для кращої безпеки саперів?
- Ми тісно співпрацюємо з нашими партнерами з ДСНС через Механізм цивільного захисту ЄС, забезпечуючи надання цього обладнання та нових технологій, щоб уникнути людських жертв. Тож ми, безумовно, також займаємося цим.
- Зараз гостро стоїть проблема систематичного викрадення та депортації українських дітей з окупованих територій до Росії та Білорусі. На жаль, чіткого міжнародного механізму повернення цих дітей в Україну не існує. Чи є прогрес у розробці такого механізму та які заходи вживаються, щоб полегшити процес повернення?
- Вимушена евакуація цивільного населення, а особливо дітей, є абсолютно неприйнятною. Крім того, Європейський Союз глибоко стурбований безпекою та благополуччям дітей, які були змушені покинути свої домівки та потрапили в ситуації, що посилюють їхню вразливість. Ризик стати жертвою експлуатації, жорстокого поводження та торгівлі людьми є надзвичайно високим, тому йому слід запобігати, а також приділяти особливу увагу дітям, які перебувають у спеціальних виховних закладах, – дітям-інвалідам та сиротам.
Захист дітей є пріоритетом гуманітарної діяльності Європейського Союзу. ЄС засуджує кричущі та широко поширені порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, особливо щодо дітей. З дітьми необхідно поводитися відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Це основна передумова нашого підходу, і ми закликаємо захистити дітей від звірств війни. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати зусилля Міжнародного комітету Червоного Хреста, установ та організацій ООН по веденню таких справ і сприянню возз’єднанню сімей. Ми також підтримуємо громадські організації, які активно займаються цим питанням.
ПРИВАТНИЙ СЕКТОР ТА ТРЕТІ КРАЇНИ ПРИЄДНУЮТЬСЯ ДО ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ЄС
- Від початку минулої осені Росія цілеспрямовано знищує енергетичну інфраструктуру України. Українська розвідка попереджає про ймовірне посилення цих атак незабаром. 21 вересня стався черговий удар по енергетичному об’єкту на Рівненщині. Чи усвідомлюють у ЄС обсяги руйнувань і масштаби необхідної Україні гуманітарної допомоги? Які ініціативи підтримує ЄС, щоб допомогти Україні не зануритися цією зимою в морок і холод?
- Європейський Союз рішуче засуджує невибіркові напади Росії на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, включно з енергетичними об’єктами в Україні. Ми закликаємо Росію негайно припинити ці систематичні ракетні удари. У відповідь на запит української влади Європейський Союз запровадив комплексну систему енергетичної підтримки в надзвичайних ситуаціях, і ми збільшили наші зусилля після початку цих атак, зробивши значні інвестиції, щоб зміцнити нашу спроможність допомагати Україні.
Крім того, з початку війни ЄС поставив велику кількість генераторів і трансформаторів. Подаровано понад 4700 генераторів, а також 2500 трансформаторів. Вісімнадцять гуманітарних організацій, які є нашими партнерами, передали понад 5000 генераторів. І, як я вже сказав, більшість із них є партнерами Генерального директорату ЄК з питань цивільного захисту та операцій з гуманітарної допомоги, яких ми фінансуємо.
Крім того, ми бачимо новий фактор – можливість розподіляти пожертви з боку приватного сектору. До прикладу, 169 генераторів надійшли від австралійської благодійної організації саме через ЄС. Крім того, є тенденція до надання допомоги третіми країнами через нас, що також дуже вітається. І, зрозуміло, ми готуємося до зимового сезону. Це пріоритет. Ми збираємося надавати допомогу людям, які її потребують, як і торік, у тому числі у віддалених, важкодоступних та прифронтових населених пунктах, на територіях, що постраждали від підриву дамби Каховської ГЕС, а також на територіях, де проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб.
ЄС вже опікується питаннями реабілітації жертв та капітального ремонту пошкоджених будинків, квартир і шкіл, тимчасових центрів допомоги та центрів розміщення осіб, зокрема в районі, постраждалому від повені після вибуху греблі Каховської ГЕС. Ми також надаємо засоби термінового ремонту для укриттів, а також грошову допомогу для покриття потреб опалення та енергопостачання.
