Стратегія розвитку освіти і науки до 2030 року: коли і чого очікувати?

Міністерство освіти і науки ще наприкінці червня запросило громадськість до роботи над стратегією трансформації освіти і науки. Міністр Оксен Лісовий у соціальній мережі при цьому зауважив: «Ключовий запит – людина у центрі уваги. Усі зміни для людей і про людей. Ставка на технології та інновації, щоб українці мали найкращі можливості, а держава – потужний людський капітал».

Укрінформ зібрав думки представників освіти і науки про те, яких змін вони очікують?

Упродовж останнього часу на кількох освітніх подіях Оксен Лісовий акцентував на необхідності відійти врешті-решт від радянського спадку в освітній сфері, видалити метастази ідеологічних нашарувань і запропонувати учасникам навчального процесу цікаві заняття, які б не відштовхували від процесу навчання, а навпаки – заохочували до нього.

«Повне переосмислення радянських шкільних просторів – одне із завдань трансформації системи освіти. Сучасне освітнє середовище позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу, особливо на дітей, які стають більш упевненими у собі, допитливими та відкритими. Сьогодні ми маємо в Україні понад три сотні зруйнованих та понад три тисячі пошкоджених шкіл. І виклик, який стоїть перед нами, – відбудувати їх у новій якості», – каже міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Освіта готує людину до завтрашнього дня, тож уже сьогодні маємо формувати свідомих громадян, які будуть відбудовувати країну після нашої перемоги. Дляреалізації таких планів МОН формує Національну стратегію освіти і науки, в обговоренні якої взяли участь понад 1700 експертів. Було окреслено понад 6 тисяч проблем; як їх вирішити – прозвучало 11 тисяч пропозицій. Найближчим часом документ обіцяють оформити остаточно.  

За напрямом «Середня освіта» до обговорення долучилися 185 експертів, коментує Укрінформу Роман Шиян, заступник директорки Команди підтримки реформ МОН. І конкретизує: «Ми уважно проаналізували понад 650 відповідей експертів, кожна з яких містила щонайменше чотири детально викладені проблеми. Наступним, не менш відповідальним кроком було узагальнення майже 1,5 тисячі пропозицій експертів і проведення сесій у Zoom-форматі.  За участі заступника міністра Андрія Сташківа відбулися  онлайн-обговорення, які стосувалися інфраструктури та мережі, змісту середньої освіти та кадрового потенціалу. Жваві дискусії допомогли експертам віднайти оптимальні варіанти рішень, а деякі пропозиції – відхилили. За кілька днів ми отримали 92 заповнені форми з оцінкою ефективності кожного із запропонованих рішень, а також конструктивні коментарі-пропозиції. Зведені та верифіковані таким чином матеріали ми подали до МОН для формування рекомендацій робочої групи експертів напряму «Середня освіта» до Національної стратегії освіти і науки – 2030».

На заклик міністерства долучитися до формування стратегії відгукнувся Геннадій Русанов, представник Польського фонду міжнародної солідарності, експерт з питань професійної освіти. «Пропозиції стосувались в основному підвищення рівня автономії закладів профосвіти (зокрема, введення інституту Наглядових рад, які б складались переважно з представників бізнесу та мали повноваження визначати стратегію закладу, напрями підготовки тощо),  а також запровадження механізмів моніторингу ринку праці щодо того, спеціалістів яких професій і як готувати», – коментує Укрінформу експерт.

Загалом, пропозиції про зміст професійної освіти надав 61 учасник; натомість про фінансування турбувалося 7, про мережу та інфраструктуру – 16, менеджмент та управління – 46, кадрове забезпечення – 56 учасників. За цими 5-ма напрямами було опрацьовано  930 проблем. Сесії проводили з 14 по 29 серпня, долучилися до них майже 140 громадських експертів. Далі коло пропозицій звузилося до понад 90 і процес триває досі.

«Зараз Україна набуває унікального досвіду, якого не має жодна інша країна: ми знаємо, як технологічно вести бойові дії, як працюють дрони, як ефективно надавати медичну допомогу, а наші електронні сервіси переймають багато країн світу, – констатує Оксен Лісовий. – Тому в майбутньому освіти і науки на нас чекають інноваційні методики навчання, використання цифрових технологій, підтримка підприємницького мислення і розвиток мовних навичок. А усе це – задля розширення можливостей для навчання та розвитку і для дошкільнят, і для школярів, і для профтехівців, і для студентів», – запевняє профільний міністр.

