Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Ще раз про новоюліанський календар. Як визначаємо плин часу

Ще раз про новоюліанський календар. Як визначаємо плин часу

Укрінформ
Коли в нас починаються день і ніч? Що максимально наближує нас до першооснови літочислення?

Ми настільки звикли жити з вимірювачами часу, що навіть не замислюємося над цим. Годинники завжди поруч з нами: на руці, на телефоні, у компʼютері, на стіні, на різноманітних табло й екранах.

Але так є зовсім небагато часу. Тисячоліттями люди звіряли час з єдиним годинником – тим, що над нами. Сонце і місяць, їхній рух і положення на небосхилі, визначали для людей час доби, день і місяць року.

Саме так і сказано в Писанні: призначення сонця й місяця – не лише освітлювати, але й бути визначниками плину часу.

Ми живемо тепер у подвійній реальності: доба для нас починається тоді, коли годинники показують математичну північ. Але також день і ніч для нас позначає сонце – день починається і завершується тоді, коли сонце сходить і заходить.

Тому хоча доба ніколи не змінюється, у нашому краї ми кажемо про «збільшення дня» чи от як тепер – про «зменшення дня». Ближче до екватора цього немає, що далі від нього, то зміни більш відчутні, аж до появи полярного дня й полярної ночі, коли доба змінюється, а день і ніч можуть тривати місяцями.

І все ж навіть з точки зору сучасної науки не годинники визначають добу, місяць, рік, а світила. Обертання земної кулі навколо себе, яке ми бачимо завдяки зміні дня і ночі, а також обертання нашої планети навколо Сонця, яке в нас видно через зміну пор року і тривалості світлового дня, – це ОБʼЄКТИВНА реальність.

Субʼєктивна ж реальність – це як людина називає те, серед чого живе. Сьогодні понеділок, чи Monday, чи Δευτέρα? День «після неділі», «день Місяця» чи «другий день [тижня]»? Тиждень почався сьогодні чи вчора? Доба розпочалася опівночі, чи зі сходом сонця (коли ми прокинулися), чи вчора ввечері (як є за богослужбовим календарем та в старозавітній традиції)?

Те саме з новим роком – коли він розпочинається? 1 вересня, 1 січня, посеред вересня (як за традицією Старого Завіту) чи в січні-лютому, як у народів Південної та Східної Азії? Чи навесні – як у народів Азії Центральної?

Сенс і значення юліанського календаря полягали в тому, що на час свого запровадження він був найбільш точним з можливих для людей способом накласти реальний сонячний рік на його математичну субʼєктивну модель. Бо моделі, які були до цього, давали помилку, і реальний рік розходився з обліковим досить швидко.

Однак у часи до Різдва Христового неможливо було з абсолютною точністю дізнатися, якими насправді є астрономічна доба (що не дорівнює 24 годинам) і астрономічний рік (який не дорівнює 365 дням, бо насправді це 365,242199 дня). Тож модель юліанського року була максимально можливим на той час наближенням до астрономічного, але все одно неточним.

Як для нас «якірними» точками доби є схід та захід сонця, так і для сонячного року «якірними» точками є чотири: дві точки рівнодення (у вересні та березні), коли світловий день і ніч однакові, та дві точки сонцестояння – у червні та грудні, коли світловий день найбільший та найменший.

Це також є відповідно до Божого слова: Сонце визначає дні та роки.

Отже, «правильний календар» – це той, який максимально наближує нас до першооснови всякого літочислення, вказаної в Писанні: до руху небесних світил. Усім очевидно, що юліанський календар на час запровадження був такий. І на час формування християнської календарної традиції, у перші століття, він теж був такий. Але з плином часу через накопичення різниці між реальним і обраховуваним роками юліанський календар усе більше відходить від астрономічного.

Тепер у мережі можна натрапити на намагання критикувати календарну реформу з посиланням на те, що юліанський календар «освячений» століттями його використання. Але ось ці слова з книги Буття для мене є ще одним аргументом (серед багатьох інших), що за Божим задумом люди мають у календарі орієнтуватися найперше на рух небесних світил, а не на власні математичні моделі цього руху, особливо коли вони через похибку сильно відстають від реального часу.

Новоюліанський календар – найбільш сучасний і точний. Він найбільш точно відображає реальний астрономічний рух небесних світил та Землі. Тому його прийняття – не «порушення традиції», але виконання духу того, що ми читаємо у слові Божому про це.

Євстратій Зоря
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-