ЄС ІНВЕСТУВАВ У ГОТОВНІСТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У РАЗІ ЯДЕРНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
- Після підриву російською армією греблі Каховської ГЕС багато хто в Україні відчув, що для Росії немає червоних ліній, які вона потенційно не може перетнути. Українські та західні експерти не виключають, що Росія може спровокувати ядерну катастрофу на Запорізькій АЕС, яку вони захопили в березні 2022 року. Чи має ЄС план гуманітарного реагування на випадок, якщо Росія, не дай, Боже, спровокує ядерну аварію на ЗАЕС?
- Можливість навмисно спровокованої ядерної катастрофи викликає глибоке та серйозне занепокоєння. До речі, я якраз обговорював це під час візиту в Запоріжжя з місцевою адміністрацією та міжнародними партнерами. Якщо український уряд звернеться по допомогу ЄС у подібній ситуації, Європейський Союз готовий надати її через встановлені механізми, такі як механізм цивільного захисту ЄС. Ми вже зробили серйозні інвестиції в нашу готовність до надзвичайних ситуацій у сфері ХБРЯ (хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної небезпеки).
Тож через зазначений Механізм цивільного захисту ЄС ми вже підтримуємо Україну, сприяючи постачанню пігулок йодиду калію, масок та апаратів штучної вентиляції легень, тобто це і важлива медична продукція, і засоби ХБРЯ захисту. Загалом контрзаходи, про які я згадав, вже обійшлися нам у 56 мільйонів євро. Крім того, ми прагнемо підвищити рівень готовності наших гуманітарних партнерів на місцях.
ГУМАНІТАРНИЙ ДОСТУП ДО ОКУПОВАНИХ РОСІЄЮ ТЕРИТОРІЙ – ПРАКТИЧНО НЕМОЖЛИВИЙ
- Торік в інтерв’ю Укрінформу ви скаржилися на проблеми з гуманітарним доступом, особливо у східній та південній частинах України, і заявляли, що ЄС повністю підтримує створення безпечного проходу/гуманітарних коридорів для доставки предметів допомоги та евакуації цивільного населення. Чи є якийсь прогрес у вирішенні цього питання? Чи контактуєте ви для цього з російською стороною?
- Доступ є абсолютно необхідним для доставки гуманітарної допомоги на деокуповані території. Незважаючи на труднощі, наші партнери дістаються до людей, які потребують допомоги, а партнери на місцях відіграють важливу роль – як перші, хто її надає. Часто саме вони є тими, хто долає так званий «останній кілометр».
А щодо допомоги на окупованих Росією територіях, я хотів би дуже чітко зазначити, що ми не підтримуємо контакт з росіянами для полегшення гуманітарного доступу. Тут я хочу бути максимально чітким. На жаль, гуманітарний доступ у ці райони наразі практично неможливий. Європейський Союз повністю підтримує зусилля ООН, спрямовані на допомогу мешканцям окупованих територій – щойно Росія забезпечить належну безпеку, чого поки що не відбувається. Тож без безпечного доступу гуманітарні організації не можуть доставляти допомогу в постраждалі райони та допомогти місцевим мешканцям. Тому ЄС продовжує закликати Росію забезпечити гуманітарним організаціям безперешкодний доступ для надання гуманітарної допомоги в районах під контролем РФ.
ДЕРЖАВИ-ЧЛЕНИ ЄС САМІ ВИЗНАЧАЮТЬ ОБСЯГ ТА СПОСІБ ДОПОМОГИ ПЕРЕМІЩЕНИМ УКРАЇНЦЯМ
- Чи є зараз гострі проблеми із соціальною допомогою українським громадянам, переважно жінкам, дітям і людям похилого віку, які були змушені тікати від війни, в певних країнах-членах ЄС? Чи задоволені уряди компенсаційною політикою Брюсселя? Ми чули, що у Польщі розглядатимуть можливість зниження соціальної допомоги переселенцям з України…
- Дозвольте мені почати з того, що з початку російського вторгнення в лютому 2022 року Європейський Союз у цілому продемонстрував безпрецедентний рівень солідарності з Україною, посиливши допомогу та підтримку в гуманітарній, політичній та військовій сферах. Загальна допомога Європейського Союзу Україні в усіх сферах досягла 77 мільярдів євро, у тому числі 17 мільярдів євро було надано через низку інструментів фінансування для держав-членів, які приймають українських біженців.
