Відлуння війни у тиловій Славуті

Упродовж тижня російська армія чотири рази атакувала Хмельниччину і всі ворожі цілі збивали Сили протиповітряної оборони. Тричі минулося без руйнувань та постраждалих, а на четвертий раз збиті повітряні цілі упали на об’єкт критичної інфраструктури і наробили багато лиха у Шепетівському районі, де постраждали Нетішинська, Крупецька, Славутська та Улашанівська громади. Унаслідок вибуху, зокрема, пошкоджені й побутові корпуси Хмельницької АЕС.

Кореспондентка Укрінформу побувала у Славуті та в одному з сіл поруч з містом, жителі яких пережили жахіття вночі 25 жовтня.

Люди пригадують: коли почули вибухи і відчули їх хвилю, подумали, що стався землетрус або навіть вибухнула Хмельницька АЕС. Нині у багатьох оселях вибиті вікна, двері, пошкоджені дахи, груби, побутова техніка, автомобілі. До лікарні після атаки звернулося майже пів сотні людей. Хтось усі ці дні приймає заспокійливе й при згадці про ту ніч плаче, а чиїсь діти почали панічно боятися темряви.

Усе, що люди будували і збирали роками, виявилося таким крихким. Та вони тішать себе тим, що залишилися живими й не мають часу, аби постійно горювати, бо нині на Хмельниччині майже щодня дощить і на порозі зима, тож треба швидко лагодити дахи та закривати вікна. Роблять вони це з вірою в Бога та з ненавистю до Путіна.

ЗБИТКИ НА МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ

У Славуту приїжджаю автобусом і, йдучи вулицями, усюди чую розмови про нещодавні події. Люди обговорюють це при касах автовокзалу, на ринку, в магазинах, біля вуличних кав’ярень. Затишне й охайне тилове місто тепер пошрамоване війною.

За словами міського голови Василя Сидора, завдані збитки оцінюють у мільйони гривень, але остаточну суму поки назвати не можуть, як і точну кількість постраждалих об’єктів, адже тривають їх обстеження.

- На території Славутської громади немає жодного військового об’єкта, – розповідає мер. – Військова частина у нас була до 2006 року, але потім її розформували. Зараз на її місці створений індустріальний парк, де підприємство виготовляє сантехнічні вироби.

За словами Василя Сидора, містом пройшла вибухова хвиля, унаслідок чого пошкоджено близько 240 багатоповерхових будинків, майже 80 – у приватному секторі, 28 закладів освіти і культури, 7 будівель закладів охорони здоров’я, міську раду, поліцію, суд.

- В одному тільки ПТУ пошкоджені 257 вікон, а ще покрівля – і в підсумку виходить приблизно 1,5 млн грн збитків. Комісія продовжує фіксувати всі наслідки. Наше завдання зараз – закрити плівкою контур (вікна і двері – ред.), аби людям було тепло й затишно, бо на виготовлення склопакетів треба більше часу. Ліквідувати наслідки нам допомагають ДСНС, а також інші громади, які надали техніку, бригади працівників, матеріали.

У Славуті вже відновили роботу дитсадки, а навчальний процес у школах планують розпочати з наступного тижня. Нині, як варіант, розглядають його змішаний формат.

ВИБУХОВА ХВИЛЯ БУЛА СХОЖА НА ЗЕМЛЕТРУС

Разом із працівником міськради їдемо в один із мікрорайонів, яким прокотилася вибухова хвиля. Сірі багатоквартирні будинки з понівеченими вікнами і балконами різко контрастують на тлі жовтих і багряних дерев. Саме п’ятиповерхівки прийняли на себе основний удар, прикривши приватний сектор, де руйнування трохи менші.

Заходжу в маленький магазинчик, господарі якого ремонтують стелю, що не витримала тієї злощасної ночі. Поруч продавчиня відпускає покупців. Бізнес у місті відновлюється на ходу і не може зупинитися, тож вимушені ремонти проводить за свої кошти. У магазині зараз найбільшим попитом користуються хліб та скотч, яким люди заклеюють понівечені вікна.

Наталія Кузьміч торгує тут давно. Жінка показує на телефоні фото побаченого у магазині після вибухів: плити зі стелі попадали додолу. На щастя, товару вони не пошкодили.

Людмила Ковальчук, яка скупилася в цій крамниці, пропонує підійти до її будинку.

- Я почула, що чоловік закричав: «Землетрус!». Відкрила очі, а квартира повна світла. Син у той час був на кухні, побачив кулю вогню і крикнув: «Падайте!». Я впала на підлогу, а син лежав у коридорі й ми вже подумали, що його убило. А потім оця хвиля, матінко мила… Ми чуємо, що летить скло, вибігли в під’їзд, а там усі сходи в його друзках. У нас вирвало двері, що ведуть на балкон, і кинуло їх на килим. Вікна вибило у кухні та дитячій, але не побило. У нас навіть вирвало котел, будемо шукати майстра, щоб його встановив, бо в квартирі холодно, – ділиться жінка.

Її сусід Павло Шевчук тоді якраз дивився телевізор. Спочатку він побачив спалах, потім відчув, як захитався будинок, а далі була вибухова хвиля.

- Телевізор одразу ліг біля мене, а зверху накрило скло, – згадує чоловік. – Вийшов, сусіди бігли плачучи з дітьми, декому допомогли вийти з квартир. Товариші допомогли мені забити плівкою вікна. Вдома тепер немає карнизів, тюлів, телевізора, холодильника. Приходила поліція, зафіксувала – що в моїй квартирі сталося.

На прощання чоловік каже: «А знаєте, що? Бог є. Не знаю, де він саме, але точно є».

