Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Що робити постраждалим від війни громадам: з чого почати відновлення міст та сіл України

Що робити постраждалим від війни громадам: з чого почати відновлення міст та сіл України

Блоги
Укрінформ
З чого складається Програма комплексного відновлення громад?

Лише за перший рік війни, згідно з даними Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ, росія завдала майже 5000 ракетних та 3500 авіаційних ударів по території України і випустила понад 1100 безпілотників. У цю статистику не враховані артилерійські обстріли та використання реактивних систем залпового вогню, від яких потерпають громади на лінії зіткнення та прифронтові міста та селища. З того часу ракетний терор, на жаль, не припинявся.

Як результат, лише за попередніми оцінками Київської школи економіки (KSE), станом на зараз маємо понад 170 тис. зруйнованих або пошкоджених внаслідок бойових дій будівель, понад 3,5 тисячі закладів освіти, більше, ніж 420 великих та середніх підприємств, 18 аеропортів і цивільних аеродромів, 344 мости та переправи і понад 25 тисяч автомобільних доріг.

За усіма цими цифрами насправді стоять долі мільйонів українців, чи міста та села постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. І наше завдання сьогодні не просто відбудувати, як було, а відновити ці населені пункти за принципом “build back better”, створивши усі умови для їхнього системного відновлення.

З чого його розпочати? Звісно, з оцінки викликів та ресурсів, вивчення потреб місцевих жителів. Важливо врахувати особливості місцевої економіки, бізнесу, забудови та культури. Ключовий інструмент для цього – Програма комплексного відновлення (ПКВ), запроваджена в законі №7292. Її завдання – допомогти постраждалим громадам сформувати бачення максимально ефективного відновлення.

Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) розробила посібник, який пропонує покроковий алгоритм створення Програми комплексного розвитку. Методика створена на базі отриманого досвіду з розробки Програм у 18 пілотних громадах. Тут вже зібраний практичний досвід, враховані блокери та стопери, а також реалії, з якими важливо рахуватись.

ЯКЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ?

ПКВ є ключовим концептуальним документом відновлення. Вона не має бути дуже деталізованою, а має містити чіткий перелік вимірюваних заходів із відновлення та розвитку території, зокрема й попередні фінансово-економічні розрахунки.

Програма має сприяти впровадженню найкращих підходів і практик, таких як людиноцентризм і соціальна справедливість, раціональне просторове планування, стала міська мобільність, безбар’єрність, енергоефективність тощо. Експерти рекомендують ставитися до згаданих приписів дуже практично – як до керівництва до дій.

Оскільки ПКВ об’єднує стратегічне та просторове планування, у майбутньому з неї можна буде взяти дані для оновлення чи розробки місцевої містобудівної документації та стратегії розвитку територіальної громади.

ДЛЯ КОГО ПРОГРАМА Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ?

Громадам, які не мають значних пошкоджень і руйнувань, не доцільно розробляти Програму комплексного відновлення. Якщо громада пошкоджена частково, можна обмежитися програмою відновлення частини території. Якщо пошкоджено лише кілька об’єктів, можна зосередитися на планах відновлення цих об’єктів та стратегічних документах.

ПКВ є інструментом для тих громад, які сильно постраждали, з яких виїхало багато людей, релокувалися ключові підприємства тощо. Це обов’язкова вимога для громад, території яких віднесені Урядом до функціонального типу «територія відновлення».

ІЗ ЧОГО ПОЧАТИ?

Треба зібрати максимальну кількість даних, яку можна знайти в розпорядженні самої громади, а також ОДА/ОВА, держреєстрах та базах. Цих джерел достатньо для отримання вичерпної інформації. Зокрема, дані про руйнування можна брати з Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Це єдине офіційне джерело верифікованої інформації про пошкодження, яке інтегроване із системою DREAM. Як допоміжні можна використовувати реєстр ReBuild та внутрішні документи громади про обстеження пошкоджених об’єктів. Усі отримані з РПЗМ та ReBuild дані будуть сумісними між собою як за структурою, так і форматом бази даних.

