Херсонщина: разом зі світлом повертаються люди

Херсонщина: разом зі світлом повертаються люди

Укрінформ
Буковинські енергетики майже рік відновлювали електрику в деокупованих селах і містечках на Півдні України

Восени 2022 року, коли українські військові звільняли населені пункти правобережної частини Херсонської області, туди для відбудови пошкоджених ліній електропередач поїхали бригади енергетиків з Чернівецької області. Високопілля, Архангельське, Правдине, Посад-Покровське, Таврійське – до великих та малих сіл і містечок поступово поверталася електрика, а відтак відновлювалися й інші комунальні мережі. І разом із появою в оселях світла до населених пунктів поверталося життя.

Про складнощі в роботі енергетиків на деокупованій території, небезпеку праці поблизу лінії фронту, дикунство росіян та доброзичливість місцевих жителів кореспондентові Укрінформу розповіли керівники бригад АТ «Чернівціобленерго» Іван Рибак та Сергій Гринько.

НАЯВНІ МЕРЕЖІ РЕМОНТУ НЕ ПІДЛЯГАЛИ

У місії з відновлення електромереж Херсонщини загалом брали участь 64 працівники плюс керівники. Дванадцять бригад Чернівціобленерго працювали, змінюючи одна одну кожні два тижні. Їхали зі своєю технікою, фахівцями і деякими матеріалами. Із житлом та організацією побутових умов допомагали органи місцевого самоврядування. Як зізнаються самі енергетики, проживали вони там у «напівспартанських» умовах. А покращення цих умов залежало саме від швидкості та якості відновлювальних робіт.

Сергій Гринько (крайній зліва) із бригадою
Сергій Гринько (крайній зліва) із бригадою

Перші бригади буковинських фахівців під керівництвом Сергія Гринька заїжджали на територію Високопільської громади ще першого жовтня 2022 року. Тоді лише почалося фактичне звільнення окупованої території правобережжя Херсонської області.

- Ми там мали відновлювати підстанції 10/0,4 кВ у населених пунктах для проведення електрики уже безпосередньо від них до абонентів. І також було завдання відновлювати лінії високої напруги 10 кВ, щоб заживити власне ці підстанції, – розповідає Гринько.

Чоловік зізнається, що вперше їхати на деокуповану територію Херсонщини було лячно.

- Лінія фронту тоді була дуже близько. Ми чули як прильоти, так і виходи. Це уже з часом навчилися їх розрізняти. Спочатку взагалі не розуміли, чи далеко, чи близько лунає звук вибуху. І якраз тоді в нашій присутності ворог розбомбив у Високопіллі зерносховище, місцеву школу. Не надто приємні моменти тоді довелося пережити, – пригадує енергетик.

Основним завданням буковинських майстрів було відновлення пошкоджених ліній електропередач. Але, за словами фахівців, ремонтувати там уже майже не було чого. Потрібно було заново прокладати мережі.

- Трансформаторні підстанції посічені уламками від снарядів, стовпи розвалені, дроти пошматовані. Фактично ми усе заново будували. От заїжджаємо в якийсь населений пункт, спочатку беремося за розчищення території. Прибираємо усе те зруйноване, а потім монтуємо нові опори, нові підстанції, проводимо електрику в ті підстанції і далі до споживачів, – продовжує розповідь Сергій Гринько.

Чоловік каже, що в деяких населених пунктах хати були не просто зруйновані уламками снарядів – були цілі вулиці з випаленими господарствами.

- Можна було спостерігати різницю між центром села і його окраїною. Там, де ближче до полів, на яких базувалися окупанти, хати були просто випалені. Напевно, росіяни навмисне їх спалювали, щоб ніхто не слідкував за їхніми позиціями, – розмірковує енергетик.

Також особливістю щойно звільнених від окупації сіл і селищ Херсонщини були зруйновані дахи майже в усіх господарствах. Після повернення в село української влади людям насамперед виділяли синій брезент для перекриття дахів.