Над підготовкою стратегії працював Іван Кульчицький, очільник ГО «Агенція Європейських інновацій»,  яка, зокрема, реалізувала проєкт «Підвищення поінформованості українських організацій про можливості участі у дослідницьких та інноваційних програмах ЄС».  «Якщо коротко, то мої власні пропозиції стосувалися того, щоб взяти за основу Процедури Рамкових програм ЄС (Горизонт 2020 та Горизонт Європа) і сформувати такий собі український інноваційний горизонт», – розповідає співрозмовник Укрінформу.

«У нас давно говорять про реформування науково-технологічної системи. Можемо взяти 2016 рік за початок відліку, коли Україна отримала результати аудиту від Єврокомісії. Два з семи пунктів там такі: наука в Україні повинна забезпечувати переваги та вигоди для суспільства та економіки, а ще – установи, принципи фінансування та процедури функціонування у науково-технологічному та інноваційному секторі потребують докорінної інституціональної перебудови. Однак всі рішення в Україні мали половинчастий характер. Хоча є й позитивні приклади: як от запуск НФД (Національного фонду досліджень). Але в цілому система науки та інновацій не була реформована і відповідно на рівні уже нової когорти влади після 2019 року почали звучати голоси про кардинальні зміни. Тверезі та розумні люди застерегли, щоправда, що так можна зруйнувати те що ще працює, а не створити нове».

Чи потрібна нова стратегія у сфері освіти і науки? На це запитання Іван Кульчицький відповідає: «Тут можна дискувати, оскільки в першу чергу потрібен стратегічний план на наступні 3-5 років. Нам взагалі треба перейти на європейські часові терміни стратегічного планування. Але загалом сенс у стратегії до 2030 року, напевно, є».

Вже завершився етап напрацювання рекомендацій до Стратегії з експертами. «Планується до кінця року затвердити документ – це досить тривалий процес, проте ми хочемо зробити все максимально якісно (адже йдеться про стратегію розвитку освіти і науки на роки вперед в постійно змінних умовах, під час війни) і водночас в оптимальні строки, – коментує Укрінформу перший заступник міністра освіти і науки Євген Кудрявець. – Для нас важливо мати єдиний рамковий документ з конкретними цілями та способом їх досягнення, який буде узгоджений з суспільною думкою, експертними баченнями та цілями України. Це наш пріоритет і це досить кропітка робота, де ми збираємо дані, вивчаємо проблеми, спілкуємось з сотнями експертів у конкретних питаннях».

Євген Кудрявець пояснює, чому важливо напрацювати офіційний документ. «Є реформи, для яких потрібен довгий час реалізації. До прикладу, зараз команда МОН працює разом з попередніми міністрами освіти – Лілією Гриневич та Анною Новосад, ми продовжуємо реформи, які вони розпочали, зокрема реформу НУШ, – розповідає посадовець. – Стратегія має стати дороговказом і керівництвом до дій, незалежно від змін складу уряду». 

Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році робоча група з питань освіти і науки при Національній раді з відновлення України від наслідків війни розробила розділ «Освіта і наука» до проєкту Плану відновлення України. Його цілі та завдання покладені в основу оперативного плану МОН на 2023 рік.

«Наразі, враховуючи уроки війни, настав час переглянути положення стратегічних документів, які формувалися ще у мирний час, проаналізувати актуальні проблеми у сферах освіти і науки, щоб закласти пріоритети та цілі розвитку на середньо- та довгострокову перспективу зважаючи на теперішні реалії, – коментує Євген Кудрявець. – У перспективі стратегічні цілі та завдання цього стратегічного документа стануть основою для середньострокового та оперативного планування завдань і заходів (зокрема, під час євроінтеграційних процесів)».

Посадовець підкреслює, що стратегія важлива також у контексті взаємодії з нашими партнерами, які долучаються до допомоги освіті і науці України зараз. Так вони бачитимуть, на якому етапі та де можна долучитися до підтримки, як ми далі будемо рухатися та яку мету глобально вони підтримують.   

Валентина Самченко, Київ.