Повна інвентаризація наявних ресурсів не потрібна. Загалом, кожна громада з урахуванням власних потреб може самостійно визначити обсяг даних та глибину їх аналізу. Важливо врахувати безпекові умови воєнного часу, та не вносити до Програми детальну інформацію про об’єкти критичної інфраструктури.

Офіційно процес розробки Програми стартує з відповідного рішенні органу місцевого самоврядування (ОМС) або розпорядження начальника військової адміністрації. Рішення потрібно розмістити не лише на вебресурсах ради, а й у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

ЯК ЗАЛУЧИТИ МЕШКАНЦІВ ГРОМАД ДО ВІДБУДОВИ?

Ключовим є збір та розгляд пропозицій від громадськості – без цього неможливо розробити ефективну Програму. ОМС або військова адміністрація створює робочу групу – консультативний орган, який складається з не менше ніж 5 та не більше ніж 21 особи з поміж представників ОМС, установ, організацій та всіх зацікавлених сторін. Робоча група збирає та розглядає пропозиції, може врахувати або відхилити їх, а також узгоджує спірні питання з громадськістю.

Для налагодження реального зворотного зв’язку з громадськістю недостатньо формального оголошення на офіційних ресурсах. Досвід пілотних програм свідчить, що варто безпосередньо спілкуватися з місцевим бізнесом, громадськими організаціями та активістами для того, щоби пояснити їм мету створення Програми, її важливість, як вона врахує їхні потреби. Для роботи з мешканцями населених пунктів поза межами центрів громад корисно залучати старост.

Для спрощення та налагодження збору та обробки пропозицій можна розробити опитувальник. Простою мовою розповісти про Програму та її мету, підказати, за якими напрямами можна подавати пропозиції, у які строки та спосіб вони будуть опрацьовуватися, як дізнатися про результати розгляду. Опитувальник краще поширювати в доступних у різних форматах – як в електронному, так і роздрукованому вигляді.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ГРОМАД?

Одним із найскладніших етапів розроблення ПКВ є аналіз зібраного масиву даних. Тут допоможе візуалізація інформації, зокрема завдяки ГІС-системі. Проте, якщо в громади немає такої можливості, можна використовувати загальнодоступні онлайн-карти. На них можна наносити інформацію, наприклад, за допомогою безкоштовних графічних інструментів і потім зберігати у форматі PDF.

Програма має містити 17 наборів даних, згідно з вимогами, визначеними в Порядку №1159. Експерти DOBRE пропонують викласти інформацію про територіальну громаду в 7 тематичних розділах:

  1. Загальна інформація про територіальну громаду – у ньому окрім базових даних важливо звернути увагу на зміни, спричинені війною, зокрема в складі населення, характері транспортного сполучення тощо.
  2. Економічна оцінка – з короткими висновками про спроможність громади самостійно фінансувати заходи з комплексного відновлення території, з інформацією про релоковані підприємства, ключових роботодавців та платників податків тощо.
  3. Екологічна оцінка – окрім базових індикаторів, можна також використовувати індикатори Цілей сталого розвитку, а також описати шкоду, заподіяну довкіллю бойовими діями.
  4. Житлова та соціальна інфраструктура – загальна інформація про характер забудови, освітню, медичну та культурну інфраструктуру тощо, без урахування пошкоджень і руйнувань.
  5. Аналіз негативних впливів, що призвели до необхідності розроблення Програми – зокрема, про заміновані території, потенційно небезпечні об’єкти, вплив підриву дамби Каховської ГЕС, аналіз пошкодженої нерухомості, інформація про приналежність до території відновлення тощо.
  6. Аналіз та актуальність містобудівної документації – у цьому розділі також можна обґрунтувати пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій, перенесення об’єктів виробничої сфери тощо.
  7. Заходи з комплексного відновлення території – найважливіший підсумковий розділ, який має включати перелік і зміст заходів, відповідальних виконавців, строки та індикатори їх реалізації тощо. План заходів може коригуватися відповідно до зміни ситуації в громаді.

Розроблення Програми комплексного відновлення потребує зусиль та системного підходу. Проте це дуже важливий стратегічний крок для майбутнього розвитку постраждалої громади, без якого будь-які рухи наосліп не призведуть до бажаного результату.

Олена Шуляк

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-