- От коли десь у нас дивишся з дрона на село, то дахи будинків різного кольору – коричневі, сірі або червоні. А коли ми на Херсонщині піднімали дрон для обстеження території села, то всі дахи там були сині. Перетягнуті тим брезентом, – говорить інший енергетик Іван Рибак.

У ВИСОКОПІЛЛІ РОСІЯНИ ЖИЛИ… У СВИНАРНИКУ

Місцеві мешканці, які прожили 9 місяців в окупації, загалом ставилися до буковинських енергетиків приязно. Пригощали звареною на вогнищі кавою, нерідко запрошували цілу бригаду на обід чи вечерю.

Іван Рибак
Іван Рибак

- Звичайно, по-різному бувало під час цих відряджень. Але переважало позитивне ставлення місцевих. Запам’яталася мені наша робота в невеличкому селі Таврійському. Одного дня прийшли до нас господарі будинку, біля якого ми працювали, і запросили усіх на обід. Світла немає, газу немає, але вони на вогнищі зварили борщу, нагодували нас. Наступного дня їхні сусіди вже запросили і також нагодували. Приємне було таке доброзичливе ставлення людей, – продовжує розповідь Іван Рибак.

Він пригадав випадок, коли в одне зі звільнених селищ Херсонщини повернувся власник фермерського господарства. Під час окупації там базувалися російські військові.

- Це було у Високопіллі. Власник одного фермерського господарства приїхав подивитися, що уціліло, щось відновити, зрозуміти, як далі рухатися. У них там було офісне приміщення, де до війни працювали керівництво, бухгалтерія. Коли окупували село, власники все залишили, змушені були втікати. А на господарстві оселилися «орки». То цей власник закликав мене показати, в яких умовах жили окупанти. Уявіть собі, вони повиносили всі меблі з офісних приміщень і перенесли їх... у свинарник! Там і жили: їли, спали, в туалет ходили, – поряд зі свинями, які там лишалися. Вони там же їх різали, розробляли і готували. Я не розумію, чи вони у свинарник перебралися, бо боялися, що по офісному приміщенні прилетить, чи вони такі по життю і їм поруч зі свинями комфортніше? Мені в голову не вкладається, як так можна жити, – дивується енергетик з Чернівців.

Також він пригадав, як у цьому ж селищі побачив повний мікроавтобус із простріленими телевізорами. Російські військові там мародерили і з усіх довколишніх хат позабирали «трофеї», здебільшого телевізори. А коли втікали, то не змогли усе те вивезти. Тому вирішили всю техніку разом із мікроавтобусом розстріляти з автомата, щоб ніхто нею не зміг знову користуватися.

Перші зміни буковинських енергетиків працювали під постійними обстрілами. Нерідко доводилося переховуватися у бомбосховищах, тікати від ворожих дронів. Адже процес звільнення лівобережжя Херсонщини на той момент іще не завершився. Лінія фронту була за 15–20 кілометрів від щойно звільнених територій.

Трохи пізніше, вже у листопаді 2022 року, російські війська почали масово відступати на лівобережну частину Херсонської області. І відновлювати електрику фахівцям стало спокійніше. Принаймні звуки вибухів стихли і не відчувалися так близько. Головною небезпекою стали мінно-вибухові предмети, яких у деокупованих селах було чимало. Зокрема, енергетики пригадують, що найнебезпечніше працювати було у населених пунктах, де базувалися «вагнерівці».

- Вони не воювали з українською армією. Вони воювали із мирним населенням. Бо як пояснити розставлені розтяжки та інші вибухонебезпечні пастки у місцях, де бігають діти, ходять прості жителі: на опорах, на дорожніх знаках, на майданчиках, біля шкіл, садочків? Це жах! – ділиться враженнями Сергій Гринько.