І я хотів би сказати, що коли тут почала розгортатися гуманітарна криза, багато країн-членів ЄС виявили дуже сильну волю прийняти мільйони українців, які тікали від вторгнення. Відбулася дуже важлива подія, яка полягає в імплементації Директиви про тимчасовий захист.
Але ця Директива не передбачає ні мінімального порогу фінансового внеску для бенефіціарів, ні визначення способу надання цієї допомоги. Отже, країни-члени ЄС дійсно зобов’язані надавати допомогу, але саме вони самі вирішують, яким способом вони надаватимуть її. Країни-члени ЄС можуть отримати доступ до фінансування ЄС для тимчасових заходів захисту в рамках кількох програм – чи у сфері політики згуртування, чи внутрішніх справ. І вони використовували різні можливості фінансування від стадії першого прийому переселенців до інтеграційних заходів.
- Звісно, ми маємо торкнутися і питання зерна. Росія цілеспрямовано знищує зернову та портову інфраструктуру України, використовує продовольство як зброю та посилює загрозу голоду в найбільш вразливих країнах світу, які так сильно потребують українського зерна. Чи вживає ЄС заходів, щоб допомогти Україні відновити пошкоджену сільськогосподарську та транспортну інфраструктуру?
- Я почну з того, що продовження експорту українського зерна має важливе значення для людей, які потребують допомоги в уразливих країнах по всьому світу. Це глобальна проблема продовольчої безпеки. Але також важливо підтримувати власну економіку та зайнятість в Україні. Цього тижня на полях Генеральної асамблеї ООН президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілася з Президентом Володимиром Зеленським. І вона дуже чітко заявила йому, що Європейський Союз розширює шляхи солідарності, щоб доставити українське зерно по світу попри блокаду Росією Чорноморської зернової ініціативи. Ми невпинно працюємо над збільшенням пропускної здатності наших шляхів солідарності, що є для нас дуже важливим пріоритетом.
Тепер про пошкоджені порти та інфраструктуру. Хочу додати, що вже запланований візит моїх колег, представників Єврокомісії, для оцінки руйнувань та опрацювання можливостей фінансування відновлення, що дуже важливо.
УСЮДИ В ОЧАХ УКРАЇНЦІВ Я БАЧИВ НАДІЮ НА КРАЩЕ МАЙБУТНЄ
- До приїзду в Київ ви подорожували Україною. Що вас найбільше вразило на півдні та сході країни?
- Я відвідав низку регіонів, розташованих дуже близько до лінії зіткнення. Я був вражений мужністю та стійкістю українського народу в містах і селах, а також влади, яка працює там у дуже складних умовах. Незважаючи на постійні повітряні нальоти та невибіркові атаки на цивільні об’єкти, життя триває. Наші гуманітарні партнери з ЄС працюють разом із місцевими партнерами та владою на місцях, щоб підтримати людей, які потребують допомоги, і забезпечити гідність.
Я зустрівся з кінцевими отримувачами допомоги, а також обласними та місцевими чиновниками, щоб обговорити поточну гуманітарну допомогу та майбутні виклики. Заходи реагування після підриву греблі Каховської ГЕС були швидкими завдяки присутності наших партнерів на місцях та потужній координації з органами влади. Зараз головним завданням є підготовка до зими та запобігання будь-яким перебоям у забезпеченні основних гуманітарних потреб, особливо в сільських та прифронтових громадах.
Я бачив багато страждань і руйнувань. Але знову ж таки, хоч куди б я приїхав, усюди я також бачив в очах українців надію. Надію на краще майбутнє, на кращі дні попереду. І незважаючи на величезні виклики та потреби, ми реагуємо та не припинимо надавати допомогу. Громадяни України повинні знати, що Європейський Союз підтримуватиме їх стільки, скільки це буде потрібно.
Євген Матюшенко
Фото – Євген Котенко