У цій п’ятиповерхівці працівники комунального підприємства «Славутасервіс» щільно затягують плівкою вікна. Кажуть, на один під’їзд витрачають цілий день. Деякі люди самостійно закривають віконні рами в своїх оселях.

Тетяна Храменкова живе поруч у приватному секторі. У магазин вибігла в халаті й капцях і поспішає додому, де досі треба наводити лад після вибухової хвилі.

«У мене зачепило ванну, в кухні зараз будемо знімати стелю, а в літній кухні все лежить на підлозі. Коли тоді вночі побачила сяйво, подумала, що це атомна станція (Хмельницька АЕС, яка поруч зі Славутою – ред.). Спочатку хотіла забарикадувати вікна, але вирішила повідчиняти навстіж, що їх і врятувало. Сама сховалася під стіл, бо у мене на стелі дзеркальна поверхня, але вона лише потріскалася. Потім зателефонувала мама, у квартирі якої повиносило всі вікна та балкон», – розповідає Тетяна.

У цьому мікрорайоні розташований і дитсадок, якому теж перепало. За словами його директора Наталії Ткачук, у закладі треба змінити 34 вікна, по двоє вхідних, евакуаційних та міжкімнатних дверей, а також повністю всю систему охорони.

РЕМОНТУЮТЬ ДАХИ ПІД ДОЩЕМ

Одне із сіл, поруч зі Славутою, теж відчуло на собі наслідки вибухової хвилі. Тут практично немає вцілілого обійстя. Картину, яку люди побачили тоді на ранок, називають «армагеддоном». Зараз у кожному дворі кипить робота, бо господарі поспішають до зими полагодити дахи та закрити вікна. Ремонти тривають під дощем, який іде по кілька разів на добу. Селяни намагаються якомога швидше дати лад, бо в багатьох тут живуть старенькі батьки, яким теж треба допомогти.

Віктор Дарчик мешкає на околиці села. При вході в його двір стоїть тачка з уламками скла, а навколо – вирвані металеві листи кольорового паркану.

«Я тієї ночі підійшов до вікна, щось зашелестіло – і всі вікна пролетіли біля мене. Слава Богу, що від нас кілька днів тому поїхали онуки з донькою, бо їхні ліжка після вибуху були вкриті склом. У мене вилетіли чотири вікна, які одразу забив фанерою. У перший день родичі оперативно допомогли з матеріалами, підтримала і наша громада. Коли вдарила хвиля, весь шифер на будинку піднявся, а потім опустився, підпорки під кроквами поламалися. У літній кухні місяць тому зробили ремонт, а там усе пообривало. Буде чекати до весни, – показує своє обійстя чоловік.

Навпроти його будинку сусіди лагодять дах. Там вікна вже забиті плівкою.

- У мене над головою пролетіла віконна рама, ще 5 см і вбила б, – пригадує Олександр Чорнолоз. – Мене оглушило, а жінка втратила свідомість. Як влупило, то все повибивало і розвалило пів хати, хлів і машину побило. Вікна, двері повилітали, дах підняло, шифер позривало, паркан, який тільки поставили, розвалило. І це так по всьому селу. Тепер не знаємо, за що хапатися й де що брати. Попросив кількох знайомих, то вони мені зараз допомагають, бо я після інсульту, то з мене роботи мало. У людей груби порозвалювало, сидять у холоді. Теща з тестем просять теж допомогти. Ми вже трохи полагодили, щоб дощова вода не затікала. Така біда, що тут сказати… Того Путіна вже стільки люди вкляли, а він продовжує на нас дрони і ракети пускати.

Поруч у будинку теж повилітали половина вікон, двері та з’їхав дах. Господар Олександр Ковальчук займається бізнесом і показує фури, що у момент вибуху стояли на подвір’ї. У кабінах немає частини вікон, подекуди потріскалося скло, а в причепах повикручувало метал, який не беруть й інструменти. Тут селяни теж відновлюють усе своїми руками.

Вибухова хвиля дісталася й школи, у якій не лишилося жодного вцілілого вікна.

МАЙЖЕ ПІВ СОТНІ ТРАВМОВАНИХ

Як розповів головний лікар Славутської міської лікарні Леонід Радзивілюк, після подій у місті люди почали звертатися до медзакладу вже о 04:20. Когось привозила «швидка», а хтось приїжджав самостійно. Загалом до лікарні звернулося 46 людей із травмами різного ступеня тяжкості. Станом на 27 жовтня у лікарні перебувало 10 пацієнтів, більшість яких – у травматологічному відділенні, кілька у хірургічному й один – у реанімаційному. Загрози їх життю немає. Деяких хворих відправили на лікування у спеціалізовані медзаклади.

Головлікар каже, що персонал лікарні оперативно й адекватно відреагував на такий потік травмованих.

Пацієнти, які перебувають у Славутській лікарні, відмовилися від спілкування.

Палату інтенсивної терапії №7 ділять дві жінки старшого віку. Донька однієї з них, Ніна Рабченюк, виходить, коли чує про журналістів.

- Моїй мамі 87 років. Вона вийшла надвір і хвиля вдарила її об гострий бетонний кут. У нас вдома теж великої біди наробило, але ми одразу поїхали до мами, бо вона живе сама. Коли приїхали, вона лежала уся в крові. У мами тріщина в черепі та щелепі. Зараз вона періодично втрачає свідомість, – говорить пані Ніна.

Місцеві жителі схвильовані, розгублені та налякані, але переживаючи спільну біду, втішають себе тим, що, на щастя, минулося без загиблих.

Ірина Чириця, Житомир - Славута
Фото автора