ЕНЕРГЕТИК З БУКОВИНИ ПІДІРВАВСЯ НА МІНІ

За його словами, першими у звільнені населені пункти заходили військові та сапери, які розміновують територію. Проте жодна служба не дасть стовідсоткову гарантію, що та чи інша територія стала безпечною. Адже неможливо все передбачити. Особливо небезпечно ставало навесні, коли проростала трава і розставлені ворогом мінні пастки та розкидані снаряди, які не розірвалися, було важче помітити та знешкодити.

- Нам, звичайно, після саперів було спокійніше працювати. Але залишалося розуміння, що варто уважно дивитись під ноги, бо будь-якої миті можна наступити на якусь вибухівку, – додає Іван Рибак.

За цей період буковинські енергетики майже безперервно працювали на деокупованій території Херсонщини. Лише на деякий час такі поїздки призупинилися, коли один із буковинських енергетиків підірвався на протипіхотній міні. Чоловік втратив частину ноги.

- Ми кілька тижнів просто намагалися «відійти» від пережитого стресу. Це сталося саме під час нашої зміни в селі Архангельському. Залишалася остання лінія в 0,4 кВ для повного відновлення електрики у цьому селі. Уже минуло понад місяць після деокупації. Село було зачищене від ворогів, люди почали туди повертатися. Вулиця була прибрана від залишків після обстрілів, на ній діти бігали. І там один із наших колег наступив на пластикову протипіхотну міну. У тому місці я з іншими майстрами проходив, нічого не помітили, а пізніше він став. Фактично чоловік залишився без ноги майже до коліна. Від початку і після повернення у Чернівці увесь час допомагали пораненому колезі в лікуванні, підтримували його морально. Потім знову відновились наші відрядження на Херсонщину, – підсумував Сергій Гринько.

Також постраждали від військових дій ворожої армії колеги буковинців, енергетики з Херсонщини. Одного разу поруч із населеним пунктом, де працювали фахівці із Чернівців, машина Херсонобленерго підірвалася на протитанковій міні. Тоді загинуло троє людей. Ще двох херсонських енергетиків росіяни убили під час обстрілу Чорнобаївки. Гинули і сапери, які працювали разом із енергетиками.

Буковинські фахівці визнають, що працювати на деокупованій території було хоч і небезпечно, але почесно. За їхніми словами, коли відновлюєш енергопостачання після якоїсь негоди, – це та робота, яка приносить людям користь, але до якої з часом звикаєш. А коли подаєш напругу в майже безлюдне село, яке було в окупації, його мешканці тривалий час не бачили світла, а після цього воно ніби «оживає», – це удвічі приємніше.

- От починається зміна. Ми заїжджаємо в якесь село, там здебільшого проживали люди старшого віку і багато собак та кішок. Але з часом ми прокладали лінії, поступово в хатах з’являлося світло, проводили інші мережі. І вже під кінець зміни бачиш у цьому селі – по вулиці бігають діти, ходить молодь. Приємно було відчувати, як сюди повертається життя. І приємно усвідомлювати, що ми своєю роботою також цьому сприяли, – ділиться враженнями енергетик Іван Рибак.

Довідка: Із жовтня 2022 до кінця червня 2023 року буковинські енергетики відновлювали електромережі у багатьох населених пунктах Херсонщини, у районах, які обслуговуються Білозерським та Бериславським РЕМ.

За орієнтовними підрахунками, у Таврійському краю побудували понад 21 км високовольтних ліній ПЛ-10 кВ та близько 90 км ПЛ-0,4 кВ. Провели заміну більш ніж 700 електроопор. Замінили орієнтовно 240 км проводу. Провели заміну близько 800 відгалужень до будинків місцевих мешканців. Загалом відновили нормальну схему живлення понад 1,5 тис. побутових споживачів Херсонського краю.

Віталій Олійник, Чернівці
Фото надала пресслужба АТ «Чернівціобленерго»

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-