Державна мовна програма – серед факторів національної безпеки

15 березня 2024 року – важливий для утвердження і популяризації української мови день. Розпорядженням Кабінету Міністрів України ухвалено Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, яка створює умови для суттєвого посилення позиції української мови в Україні та світі.

Безперечно, цей документ мав би з’явитися набагато раніше, але згадаймо, що йому передувало. Протягом чи не всієї новітньої історії України “мовне питання” використовувалось росією як інструмент політичної боротьби. Представники “п’ятої колони” неперервно поширювали в медіапросторі прокремлівські наративи, роздмухуючи заздалегідь зрежисовані мовні скандали. Однак Мовний Майдан, який передував Революції Гідності, засвідчив: українська мова має значення.

В травні 2018 року вийшов Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України” (№156\2018). В ньому, зокрема, зазначалось, що Кабмін протягом двох місяців має розробити та затвердити державну цільову мовну програму на 2018 – 2028 роки. Однак програма не з’явилася. 2018-2019 тривали бурхливі політичні суперечки навколо проєкту Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Та, незважаючи на численні атаки з боку проросійських сил, 25 квітня 2019-го Закон про державну мову був ухвалений. Відкривши шлях на утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, цей документ став одним із найголовніших законодавчих актів держави. В липні того ж року Уряд ухвалив Стратегію популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова – успішна держава”.

Мовним Законом передбачено, що Кабінет Міністрів України також затверджує і забезпечує виконання Державної програми. Процес розробки програми Міністерством культури та інформаційної політики та її погодження, на жаль, затягнувся. За таких обставин ініціативу щодо імплементації Закону взяли на себе органи місцевого самоврядування. За моєї ініціативи протягом останніх трьох років було розроблено та затверджено понад 90 місцевих мовних програм, 19 з яких – обласні. Всі вони спрямовані на посилення позиції державної мови, формування якісного українськомовного середовища та створення додаткових можливостей для місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб опановувати державну мову.

В умовах повномасштабного вторгнення питання рідної мови набуло особливого значення. Для більшості українців прийшло усвідомлення, що мова – не тільки засіб комунікації, а головна ознака ідентичності, громадянської позиції і національної приналежності. Окрема подяка мовним волонтерам, які, відгукнувшись на наші прохання, підтримали ідею та організували понад 500 безоплатних мовних курсів, чим допомогли тисячам наших громадян перейти на українську.

Системне спекулювання російського диктатора на мовній темі засвідчило: захист та подальше утвердження української потребує особливої уваги та послідовної підтримки з боку держави. Ефективна державна мовна політика – ключовий компонент захисту конституційного ладу.

І сьогодні Україна нарешті має системний документ, який відкриває нові можливості для утвердження української як єдиної державної та подальшої популяризації її як майбутньої офіційної мови ЄС. Державна цільова програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя підкріплена фінансовою складовою: орієнтовний обсяг фінансування – понад 7,7 млрд гривень.

Заходи Програми будуть спрямовані на мотивування населення України до вивчення, навчання та спілкування українською; покращення якості викладання державної мови в закладах освіти; підтримку книговидавничої сфери; проведення наукових досліджень у сфері українського мовознавства тощо.

ДЕРЖАВНІ МОВНІ КУРСИ

Нині серед першочергових завдань – створення розгалуженої мережі курсів з вивчення української для всіх охочих, як і для громадян України, так і для іноземців. російська військова агресія спричинила масштабні процеси відторгнення мови окупантів не лише з публічних сфер, але й з повсякденного спілкування українців, які потребують фахової допомоги в опануванні та підвищенні рівня володіння державною мовою. На відкриття безоплатних мовних курсів чекають тисячі людей, які раніше не мали змоги опанувати державну мову Мовні потреби громадян України, закордонних українців, іноземців, які прагнуть опанувати мову Героїв, мають бути задоволені.

УКРАЇНСЬКА НА ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Крім того, пріоритетним є питання мовної реінтеграції деокупованих територій. Для прикладу, хочу згадати незламну Херсонщину, яка є рекордсменкою по кількості прийнятих місцевих мовних програм – їх у регіоні 37, включаючи обласну. Безперечно, додаткової підтримки у створенні нових можливостей для опанування державної мови, підготовці освітянського кадрового резерву, виготовленні якісного українськомовного культурного продукту потребують й інші області. В прифронтових районах та на деокупованих територіях системно потрібно працювати над подоланням наслідків зросійщення. Сподіваюсь, заходами Програми будуть охоплені у майбутньому всі звільнені міста та містечки.

МОВНА ІНТЕГРАЦІЯ ДО ЄС

З огляду на перспективи вступу України до Європейського співтовариства, українська як майбутня офіційна мова ЄС матиме не тільки нові перспективи та можливості. Перед нею постануть і нові обов’язки. Йдеться про заходи мовної інтеграції. А це і створення можливостей для опанування української мови іноземцями, і затвердження державного стандарту з української мови як іноземної, і розробка відповідної термінології, укладання та видання електронних перекладних словників тощо.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови ще у березні 2022 року, ставши асоційованим членом Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL), яка об’єднує всі провідні національні мовні інституції Європи – країн-членів ЄС, спрямував увагу на питання європейської мовної інтеграції. Важливо, щоб працюючи в цьому напрямку, Уряд об’єднав зусилля центральних органів виконавчої влади, освітніх, наукових, культурних установ, громадських та приватних ініціатив. Вже зараз потрібно забезпечити в європейських країнах освітню, наукову, книговидавничу, медійну присутність української мови. Це і про відкриття кафедр української філології, українознавчих студій та мовних курсів у провідних університетах Європи, і про розвиток офіційного та літературного перекладу тощо.

Посилення ролі державної мови в українському суспільстві – це про нашу протидію російському окупанту. Реалізація Державної мовної програми як інструмента для захисту та популяризації української мови має зміцнити фундамент української державності та сприяти подальшій розбудові України як незалежної та суверенної держави.

Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства