Енергія з гілок: на Черкащині виробляють паливні гранули

Масштабний енергетичний проєкт стартував півтора місяця тому на Черкащині. Його мета – зекономити тисячі кубометрів дорогого й дефіцитного газу. За десять років у виробництво планують інвестувати сотні мільйонів гривень.

ПЕРЕРОБЛЯЮТЬ ГІЛЛЯ, ЯКЕ РАНІШЕ ВИКИДАЛИ НА СМІТНИК

Підходжу до великого оцинкованого цеху, де виробляють паливні гранули з гілок. На вході – напис: Kolvi – зелена енергетика”.

- Ви вчасно, саме розвантажували сировину, – каже директор ТОВ Kolvi Green Energy Віктор Крошка.

Розповідає, що ідея створення цеху належить його синові Олександру. Він ще кілька років тому обговорював її з місцевою владою. На заваді планам став початок повномасштабної війни, однак завдяки тісній співпраці з керівництвом громади цьогоріч все ж почали втілювати їх у життя.

- Тальнівська міська рада збудувала нам приміщення, куди ми поставили обладнання для виробництва паливних гранул. Цех ми орендуємо, сплачуємо до бюджету громади 62 тисячі гривень щомісяця, – зазначає Віктор Крошка.

Він додає, що працівники комунальних підприємств громади раніше просто викидали на смітник обрізане гілля дерев, а нині його привозять на підприємство.

- Ми придбали обладнання вітчизняного виробництва й переробляємо гілля на дрібненьку тирсу. Спершу її сушимо, потім гранулюємо й фасуємо. Згодом нашу продукцію реалізовуватимуть для комунальних закладів громади. Таким чином досягаємо двох цілей: забезпечуємо паливом потреби громади, а також прибираємо з її вулиць непотрібне гілля.

Директор зауважує, що це – лише перший етап будівництва потужного енергетичного центру й, відповідно, перші мільйони інвестицій.

- Маємо великі плани щодо будівництва енергетичних об'єктів, які працюють на відновлювальній сировині. Окрім того, що у поточному та наступному роках запускаємо лінію з переробки відходів деревини на паливні гранули, із 2024 по 2026 рік плануємо звести сонячну електростанцію. Наступний етап – з 2027 по 2029 рік будуватимемо вітрову електростанцію. І на завершення, в 2030-34 роках запустимо генерацію енергоресурсів із водню, – ділиться директор підприємства.

ДВІ ТОННИ ГРАНУЛ ЗАМІНЮЮТЬ ТИСЯЧУ КУБІВ ГАЗУ

Заходимо в цех. У ніздрі вдаряє запах свіжообробленої деревини. Ліворуч —піч, верстати й агрегати. Праворуч – кілька дверей для заїздів і величезні купи тирси.

- Ось ця тирса – трохи гіршої якості, адже мокра й не дуже калорійна, – показує Віктор Олександрович. – Узагалі найкраще гілля – дубове й берестове. В залежності від сорту деревини, можна говорити й про кількість зекономленого газу. Дубові гранули найкалорійніші.

Тим часом троє робітників розпалюють піч, в якій сушать сировину. Після цього її пресують у гранули на верстаті й фасують залежно від побажань покупця. Поруч – мішки з сировиною вагою з тонну, трохи далі – 16-кілограмові поліетиленові пакети з гранулами.

Набираю в руки трохи гранул, які щойно спресували.

- Це – не найвищої якості, трохи вологі. Ось там – такі сухі, що аж дзвенять. Запланована потужність підприємства – 400 кілограмів паливних гранул на годину. На неї сподіваємося вийти наступного року. Зараз лише почали роботу, в тому числі – і з потенційними покупцями. Тальнівська міська рада вже перевела на опалення гранулами територіальний центр для людей похилого віку. Далі будуть лікарні, школи, дитсадки – всі бюджетні організації. Дві тонни гранул із високоякісної деревини замінюють тисячу кубів газу, який до слова, не належить до відновлювальних. Погодьтеся, що за таку економію варто боротися, – каже Віктор Олександрович.

Проходимо далі, де лежить уже запакована продукція.

- Узагалі справа дуже перспективна, хоч і витратна. Багато йде на транспортні послуги, адже гілки треба привезти, зробивши кілька ходок. Плюс великі витрати на електроенергію, бо ж працюють верстати. Цю статтю плануємо скоротити або й узагалі закрити за рахунок сонячних панелей. Бачите, площа велика, на даху їх можна встановити багато, виробляти та продавати електрику державі. Тоді собівартість продукції різко зменшиться. Можливо, поставимо лінію, що дозволить забирати гілля в населення, яке його у кращому разі викидає, а в гіршому – спалює. Є можливість перебивати на тирсу не тільки гілля, а й великі колоди. Щоправда, треба придбати дороге імпортне обладнання, але теоретично таке можливо. На останньому етапі мріємо приступити до виробництва енергії з водню. Плюс зараз вважається перспективним виробництво теплових насосів, які зможуть акумулювати енергію, використовуючи перепад температур повітря й ґрунту. Наука й прогрес не стоять на місці, ми намагаємося йти в ногу з часом. Поле для інвестицій велике. Я не називатиму суму, але йдеться про сотні мільйонів гривень. Однак найперше бажання – щоби закінчилася війна. Це – найголовніша умова для всіх без винятку інвесторів, – зазначає він.

Проходячи цехом, Віктор Крошка розповідає, що для працівників збудували душову.

- Вони мусять мати всі умови для праці, бо пилу тут багато, – зауважує.

Нашу розмову перебиває телефонний дзвінок. Батько й син Крошки замовили партію буржуйок на фронт і домовляються про час поставки.

– Возимо хлопцям на Донбас не тільки буржуйки. Під час пікових обстрілів минулого року возили генератори, акумулятори, тепловізори, – каже Віктор Олександрович.

СТВОРИЛИ НОВІ РОБОЧІ МІСЦЯ

Міський голова Тального Василь Сідько у розмові з Укрінформом висловив задоволення, що вдалося реалізувати перший крок енергетичного проєкту.

- Колектив підприємства невеликий, але вже створено десять нових робочих місць. Школи, садочки та низку інших установ у Тальнівській громаді опалюємо газом та дровами, що влітає нам у копійку. А завдяки новому проєкту плануємо значно скоротити ці витрати уже в найближчі роки. Дасть бог, компанія реалізує задумане й вироблятиме багато потрібної нам енергії, а жителі громади отримають роботу, – розповідає Василь Петрович.

Представники влади зауважують, що готові сприяти підприємцям у реалізації їхніх намірів. Так, до цеху вже приїздили начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець, начальник Звенигородської РВА Юрій Піковський.

- Дане підприємство – це енергетична історія, десятки робочих місць, податки до бюджету громади. Саме малий і середній бізнес у всьому світі сплачують левову частку податків до бюджету. На цьому прикладі можна реалізовувати та масштабувати багато різних ідей, – стверджує депутат Черкаської обласної ради Ігор Новицький.

До слова, Тальнівська громада вже має кілька енергетичних проєктів із відновлювальних джерел. Тут працюють Гордашівська, Кривоколінська та Лоташівська гідроелектростанції. Біля ГЕС у Гордашівці встановлені потужні сонячні панелі.

Юрій Стригун

Фото: автора, Ігор Табурець/Черкаська ОДА, Суспільне